РОЗДІЛ 2
ДИНАМІКА ФОНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА В АСПЕКТІ ЗАГАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ВИМОВНОЇ
НОРМИ:
СУЧАСНИЙ СТАН
2.1. Характеристика інвентарю вільного фонемного варіювання
Вивчення якомога повного інвентарю елементів певної системи є одним з етапів
вичерпного її дослідження [87: 13]. Вивчаючи систему засобів, що забезпечують
динаміку фонетичної структури слова в загальноамериканській вимовній нормі,
необхідно встановити інвентар фонем і акцентних структур, що беруть участь у
вільному варіюванні, яке зумовлює динаміку вимовної норми в синхронії й слугує
джерелом діахронічних змін у вимовній нормі.
У поняття інвентарю засобів вільного варіювання фонемної й акцентної структур
слова включаємо окремі елементи звукової будови мови (фонеми, акцентні
структури), а також конкретні різновиди фонемного й акцентного варіювання. Під
час встановлення інвентарю фонем, які беруть участь у варіюванні, визначаємо
частоту участі у варіюванні кожної голосної та приголосної фонеми
загальноамериканської вимови. При визначенні інвентарю акцентних структур, які
беруть участь у вільному варіюванні, визначаємо частоту участі у варіюванні
кожної акцентної структури.
Системність інвентарю засобів ВФВ розглядаємо у двох аспектах: а) на рівні
класу голосних і приголосних фонем у цілому – це визначення ядра й периферійної
підсистеми голосних і приголосних, які беруть участь у ВФВ; б) на рівні окремої
голосної або приголосної фонеми системність встановлюється шляхом зображення
фонеми як такої одиниці, що входить у ті види фонологічних протиставлень, які
притаманні звуковій системі англійської мови. Системність інвентарю засобів ВАВ
встановлюється шляхом визначення ядра, основної та периферійної підсистем
акцентних структур, які виявляють варіювання.
Група слів, у фонемних структурах яких відбуваються процеси варіювання, що
відбивають специфіку динаміки фонемної структури слова в ЗАВ, нараховує 6487
одиниць. У цій кількості фонемних структур було виділено 7191 випадок
варіювання голосних і приголосних фонем.
Представимо розподіл лексики за кількістю варіантів вимови в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл лексики за кількістю варіантів вимови
Кількість варіантів вимови
% від загальної кількості лексем матеріалу дослідження
Приклади
88,32 %
minority /maI"nO:r@єi, mI-/
marry /"merI, "m{rI/
4,95 %
immature /Im@"tUr, -"tjPr, -"tSPr/
prospective /pr@"spektIv, proP-, prA:-/
5,72 %
homogeneous /%hoPmoP"dZi:nI@s, %hA:-, -m@"-/
0,06 %
piazza /pi"A:ts@, -sA:, -"A:z@, -"{ts@, -"{z@/
0,65 %
nostalgia /nA:"st{ldZ@, n@-, nO:-, -dZi@/
0,23 %
ingenue /"{nZ@nu:, "A:n-, -dZ@-, -nju:/
0,05 %
аdrenocorticotrophic
/@%dri:noP"kO:rєIkoP"troPfIk, -%drenoU"-, -@%-, -"trA:-/
12
0,02 %
cogito ergo sum /%kA:gi:toP%ergoP"sVm,
%koPg@-, -dZi:"-, -%3:r-, -"sPm-/
16
0,02 %
in flagrante delicto /Infl@%grA:nteIdI"lIktoU, -%gr{n-, -ti-, -d@"-, -di:"-,
-deI"-/
Переважна більшість лексем (88,32%) цієї групи має два варіанти вимови. Решта
лексем має по 3, 4, 5, 6, 8, 9, 12 і 16 варіантів вимови. Цікаво, що не
виявлено слів, які б мали 7, 10, 11, 13, 14, 15 і більше ніж 16 варіантів
вимови одного й того ж слова (див. табл.2.1).
Кількісний аналіз інвентарю фонемного варіювання свідчить, що основним засобом
утворення варіантів фонемних структур слів є вокалізм. У 80,13% слів варіювання
фонемної структури забезпечується варіюванням виключно голосних фонем.
Наприклад, /oU-@/: phonemic /foP"ni:mIk, f@-/; /A:-O:/: author /"A:T@`,
"O:T@`/; /@-oP-A:/: prospective /pr@"spektIv, proP-, prA:-/. У 14,54% слів
матеріалу дослідження ВФВ забезпечується тільки приголосними. Наприклад, /N-n/,
/k-tS/: conch /kA:Nk, kA:ntS/; /2-j/: deduce /dI"du:s, dI"dju:s/; /s-z/:
glucose /"glu:koPs, "glu:koPz/. 5,33 % лексем матеріалу дослідження утворюють
варіанти фонемної структури в результаті варіювання голосних і приголосних
фонем у тій самій лексемі: /n-N/, /dZ-g/, /I-@/: fungicidal /%fVndZI"saIdl-,
%fVNg@"-/; /e-{/, /s-z/: paradise /"per@daIs, "p{r-, -daIz/ [26: 91].
У процесі дослідження виділяємо також групу слів, фонемна структура яких
включає випадки ВФВ, спільні для ЗАВ і ПАВ. За даними словника [177] таких слів
нараховується 5971. Ця кількість лексем у цілому дає 6817 випадків варіювання
фонем. Слід зазначити, що в 95,61% слів варіювання їхньої фонемної структури
забезпечується лише голосними фонемами. За рахунок варіювання приголосних фонем
утворюють варіанти фонемної структури 2,60% слів. У 1,79% лексем варіювання
їхньої фонемної структури забезпечується варіюванням одночасно голосних і
приголосних.
Переважання участі голосних фонем у ВФВ у порівнянні з приголосними пояснюється
існуванням принципових відмінностей між організацією консонантної та вокалічної
структури слова. У порівнянні з голосними, розподіл приголосних у більшій мірі
залежить від позиції і від розташування стосовно інших фонем – як голосних, так
і сусідніх приголосних, а також від положення в слові [42: 230]. Вважається, що
голосні більш функціонально ідентичні, ніж приголосні, і можуть заміщатися у
всіх позиціях, в той час як взаємозаміна приголосних залежить від позиції в
слові. Функціональна відмінність між голосними й приголосними зумовлюється
загальною ознакою, що їх розрізнює – наявністю/відсутністю артикуляційного
фокусу. Чітко артикуляційно локалізовані й обмежені в часі приголосні виражають
більшу кількість лексичних значень, ніж голосні, тому й варіюють менше [43:
206-207]. Однією з причин, що зумовлює активну участь голосних фонем у ВФВ є
також розгорнутість вокалічної системи англійської мови. Відомо, що ідеальним
станом системи є її простота, симетрія, а ускладненість, розгорнутість
структурної організації вокалічної систем
- Київ+380960830922