РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА.
2.1. Місце та умови проведення досліджень.
Дослідження з теми дисертації проводились з 1997-го по 2001-й роки у відділі
екотоксикології Інституту агроекології і біотехнології УААН.
Польові досліди по вивченню впливу технологій на продуктивність озимих культур
проводилися на протязі 1997-2000 років в дослідному господарстві "Чабани"
Інституту землеробства УААН Києво-Святошинського району Київської області, в
зоні північного Лісостепу.
Грунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений
крупнопилувато-легкосуглинковий, на лесовидному суглинку. Глибина залягання
ґрунтових вод - 3,0-3,5 метра. Агрохімічна характеристика грунту дослідної
ділянки наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Фізико-хімічна, агрохімічна характеристика темно-сірого опідзоленого
крупнопилувато-легкосуглинкового грунту на лесовидному суглинку
Шар
грунту,
см
Гумус,
рН
со-
льове
Гідролі-
тична
кислот-
ність
мг-екв,
на 100г
ґрунту
Сума
увібра-
них
основ
мг-екв,
на100г
ґрунту
Сту-
пінь
насиче-
ності
осно-
вами,
Легко-
гідро-
лізов.
азот,
мг/кг
ґрунту
Рухо-
мий
фос-
фор,
мг/кг
ґрунту
Обмін-
ний
калій,
мг/кг
ґрунту
0-20
1,80
4,8
2,4
12,1
78
82
141
136
20-40
1,75
5,0
2,1
12,4
82
79
122
113
Дослідно-насінницьке господарство "Чабани" знаходиться в зоні достатнього
зволоження (середній гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період - 1,2) і
характеризується теплим, помірно вологим кліматом, але в окремі роки бувають
засухи, рідше суховії.
Літо в основному тепле, помірно вологе, а зима м'яка, хмарна з частими
відлигами і лише в окремі роки з сильними морозами.
Перехідні періоди (весна, осінь) носять в основному затяжний, нестійкий
характер, але в середньому переважають теплі весни з достатніми (160-180мм)
запасами продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту і теплі, але сухі перші
половини осінніх періодів.
Середня температура самого теплого місяця (липня) складає 19,20 С тепла, а
самого холодного (січня) - 6,3 0 С морозу. Найбільш високі температури повітря
(абсолютні максимуми) спостерігаються в липні-серпні (39°С тепла), а самі
низькі (абсолютний мінімум) - в січні і лютому (33-34°С морозу).
Сумарна сонячна радіація досягає 90-95 ккал/см2 (3838,5-4051,8 МДж/м2) за рік,
а на долю сумарної ФАР (фотосинтетичної активної радіації) приходиться 27
ккал/см (1155 МДж/м ) за період вегетації з температурою повітря вище 5 'С
тепла.
Річна сума опадів в середньому складає 560 мм, а іноді коливається по роках від
300 до 750 мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм або 66% річної
норми. Найбільші місячні суми опадів припадають на літні місяці - червень і
липень (66-68мм).
Найменша середня місячна відносна вологість повітря спостерігається в травні і
складає 45%.
Середня тривалість без морозного періоду складає 165 днів. Зимою середня добова
температура повітря може досягати позитивних значень (0-2°С), а іноді 5°С
тепла, що викликає відлиги, відновлення вегетації озимих. При перепадах
температур до від'ємних, утворюється кірка.
Сніг починає випадати в листопаді, а стійкий сніговий покрив утворюється в
третій декаді грудня. Тривалість залягання снігового покриву складає 90-95
днів.
Середня глибина промерзання ґрунту складає 40-50 см. Перехід температури
повітря весною і восени через 0°С відбувається 19 березня - 30 листопада, через
5°С - 8 квітня - 26 жовтня, через 10°С - 26 квітня - 2 жовтня і через 15°С - 21
квітня - 7 вересня.
Тривалість теплого періоду року з позитивною середньою добовою температурою
повітря (вище 0°С) складає 245 днів, в тому числі тривалість вегетаційного
періоду більшості сільськогосподарських культур (з температурою повітря вище
5°С) - 201 день періоду активної вегетації сільськогосподарських культур (з
температурою повітря вище 10°С) -159 днів і найбільш забезпеченого теплом
періоду (з температурою повітря вище 15 С) -109 днів.
В цілому кліматичні умови цього регіону сприятливі для сільськогосподарського
виробництва і дозволяють вирощувати високі врожаї зернових.
Сільськогосподарський 1997/98 рік відзначався значною нерівномірністю
температурного режиму повітря та випадання опадів на протязі вегетації озимих
культур і був не досить сприятливим для вирощування сільськогосподарських
культур.
Дощова погода осені затримала сівбу озимих в оптимальні строки і не сприяла
загартуванню рослин.
Зимовий режим встановився наприкінці першої декади грудня, що значно пізніше
багаторічних строків.
Зима була малосніжною, опадів було недостатньо, сніговий покрив досягав 2-8 см
і не міг захистити посіви озимих від сильних морозів. Коли температура повітря
в кінці грудня досягала 25-29 С морозу, що перевищувала норму на 8-11 С,
температура на глибині залягання вузла кущення досягала 15-19°С морозу, яка
наближалась до критичної, особливо для озимої пшениці. Посіви озимої пшениці і
тритікале вийшли з зими зрідженими.
Кінець зими відзначався значними перепадами температур, що не бажане для
життєдіяльності озимини.
Весна була тривалою і дуже недружньою, нестійкий і холодний температурний режим
сповільнював нагромадження тепла.
Затримувались темпи відновлення вегетації озимих культур, тому що сума
ефективних температур за період від початку весни до кінця квітня була меншою
за норму, але для пошкодженої озимини умови весни мали свій позитивний вплив на
відростання коріння.
З різким потеплінням з кінця квітня темпи розвитку озимих культур протягом І і
II декади травня значно прискорились. Період проходження рослинами озимої
пшениці, жита і три
- Київ+380960830922