РОЗДІЛ 2
ПРАВОВІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ
2.1. Конституційно-правове забезпечення правового захисту працівників податкової міліції.
Сучасне становище, в якому знаходиться Українська держава, можна охарактеризувати як перехідне. При цьому велике значення має те, в якому напрямку будуть спрямовані зусилля суспільства, які стануть для нього домінуючими. Позитивною тенденцією в цьому напрямку є поступове прийняття суспільством вироблених політико-правовою думкою загальнолюдських цінностей, зокрема, таких, як демократія, право, свобода людини, правопорядок тощо. Наслідком цього є формування та конституційне закріплення на державному рівні концепції побудови в Україні, поряд з іншими характерними для неї рисами, і соціальної держави. Здійснювані в Україні соціально-економічні перетворення, проголошення нашої країни демократичною, соціальною, правовою державою висунули на перший план питання, пов'язані із забезпеченням, гарантованістю, реалізованістю, охороною та захистом прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина у нашому суспільстві. Конституція України1 у ст. 3 закріпила, що права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава України відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [1]1.
Чинником прагнення України до формування демократичної соціальної, правової держави, затвердження демократичних принципів у житті суспільства є проголошення в Конституції України відповідно до Декларації прав і свобод людини положень про те, що людина, її життя й здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Конституція України забезпечує кожному громадянину право на життя і захист його як державою так і особисто громадянином, як зазначено в ст. 27 Конституції України "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави1 - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя й здоров'я інших людей від протиправних посягань" [1]1. Закріплення цього положення в Основному законі є дуже важливим для забезпечення особистої безпеки співробітників податкової міліції, членів їх, сімей та інших осіб, тому що при виконанні покладених на працівника обов'язків він повинен захистити своє право на життя.
Конституційні норми, спрямовані на забезпечення державою реалізації, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів людини й громадянина, потребують від податкової міліції й інших правоохоронних органів послідовно спрямовувати свою правозастосовчу діяльність на забезпечення добробуту людини, ґрунтуючись при цьому на принципі верховенства положень, закріплених в Основному Законі держави, дотримання якого є однією з головних умов у створенні демократичної, соціальної, правової держави. пов'язана
В сучасних умовах дуже актуальною є проблема дієвості принципу забезпечення прав і свобод людини, в рамках якого проявляються його функціональні інститути (окремі, менш загальні та не менш фундаментальні положення - принципи): забезпечення недоторканості особистого життя особи, житла, таємниці телефонних розмов, листування, телеграфної та іншої кореспонденції, не порушності права власності.
Недоторканість особистого життя - система гарантій захисту прав людини, яка включає охорону таємниці телефонних розмов, особистих письмових документів і листування, таємниці інтимного й іншого сімейного життя та способу існування, заборону на збирання інформації про особисте життя людини без її згоди, окрім випадків, передбачених законом.
Сфера особистого життя - це взаємовідносини в сім'ї, спілкування та стосунки з іншими людьми, зміст приватних щоденників, листів та записок, спосіб життя та всі інші обставини існування людини, які вона сама вважає за потрібне або можливе розголошувати, обставини, які мають конфіденційний характер [92]1.
Згідно зі ст. 32 конституції України "не припускається збирання, збереження, використання й поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, обумовлених законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини" [1]2 .
Аналіз конституційних норм, положень КПК України та інших нормативних актів дає підстави для висновків про те, що процесуальне законодавство України зробило значний крок у бік гуманізації в цей час не допускає будь-якого вторгнення у сферу інтимного, сімейного й іншого особистого життя в межах його житлового приміщення чи здійснюване поза межами громадських місць: підглядання у вікно; технічне документування дій громадян, які знаходяться в житлових приміщеннях, особистих службових кабінетах, офісах; фіксація поведінки особи на пляжі без згоди громадянина; прослуховування розмов у будинку або поза громадськими місцями. Інформація, отримана при цьому, не підлягає використанню як докази. Більше того, зазначені дії для її одержання будуть нічим іншим, як вторгненням у сферу конституційних прав і свобод громадянина.
Виняток із правил передбачений лише Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", яким оперативним підрозділам правоохоронних структур надане право спостереження в громадських місцях і здійснення при цьому технічного документування. Але такий збір інформації про особу без її згоди допускається тільки в громадських місцях і лише в рамках оперативно-розшукової діяльності, здійснюваної з метою забезпечення безпеки держави й захисту громадян від злочинних зазіхань [39]1.
Будь-яка процесуальна або оперативно-розшукова діяльність повинна здійснюватися з метою досягнення захисту людини і суспільства від протиправних зазіхань, а не заради збирання "компромату", здійснюватися тільки у виняткових, передбачених законом випадках і тільки в передбаченому законом порядку.
Прослуховування телефонних розмов та забезпечення таємниці листування можливе на підставі ст. 31 Конституції України, тільки за
- Київ+380960830922