РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВПЛИВІВ ВЧИТЕЛЯ НА УЧНІВ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ ЇХ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1.Стан сформованості діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників
Констатуючим експериментом було охоплено 436 учнів середніх шкіл №№ 2, 5, 7, 11, 12, 15, 17, 21, 23, школи "Центр надії" м. Рівного. Констатуючий експеримент проводився з 1995 по 1997 рік. Його метою було встановлення ступеня розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності школярів на основі закономірностей прояву взаємозв'язку перцептивного, контекстуального, інтегративного образів, які формуються на різних етапах осмислення змісту літературного твору в ситуації внутрішнього дискурсивного розв'язання творчих завдань в умовах різноманітного літературного оточення.
Нами були сформовані експериментальні та контрольні групи за випадковим методом (108 старшокласників):
- експериментальні групи:
Е1 (38 учнів) - 10-Б клас ЗОШ №21.
Е2 (27 учнів) - 9-А клас ЗОШ №23;
- контрольні групи:
К1 (35 учнів) - 10-А клас ЗОШ №21.
К2 (38 учнів) - 9-Б клас ЗОШ №15.
Констатація взаємозв'язку діалогічних якостей пізнавальної діяльності та літературного оточення, а також специфіки останнього встановлювалася нами через порівняння даних двох вибірок школярів. Одну із них (експериментальний клас Е1 та контрольний клас К1) склали учні, що навчаються за програмою з поглибленим вивченням світової літератури, іншу (експериментальний клас Е2 і контрольний клас К2) - старшокласники, які займаються за стандартною програмою. Так, різниця програм виступає як змінна величина літературного оточення.
Констатуючий експеримент проводився в три етапи. На першому етапі використовувався метод анкетування. При цьому завдання виявлення специфіки літературного оточення виступало як основне, а визначення ступеня сформованості діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників - як додаткове. В анкетуванні взяли участь 389 школярів 9-11 класів ЗОШ №№ 2, 5, 7, 11,12,15,17,21, 23, школи "Центр надії" м. Рівного (тобто, не тільки учні експериментальних та контрольних класів, а й інші учні зазначених шкіл, що було зроблено з метою отримання більш точних даних).
Зміст питань анкети (див. Додатки Б, Б.1, Б.2) був спрямований на вивчення якісних характеристик літературного оточення старшокласників: кількість прочитаних літературних творів за останній рік, складність та різноманітність останніх, засоби присвоєння літературної культури, ступінь усвідомлення себе як суб'єкта літературної діяльності (два останні постають як рефлексивні моменти). Відповідно до цього, дані, отримані в результаті анкетування, дозволяли:
а) констатувати кількість прочитаних літературних творів школярами за останній рік;
б) виявити референтних осіб (тобто тих людей, з якими обговорюються прочитані літературні твори);
в) розкрити змістову сторону внутрішнього спілкування школяра з літературним твором;
г) встановити засоби спілкування учнів з літературним твором та ступінь усвідомленості останнього.
Аналіз відповідей школярів, які навчалися як за програмою з поглибленим вивченням світової літератури (класи Е1, К1), так і за стандартною програмою (класи Е2, К2), дозволяє виявити загальні для даної вікової категорії учнів характеристики літературного оточення. Так, світова література є предметом спілкування для 85% старшокласників класу Е1, 81% ? К1, 74% ? Е2, 84% ? К2. Найбільш активним є спілкування школярів з літературних питань з друзями та батьками (відповідно 86% учнів - Е1, 82% ? К1, 88% ? Е2, 84% ? К2). Вчителі світової літератури є співрозмовниками учнів на літературні теми для 37% старшокласників в класі Е1, 45% - в К1, 28% - в Е2, 24% - в К2. Тенденція до звуження кола компетентних дорослих, а саме вчителів (порівняно з друзями та батьками), є однією із причин зниження рівня літературного розвитку школярів.
Змістовий аспект спілкування старшокласників характеризується незбалансованістю їх інтересів у відношенні до різних напрямів літературної культури. Остання значною мірою представлена фантастичною та детективною літературою. При цьому даний показник вищий в класі К1. В даному контрольному класі відмічається деяке збільшення процентної частки учнів (за період від 9-го до 10-го класу), які більшою мірою цікавляться названими літературними творами, ніж класичними: 85% учнів - в 9 класі (К1), 87% ? в 10 класі (К1). В класі Е1 значення даного показника складають відповідно 58-59%%, в Е2 - 71-74%%, в К2 - 53-58%%.
Нами була визначена процентна частка представленості розмов чи обговорень, присвячених класичним творам, в спілкуванні школярів (а саме обговорення сюжету творів, головних героїв, розгортання подій тощо): в класі Е1 - 51% та 42%, в класі Е2 - 49% та 28%, в класі К1 - 43% та 21%, в класі К2 - 27% та 22% (дані за 1995-1996 та 1996-1997 навчальні роки).
Спостерігається також загальна тенденція до витіснення літературної класики із сфери літературних інтересів старшокласників. Дана тенденція підтверджена і відповідями школярів на запитання анкети про їх літературні інтереси, яке було поставлене в непрямій формі ("Які літературні твори ви б хотіли прочитати та обговорити в процесі навчання?"). У відповідях на дане запитання процентна частка класичних літературних творів складає для Е1 від 10-го до 11-го класів відповідно 58% та 45%, для Е2 від 8-го до 9-го класу - 46% та 32%, для К1 - 32%-29%, для К2 - 34-26%%. Різниця в кількісних значеннях цих даних та даних, наведених вище, дозволяє припустити, що мотивація "спілкування" старшокласників з серйозними літературними творами має зовнішній характер: класичні твори для них виступають в більшій мірі як навчальний предмет, а не як засіб задовільнення особистих інтересів та потреб.
На етапі анкетування ми зробили спробу попередньо уявити ступінь сформованості діалогічних якостей пізнавальної діяльності школярів за
- Київ+380960830922