РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика лікарських і допоміжних речовин
Альбендазол (5-пропілтіо-2-метилкарбамінобензімідазол) [23, 57, 152, 157] ? дрібнокристалічний порошок білого або блідо-кремового забарвлення з характерним запахом, практично нерозчинний у воді (0,2 мкг/мл), мало розчинний у етанолі, розчинний у підкисленому метанолі, ДМФА та льодовій ацетатній кислоті, діоксані. Молекула 5-пропілтіо-2-метилкарбамінобенз-імідазолу може існувати у вигляді двох таутомерів:
Кислота бензоатна згідно з ДФ Х, стаття 9 - безбарвні голчасті кристали або білий дрібнокристалічний порошок; мало розчинний у воді, розчинний у кип'ячій воді, легко розчинний у спирті, хлороформі, ефірі, бензолі, розчинний у жирних оліях. Бензоатна кислота має значну бактерицидну і бактеріостатичну активність, яка зростає зі зниженням рН середовища.
Вода очищена згідно з ФС 42-2619-89 - прозора безбарвна рідина без запаху і смаку, рН від 5,0 до 7,0.
Крохмаль картопляний згідно з ДЕСТ 7699-78 - білий порошок без запаху і смаку, який при розтиранні легко розсипається в порошок. Нерозчинний у холодній воді, спирті, ефірі.
Полівінілпіролідон згідно з ФС 42-1194-78 - білий безводний, сипкий, гігроскопічний порошок, легко розчинний у воді, спирті, хлороформі та інших
органічних розчинниках, не розчиняється в ефірах і більшості вуглеводнів.
Твін-80 (Полісорбат-80) згідно з ФС 42-2540-88 - масляниста рідина жовтого забарвлення зі слабким характерним запахом. Добре розчиняється у воді.
Цукор згідно з ФС 42-77-72 - безбарвні кристали або білий дрібнокристалічний порошок з солодким смаком. Добре розчинний у воді, нерозчинний у абсолютному спирті, хлороформі, бензолі [41, 112, 113].
2.2. Методики досліджень альбендазолу
Оскільки вміст альбендазолу у синтезованій субстанції складав 85%, зважаючи на дані літератури [134], було опрацьовано методику очистки альбендазолу. Альбендазол очищали перекристалізацією з безводного діоксану (1 г субстанції з 15 мл розчинника).
2.2.1. Спектроскопія ПМР. Для підтвердження структури і чистоти альбендазолу вивчено спектр ПМР сполуки (розчинник - DMSO-D6, прилад Gemini-300, хімічні зміщення подано у мільйонних частинах відносно тетраметилсилану). В спектрі ПМР (рис. 2.1) проявляються сигнали ізопропільного субституенту у вигляді триплету при 0,95 м.ч., мультиплету при 1,53 м.ч. та триплету при 2,86 м.ч.. Сигнал групи -СООСН3 наклався з сигналом води, яка присутня в DMSO-D6. Сигнали ароматичних протонів проявляються у вигляді двох дублетів при 7,11 м.ч. та 7,36 м.ч. з константою спін-спінової взаємодії 8,7 Гц (протони в положеннях 6 та 7) і синглету при 7,44 м.ч. (протон в положенні 4). Протони груп NH (циклічної і екзоциклічної) характеризуються широким синглетом при 11,75 м.ч. [99].
2.2.2. ІЧ-спектри. Структура субстанції альбендазолу підтверджена даними ІЧ-спектро-скопії (спектр знімали у таблетках калію броміду, прилад Specord M-80).
В ІЧ-спектрі (рис.2.2, табл. 2.1) 5-пропілтіо-2-метилкарбаміно-бенз-імідазолу наявна дифузна смуга з набором максимумів 2850, 2744, 2496 см-1, що можна віднести до валентних коливань групи NH, зв'язаної внутрішньо-молекулярним зв'язком з карбонільною групою [70]. Смуга з максимумом 3332 см-1 відноситься до коливань екзоциклічного зв'язку NH, що утворює міцні міжмолекулярні водневі зв'язки. Смуги 1640, 1628 см-1 віднесені до поглинання
зв'язків NH, так як відомо [70], що C=N бензімідазолу спостерігається в ІЧ-спектрах при 1620 см-1, а C=N іміноефірів при 1615, 1575 см-1. Смуга 1712 см-1 характеризує коливання естерної уретанової групи, зокрема вказує на існування даної сполуки у вигляді поворотного ізомеру (ІІ) [92]. Смуги 1604, 1588 см-1 характерні для С=С ароматичного [79].
Рис. 2.2. ІЧ-спектри поглинання альбендазолу у таблетках калію броміду.
ІЧ-спектроскопічні дослідження лікарських форм (табл. 2.1), створених на основі даної субстанції вказують на співпадання характеристичних смуг поглинання у чистій субстанції і у лікарських формах. Наявність у складі гранул полівінілпіролідону частково зміщує смуги поглинання екзоциклічного та ендоциклічного зв'язків групи =NH, що можна, очевидно, пояснити утворенням міжмолекулярних водневих зв'язків між альбендазолом та полівінілпіролідоном.
Таблиця 2.1
Характеристика ІЧ-спектрів альбендазолу
ГрупаМаксимуми поглинання, см-1Альбендазол субстанція Альбендазолу суспензія 2,5%Альбендазолу гранули 10%
=NH
3332
1640
16283332
1640
16283352
1640
16281712
1302
1268
11961712
1302
1268
11961712
1296
1272
11961604
15881602
15881602
1590
2.2.3. Ідентифікація за допомогою осадових реакцій. 1. Реакція з п-диметиламінобензальдегідом: 0,05 г альбендазолу розчиняли при нагріванні у 5 мл 10% розчину гідроксиду калію. 0,5 мл цього розчину змішували з 1 мл 1% розчину п-диметиламінобензальдегіду в 1М хлоридній кислоті.
2. Реакція з хлоридом паладію: 0,05 г альбендазолу розчиняли у 5 мл диметилформаміду (досліджуваний розчин). 0,5 мл досліджуваного розчину змішують з 0,5 мл 0,1% розчином хлориду паладію у 2 н розчині хлоридної кислоти.
3. Реакція з реактивом Вагнера: 0,5 мл досліджуваного розчину (див. реакцію з хлоридом паладію) змішували з 0,5 мл реактиву Вагнера.
4. Реакція з реактивом Марме: 0,5 мл досліджуваного розчину (див. реакцію з хлоридом паладію) змішували з 0,5 мл реактиву Марме.
5. Реакція з реактивом Драгендорфа: 0,5 мл досліджуваного розчину (див. реакцію з хлоридом паладію) змішують з 0,5 мл реактиву Драгендорфа.
6. Реакція з таніном: 0,5 мл досліджуваного розчину (див. реакцію з хлоридом паладію) з