РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІСТИЧНОЇ МАРКОВАНОСТІ ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Стилістичний зміст мовної одиниці поряд з предметно-логічним змістом та граматичною суттю являє собою один з головних типів інформації, яка необхідна для мовленнєвого спілкування. Вказівку на вторинний характер стилістичної маркованості похідних іменників варто розуміти як відповідний спосіб взаємозв'язків з предметним та граматичним змістом, проте це не означає, що стилістичний зміст слова треба розглядати як щось вторинне, побічне, яке не має особливого значення при спілкуванні і не впливає на взаєморозуміння. В процесі спілкування важливо повідомити про ті об'єктивні та суб'єктивні чинники, що мотивують вибір похідних одиниць, здатних повідомити про екстралінгвальну діяльність, яка дозволяє адекватно усвідомити вкладений у висловлювання смисл. Таким чином, поряд з інформацією, що виражає поняття про предмети, явища об'єктивної дійсності (предметне значення), про поняттєво-семантичний зміст висловлювання, існує також, не менш важливий аспект змістовної сторони мовної одиниці, як інформація про співзначення, про умови, в яких проходить повідомлення, що є невід'ємним компонентом лексичного значення похідного слова, полем емоцій та експресивності [77; 87; 152; 252]. Такий зміст, така маркованість змісту похідної одиниці називається стилістичною.
2.1. Стилістична маркованість похідних іменників сучасної німецької мови
Відображаючи суб'єктивне ставлення мовця, стилістичне значення похідних іменників спирається на денотативно-сигніфікативні компоненти значення лексичної одиниці, утворюючи з ним діалектичну єдність, складне інтегральне ціле. Денотативно-сигніфікативний компонент значення слова широко відображає всю палітру емоційного ставлення людини до світу, предметів, явищ у процесі діяльності та спілкування.
Простежемо це на такому прикладі: Noch weniger fein ist es, die Schenker verdrusten zu lassen, erwiderte Lenz und machte eine Flasche auf (DK, 25). "Чи добре, мучити гостей спрагою, - відказав Ленц, відкриваючи пляшку". Іменник der Schenker має стилістично нейтральне значення "той, що дарує", оскільки воно обумовлене нейтральною віддієслівною твірною основою schenken "дарувати". Але в цьому реченні похідний іменник der Schenker набуває емоційного забарвлення, фамільярного звернення до гостей, під впливом позамовних чинників (святкування дня народження одного з героїв роману). Лексичне значення похідного слова der Schenker має безпосередній зв'язок з предметом, а стилістичне значення - з певною сферою чуттєвої або раціональної кваліфікації денотату [1, с. 45]. Стилістичне значення похідної одиниці може співвідноситися з однією або декількома ознаками денотата, зі значенням первинної і вторинної номінації, а також - з граматичним значенням. Стилістичне значення похідного іменника формується під впливом як позамовних чинників (соціальних, культурних, естетичних), так і мовних (лексичних, граматичних і словотворчих). Суттєвою відмінністю стилістичного значення похідного іменника від лексичного та граматичного значень є його більша здатність вказувати на суб'єктивну оцінку, яка зумовлена його словотворчими конституентами. Тому стилістичне значення похідного іменника формується за рахунок стилістично маркованих словотворчих конституентів та від нейтральних формантів, але які набули стилістичної маркованості в контексті.
В сучасній німецькій мові існує три підходи до пояснення стилістичної маркованості похідних іменників:
- формально-структурний підхід, за яким нові слова утворюються за існуючими у мові моделями з заданим семантичним змістом, що супроводжується стилістичною маркованістю або стилістичним значенням в широкому розумінні;
- семантико-стилістичний підхід, за яким стилістична маркованість утворюється під час словотвірного акту, при приєднанні стилістично маркованих / стилістично нейтральних твірних основ;
- функціонально-стильовий підхід, де стилістична маркованість заданого змістом нейтрального похідного слова зумовлюється його функціонуванням в певних функціональних стилях.
Всі три підходи є релевантними для похідних одиниць як матеріалу нашого дослідження і підтверджуються такими моментами як: поняття образності, стилістична значущість, певні відношення стилістичного характеру між мовними одиницями, наприклад, нейтральною і експресивною; стилістична інформація, яка існує у слові поряд з предметно-логічною і реалізується в певних ситуаціях мовлення.
Стилістично марковані лексичні одиниці вміщують вказівку на певну сферу комунікації або володіють певним "стилістичним значенням", яке визначається як загальне позначення емоційного, оцінного та експресивно-образного забарвлення [2, с. 43-55].
Стилістичну маркованість похідних іменників ми розуміємо як узагальнене поняття, яке складається з декількох видів забарвлень, таких як: емоційність, експресивність і оцінність, додаткових до вираження основного предметного та граматичного значень, що обмежують використання похідних одиниць певними сферами й умовами комунікації. Схематично це можна представити таким чином (див. Рис.2.1.)
Стилістична маркованість похідного іменника
нормативно- експресивне емоційне
стилістичне забарвлення забарвлення
забарвлення
емоційно-оцінне оцінне
- Київ+380960830922