РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Клінічна характеристика обстежених хворих
Робота виконана на базі кафедри госпітальної терапії - 2 (завідуючий - д.мед.н., професор С.М.Полівода) Запорізького державного медичного університету (ректор - академік НАН і АМН України, професор А.Д.Візір). Обстежені хворі знаходилися на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні та 10-ої міської клінічної лікарні м. Запоріжжя в зв'язку з загостренням захворювання. Для виконання мети і задач науково-дослідної роботи за період 1998 -2000 років обстежено 139 хворих хронічним обструктивним бронхітом у фазі загострення. Остаточні діагнози запозичені з історії хвороби і ставилися на підставі детального фізикального, клініко-лабораторного й інструментального обстеження хворих, із використанням рентгенологічних, ендоскопічних і функціональних методів відповідно до рекомендацій ВООЗ, 1978, і коригувалися відповідно до наказу МОЗ України №311 від 30.12.1999 року.
При доборі хворих для дослідження керувалися декількома принципами. Насамперед це були хворі з відносно сприятливим загальним станом і перебігом захворювання; із легеневою недостатністю I і II ступеня, що встановлювалася на підставі клінічних ознак хвороби, результатів інструментальних і лабораторних досліджень. У дослідження не були включені хворі з явними супутніми проявами захворювань серцево-судинної системи, зокрема з клінічними ознаками серцевої недостатності.
За характером перебігу захворювання хворі були відповідним чином розділені на три групи: у першу включені 35,3% хворих (n=49) із першою стадією хронічного обструктивного бронхіту, (28 чоловіків і 21 жінка, середній вік 39,5 ± 2,9 роки), у другу - 53,9% хворих (n=75) із другою стадією хронічного обструктивного бронхіту (44 чоловіки і 21 жінка, середній вік 46,2 ± 3,1 роки), у третю - 10,8% хворих (n=15) із третьою стадією хронічного обструктивного бронхіту (11 чоловіків і 4 жінки, середній вік 62,3 ± 4,2 роки). Клінічну оцінку здійснювали відповідно з наказом МОЗ України №311 від 30.12.1999 року.
При розподілі хворих за статтю і віком виявлене переваження чоловіків. Вони склали 59,7% (83 чоловіки) середнього працездатного віку (45,4 ±2,7 роки). Середній вік жінок - 38,4 ± 2,8 роки. Невелика різниця у віці в хворих хоча і мала місце, але це не могло вплинути на результати дослідження серцево-судинної системи, оскільки обстежувані знаходилися в одному віковому періоді: від 35 до 50 років.
Рівень освіти в хворих склав 56,8%: 79 чоловік мали вищу і середню спеціальну освіту. У цілому переважно фізичною працею різного ступеня тяжкості були зайняті 92 хворих (66,2%). Не працювали 12 чоловік. Кваліфіковану роботу виконували 73 (52,5%) пацієнта.
Тривалість захворювання до моменту надходження пацієнтів у клініку коливалася від 1 року до 18 років, склавши в середньому 8,7±1,1 роки. Загострення хвороби характеризувалося значною частотою і тривалістю: 69,1% пацієнтів (96 чоловік) хворіли 2-4 рази на рік протягом 1 місяця і більш.
З супутніх захворювань у хворих хронічним обструктивним бронхітом відзначалися: хронічний гастрит - у 11, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки - у 9 хворих, ожиріння II ступеня - у 6, сечекам`яна хвороба - у 2, хронічний холецистит - у 7 хворих. Супутні захворювання у всіх досліджуваних хворих були у фазі ремісії і не мали істотного впливу на загальний стан хворих.
Спадквість по хронічних захворюваннях легень була обтяжена в 22 хворих хронічним обструктивним бронхітом (15,8%). Палили 52 чоловіки (37,4%) (від 10 штук до 2 пачок у день) протягом у середньому 22,0±2,1 років. Контакт із професійними шкідливими чинниками (пил, подразнюючі гази, різкі перепади температури) виявлені в 41 чоловіка (29,5%) За даними алергологічного анамнезу у 18 пацієнтів (12,9%) виявлялися різні алергичні реакції.
Всіх хворих хронічним обструктивним бронхітом турбував кашель протягом у середньому, 16,5±1,3 років. У момент спостереження 92 хворих (66,2%) турбував кашель із добре відоходячою мокротою, у 47 чоловік (33,8%) мокрота відоходила погано. Причому, мокрота слизуватого характеру була в 81 пацієнта (58,3%), слизувато-гнійного - у 58 хворих(44,4%). В усіх хворих була задишка, у середньому протягом 8,0 ± 1,7 років: у 46,0% (64 чоловіки) при незначному фізичному навантаженні, у 54,0% (75 чоловік) - при помірній фізичній напрузі.
Найбільш типові скарги хворих у фазі загострення захворювання подані в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основні скарги хворих хронічним обструктивним брохітом у період обстеження
СкаргиКількість хворих% від загальної кількості хворихКашель140100Характер кашлю:
a) із добре відоходячою мокротою
b) з погано відоходячою мокротою
92
48
66,2
33,8Характер мокроти:
a) слизувата
b) слизувато-гнійна
81
59
58,3
41,7 Кількість мокроти:
a) до 50 мл;
b) до 100 мол.
79
13
56,8
9,4Продовження табл.2.1
Поява задишки:
a) при помірному фізичному навантаженні
b) при незначному фізичному навантаженні
76
64
54,0
46,0Напад утрудненого дихання1812,9Підвищення температури тіла до субфебрильної6345,3Пітливість3726,6Швидка стомлюваність6949,6Слабкість10474,8
У таблиці 2.2 подані дані об'єктивного обстеження пацієнтів у період загострення захворювання.
Таблиця 2.2
Основні дані клінічного обстеження хворих хронічним обструктивним бронхітом
СимптомиКількість хворих% від загальної кількості хворихЦіаноз:
a) акроціаноз;
b) дифузний ціаноз
17
25
12,2
17,9Ознаки емфіземи9266,2Наявність сухих і/або вологих хрипів при аускультації легень139100Продовження табл.2.2
Коробковий перкуторний звук над легенями з ділянками притуплення6244,6Жорсткий дихання8359,7Ослаблення везикулярного дихання при аускультації10877,7
У 92 хворих (66,2%) був виявлений один або декілька клінічних ознак емфіземи легень (бочкоподібна грудна клітка, збільшена в передньо-задньому