РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал і методи досліджень
Матеріалом власних досліджень служили корови української чорно-рябої молочної породи навчально-дослідного господарства Білоцерківського державного аграрного університету, ВАТ "Терезине" Київської області та тварини голштинської породи АТЗТ "Агро-Союз" Синельниківського району Дніпропетровської області.
Робота виконувалася протягом 1999-2001 років. У досліди відбирали корів віком 3-7-ми років, середньої вгодованості, живою масою: української чорно-рябої молочної породи - 400-500 кг та голштинської - 550- 600 кг. Усього в досліді було використано: 441 корову української чорно-рябої молочної породи, 383 - голштинської та 378 ембріонів, які досліджували in vivo.
Тварини навчально-дослідного господарства утримувалися у типовому чотирьохрядному приміщенні. У весняно-літній період перебували на вигульних майданчиках літнього табору і на пасовищах, а в осінньо-зимову пору - в приміщеннях на прив'язі. Годівля була 2-х разова. До складу раціону входили: соковиті - 72,4 %, грубі - 22,4 %, концентровані - 5,2 %. Доїння проводилося доїльними апаратами в систему молокопроводу двічі на добу. Молочна продуктивність становила 2340 кг на корову за рік. Загальна кількість корів у господарстві була 293 голови, з них у досліді - 267 корів.
На фермах ВАТ "Терезине" застосовувалося прив'язне утримання тварин з вигулами. Годівля проводилася три рази на добу. До складу раціону входили: грубі корма - 18 % (з них сіна - 10 %), соковиті - 41 %, концентровані - 41 %. Доїння проводилося доїльними апаратами в систему молокопроводу тричі на добу. Середньорічна молочна продуктивність складала 5300 кг молока. Загальна кількість корів у господарстві - 680, з них у досліді було 174.
Комплекс для великої рогатої худоби голштинської породи в АТЗТ "Агро-Союз" реконструйований під безприв'язне, холодне утримання корів. Годівля тварин протягом року проводилася загальнозмішаним, однотипним, збалансованим раціоном з кормових столів. Склад раціону (40 % комбікорми, 16 % - сіно, 27 % ? силос кукурудзи, 17 % ? сінаж різнотравний). Доїння корів на комплексі проводилося три рази, автоматизовано з використанням доїльної системи "Паралель" (одночасно проводиться доїння 20 корів). На кожній тварині прикріплені електронні датчики, за допомогою яких проходить автоматичне розпізнавання корів і накопичення в базовому комп'ютері даних надою та вимірювання температури молока і енерговитрат на рух. Молочна продуктивність становила 8950 кг молока за 305 днів лактації. Загальна кількість корів голштинської породи на комплексі була 711 голів, з них дослідили 383.
Досліди проводили у послідовності, поданій у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Схема проведення дослідів
№№
етапівЗавданняМетоди дослідженняТерміни дослі-джень після осіменіння та їх кратність, дні1Діагностика ранніх строків тільності
Сонографічне дослідження - візуа-лізація вмісту матки (рідини, ембріональний міхур, ембріон) та її стінок приладом "Scanner 100 S"
Визначення характеру кристалізації відбитка секрету статевих губ і присінка піхви тест-мікроскопом "Арбор"
Визначення позитивних і негативних потенціалів електропровідності шкіри в біологічно активних точках (БАТ) яєчників і матки приладом електро-рефлексотерапії ПЕРТ-4М
Визначення концентрації прогестеро-ну в сироватці крові імунофермент-ним методом 0-й, 3-, 6-, 9-, 12-й дні; з 12 по 45-й день щоденно
12-26-й дні, щоденно
12-26-й дні,
щоденно
19-й, 21-, 24-йПродовження табл. 2.1
Визначення строку тільності
Визначення статі телят
Статистична обробка
Аналіз результатів
Узагалнення результатів
Дослідження склери ока, райдужної оболонки, форми зіниці за методикою Г.В. Небогатикова
Ректальне визначення тільності за Н.Ф. Мышкиным
Визначення діаметра ембріонального міхура, довжини ембріона, появи серцевих скорочень, рухів, оточення ембріона рідиною, візуалізація оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток приладом "Scanner 100 S"
Пошук зображення генітального горбика, мошонки, сосків приладом "Scan-ner 100 S"
Визначення динаміки одержаних ре-зультатів проводили за И.А. Ойвиным з використання таблиць Стьюдента, уведених у програмне забезпечення комп'ютера Pentium-166
Статистичний, системний
Побудова варіант результатів дослідів. Розробка програми ранньої діагностики тільності. Розробка програми визначення строків тільності. Розробка програми внутрішньоутробного визначення статі телят
12-26-й дні, щоденно
30-75-й
з 26-го по 45-й день, щоденно
36-120-й
Діагностику ранньої тільності проводили сонографічним дослідженням, за показниками кристалізації відбитка секрету зі статевих губ і присінка піхви тест-мікроскопом "Арбор", визначення позитивних і негативних потенціалів електропровідності шкіри в біологічно активних точках яєчників і матки (2, 3, 6, 7, 10, 11) приладом електрорефлексотерапії ПЕРТ-4М; за концентрацією прогестерону в сироватці крові імуноферментним методом з допомогою тест-системи "Euro-diagnostica", дослідженням склери ока, райдужної оболонки, зіниці (за методикою Г.В. Небогатикова) [75]; ректальним визначенням тільності за методикою Н.Ф. Мышкина [70].
Сонографічне дослідження проводили за допомогою портативного приладу "Scanner 100 S" та секторного датчика частотою коливань 5,0-7,5 МГц. Зображення приладу подано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Прилад ультразвукової дії "Scanner 100 S" та секторний датчик частотою коливань 5,0-7,5 Мгц
Дослідження виконувалось у В-режимі секторним датчиком з частотою коливань 5,0 МГц. Використання ультразвуку частотою 5,0 МГц дозволило