Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності.

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
2.1. Системно - цільовий алгоритм поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності..............................................................
2.2. Психолого - педагогічні умови методичного забезпечення поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності.......................................
Висновки до ІІ розділу ......................................................................................
ВИСНОВКИ............................................................................
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.........................................................
ДОДАТКИ ........................................................................................................
ВСТУП
Вагомий внесок у справу національного відродження має зробити педагогічна наука, яка завжди була і залишається провідником суспільства в галузі освіти та виховання. Стратегічною метою педагогічної освіти є формування педагогічних кадрів, які мають забезпечити становлення сучасної школи, зосередженої на потребах розвитку і виховання учнів. Основою всіх перетворень при цьому має бути реальне знання дитячих можливостей, прогнозування "зони найближчого розвитку" особистості (Л.С.Виготський). Саме на цьому ґрунтується застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій.
Особистісно орієнтоване навчання, яке зосереджене на потребах учня, передбачає співпрацю між учнями і вчителями, пристосування методики до навчальних можливостей дитини, стимулювання її розвитку і саморозвитку, турботу про фізичне та емоційне благополуччя, створення ситуації вибору і відповідальності, переважання навчального діалогу, що неможливо без глибокого і всебічного вивчення кожного школяра.
Психолого - педагогічне вивчення особистості дитини, рівня її научуваності і вихованості, прогнозування динаміки розвитку - важливий професійний обов'язок учителя. Професія вчителя - творча, тому діагностика є необхідною складовою дослідницької діяльності вчителя. Зміни особистості, умов взаємодії, змісту навчання та виховання вимагають нестандартного застосування педагогічних закономірностей та принципів у кожній конкретній ситуації. Діагностика є необхідною складовою руху від менш до більш складної мети, допомагає визначати результати навчально - виховного процесу, є важливим інструментом формування особистості учня та професійного самовдосконалення вчителя.
Діагностична діяльність виступає і як фактор підвищення ефективності педагогічного процесу. Уміння діагностувати ситуації, перевіряти методами логічного аналізу свої наміри, всебічно оцінювати завершені педагогічні проекти, виконувати експертні педагогічні оцінки належать до найголовніших професійних умінь педагога.
Також діагностична діяльність учителя має допомогти вирішити і актуальну проблему сучасної школи - розроблення стандартів освіти, на які повинні орієнтуватись і педагоги і психологи при побудові педагогічного процесу. На сьогодні ще не існує єдиної системи критеріїв розвитку учнів у процесі навчання. В широкій педагогічній практиці все ще діє дві класифікаційні системи: педагогічна, яка орієнтується на об'єм і якість знань школярів, яку використовують методисти та вчителі; психологічна, націлена на фіксацію вікових змін у розвитку дітей, яка застосовується в основному психологами - дослідниками і лише в окремих випадках шкільними вчителями.
Діагностична діяльність вчителя покликана об'єднати ці дві системи, забезпечити постійний зворотній зв'язок з метою ефективного управління педагогічним процесом.
Перенесення основних акцентів з когнітивної сфери особистості (система знань, умінь і навичок) на розвиток її творчих можливостей зумовило зміну концептуальних засад сучасної освіти і навчання. Зросла потреба в педагогічних кадрах, здатних до створення оптимальних умов для саморозвитку, самоосвіти і самореалізації особистості при безперервній системі освіти.
Удосконалення професіоналізму та педагогічної майстерності вчителя є важливою передумовою підвищення ефективності навчально - виховного процесу і реформування національної політики в Україні. Питання підготовки вчителя постійно є одним із центральних у психологічній та педагогічній науці про вищу школу.
Проблемам загальної підготовки вчителя і формування його особистості присвячені наукові праці О.А. Абдулліної, С.І.Архангельського, В.П.Бєлозерцева, О.Г.Мороза, Т.С.Полякової, В.В.Сагарди, В.О.Сластьоніна, Т.І. Сущенко, Н.Д.Хмель та інших. Питання підготовки педагога до особистісно орієнтованого підходу у вихованні розглянуті у роботах І.Д.Беха, А.М.Бойко, О.В.Киричука, Л.В.Кондрашової; змісту і засобів, які сприяють підвищенню майстерності вчителя - у працях В.І.Гусєва, М.Б.Євтуха, В.А.Семиченко та інших. Опрацювання психолого-педагогічних джерел дає підстави стверджувати, що вітчизняною та зарубіжною наукою накопичено певний позитивний досвід у розробці теоретичних передумов побудови педагогічного процесу на діагностичній основі. В Україні ці проблеми досліджують науковці В.І. Бондар, І.Є. Булах, В.М. Галузинський, С.У. Гончаренко, В.А. Козаков, Ю.І. Мальований, І.П. Підласий, І.В. Распопов, М.М. Ржецький, Н.М. Розенберг та ін. Проблемам використання діагностики у педагогічному процесі присвячені праці зарубіжних дослідників, зокрема Г. Вітцлака, К. Інгекампа, Д.Зеєбаха, Г.Клауса, Я.Л. Коломінського, О.І. Кочетова, І.С. Мар'єнко, Е. Стоунса та інших.
Разом з тим питання підготовки майбутніх учителів до діагностичної діяльності у педагогічному училищі досліджується значно менше. Окремі аспекти проблеми вирішувались у працях Л.Г. Кирилюка, Т.В. Куприянчик, Л.І. Макарової, Б.О. Мурія. Дослідження цих учених розкривають лише деякі шляхи та умови формування діагностичних умінь у студентів, однак бракує наукових праць з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностично