Ви є тут

Шляхи активізації інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості в умовах обмеженості ринку позикового капіталу

Автор: 
Попова Валентина Дмитрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000014
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
АНАЛІЗ СТАНУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
ТА ДЖЕРЕЛ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Аналіз інвестиційних можливостей підприємств харчової промисловості та
обґрунтування джерел фінансування інвестиційних проектів
Огляд існуючих джерел інвестиційної діяльності демонструє теоретично широкі
можливості здійснення інвестицій. На практиці для українських підприємств
харчової промисловості такі джерела більш обмежені. Так, говорячи про
інвестиційні можливості підприємств, можна зазначити, що у даному разі для
фінансування інвестиційних проектів можна спрямовувати:
- власні кошти підприємства;
- залучені кошти;
- позикові кошти.
Аналізуючи кожне із можливих джерел інвестиційної діяльності, можна визначити
ціну цих інвестиційних ресурсів, вплив обраного джерела інвестиційної
діяльності на ефективність функціонування підприємства. Кожний інвестиційний
проект вимагає індивідуального підходу, ступінь віддачі цих проектів буде
різною. І ця віддача буде визначатись не в останню чергу обраним джерелом
інвестиційної діяльності. Джерело реалізації інвестиційного проекту визначає
його масштаби, вартість цього проекту, прибутковість, терміни повернення
інвестованих коштів.
Особливу роль при виборі типу фінансування відіграє фактор вартості фінансових
ресурсів. Слід мати на увазі, що плата за ресурси виступає як у явному вигляді
(у вигляді відсотків, які треба компенсувати, як плату за фінансові ресурси),
так і в опосередкованому, що пов'язано із додатковими витратами та втратами від
залучення коштів. Іноді опосередковані втрати можуть бути більшими за явні
витрати.
Інвестиційні кошти можуть втілюватись у різні види активів: нове обладнання,
розширення виробничих потужностей, поповнення обігового капіталу, маркетинг
тощо, і для кожного виду перелічених активів визначають найбільш доцільними
певні джерела інвестиційних коштів. Інвестиційні можливості підприємства
визначають стратегію розвитку підприємства та якість можливих економічних
зрушень на ньому. Кожна стратегічна альтернатива розвитку підприємства
передбачає також певний вибір джерела фінансування.
Можливості реалізації інвестиційних проектів за рахунок амортизаційних
нарахувань та частини прибутку можна розглядати як безвідсотковий
(безкоштовний) варіант вирішення інвестиційних проблем підприємством, але
здебільшого вони придатні для реалізації стратегій обмеженого росту або
згортання діяльності підприємств.
На жаль, вплив амортизації на здійснення інвестиційної політики підприємств з
кожним роком послаблюється. Це викликано незначними сумами амортизаційних
нарахувань, що знаходить прояв у сформованій структурі витрат на виробництво
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Структура операційних витрат на виробництво по економіці України
(у відсотках до загальних витрат)
Роки
Матеріальні витрати
Амортизація
Витрати на оплату праці
Відраху-
вання на соціальні заходи
Інші операційні витрати
1993
65,3
1,2
9,1
5,4
19,0
1994
65,7
0,5
9,4
5,5
18,9
1995
66,4
2,5
11,3
5,7
14,1
Продовження табл. 2.1
3
1996
59,8
6,2
13,6
6,5
13,9
1997
54,2
10,1
13,3
6,2
16,2
1998
56,2
7,7
12,8
5,5
17,8
1999
55,3
8,5
11,9
3,9
20,4
2000
53,8
6,5
11,0
3,4
25,3
Джерело [90].
У промисловості в структурі операційних витрат питома вага амортизації ще нижча
(5,8% у 2000 році).
Зменшення питомої ваги амортизації в сукупних витратах на виробництво при
зменшенні обсягів виробництва (1993-1996 та 1998-1999 роки) – свідчення
перевищення темпів росту цін на готову продукцію над темпами індексації
вартості основних фондів. Найвищою питома вага амортизації у структурі витрат
була у 1997 році (10,7%), коли було здійснено останню індексацію вартості
основних фондів. Для харчової промисловості питома вага амортизації складає
3,5% у загальних витратах на виробництво та реалізацію продукції
На підприємствах харчової промисловості Чернівецької області сума
амортизаційних відрахувань складала у 2001 р. 3,7 %, або – 10520, 7 тис. грн.,
що на 583 тис. грн. більше показника 1999 року (табл. 2.2). Несуттєве зростання
суми амортизації можна пояснити низькими темпами введення основних фондів у
харчовій промисловості Чернівецької області.
Зменшення питомої ваги амортизації в структурі витрат на виробництво та
реалізацію продукції пояснюється зростанням обсягів виробництва продукції та
суттєвим подорожчанням сировинної складової у собівартості продукції.
Таблиця 2.2.
Елементи операційних витрат на виробництво та реалізацію продукції
підприємствами харчової промисловості Чернівецької області
тис. грн.
Джерело [Розрахунки автора за даними Чернівецького обласного управління
статистики]
Цікавим є співставлення питомої ваги амортизації при виробництві продукції
підприємствами різних форм власності. Так, якщо в середньому по підприємствах
харчової промисловості Чернівецької області амортизація складає 3,7% у
структурі витрат на виробництво продукції, то по приватних підприємствах цей
показник – 1,8%, колективних – 3,7%, а найвища питома вага амортизації в
структурі витрат державних підприємств – 8,1%, де спостерігається найбільша із
представлених даних сума амортизації при найменшій сумі витрат на виробництво і
реалізацію продукції (табл. 2.3).
Пояснити ситуацію, що склалась, можна, з’ясувавши ступінь використання
потужностей діючих підприємств галузі. Найнижчий коефіцієнт використання
потужностей на державних підприємствах. Такий стан речей сприяє викривленню
структури собівартості продукції, оскільки розподіл постійних витрат
відбувається на незначний