Розділ 2. Сучасний стан та ЕКОНОМІЧНа ефективність виробництва і реалізації
картоплі
2.1. Тенденції у виробництві та реалізації картоплі
Картопля є одним з основних продуктів харчування людей, а також
використовується як фуражна культура, сировина для виробництва крохмалю, спирту
тощо. Картоплю вирощують в усіх регіонах світу. При загальносвітовому
виробництві в 1998 р. 295,6 млн. тонн більша частина її була вирощена в країнах
регіону «Колишній СРСР» –66,3 млн. тонн, в регіоні «Інші країни Азії» – 54 млн.
тонн, а в регіоні «Європейський союз» – 46,9 млн.тонн. Загальна частка цих
трьох регіонів дорівнювала 56,5% світового виробництва. Україна, після
Білорусі, Польщі та Нідерландів, займає четверте місце у світі по виробництву
картоплі на душу населення (рис.2.1).
Рис. 2.1. Виробництво картоплі на душу населення в основних країнах-виробниках
за 1998 р.
Земля – головний природний ресурс людини, яка забезпечує одержання врожаю.
Україна займає перше місце у світі за часткою земель, що знаходяться у
використанні, близько - 58%. На сьогодні головне не те, скільки
використовується землі, а її раціональне використання. Площа землі, що
обробляється в розрахунку на душу населення у світі становить 0,256 га, а в
Україні - 0,701га.
Під впливом зміни смаку людей, традиційного раціону харчування, потреб
міжнародного ринку продовольства, величини урожайності відбуваються зміни
збиральних площ сільськогосподарських культур по регіонах світу. За останні
десять років значно скоротилися збиральні площі картоплі в країнах
Європейського Союзу на 45%, та виросли на 20% в США.
Виробництво картоплі на душу населення в Україні перевищує майже в 7 разів
середньосвітовий показник, та 2,7 раза країни Європейського Союзу. Даний
показник досягнуто за рахунок значного використання землі. В розрахунку на
одного жителя збиральні площі під картоплею становлять 0,031 га, тоді як в
Нідерландах 0,012га, або в 3 рази менше, а виробництво на душу населення більше
на 188 кг.
Україна, яка має найродючіші у світі землі, може виробляти набагато більше
сільськогосподарської продукції. Якщо підвищити урожайність
сільськогосподарських рослин і продуктивність тварин до середніх показників ЄС,
то Україна зможе при тих же обсягах посівів і поголів’ї корів виробити близько
70 млн.тонн зерна, 53 млн. тонн картоплі, 40 млн. тонн молока, 4,6 млн. тонн
м’яса. Таким чином, Україна при реалізації сучасних технологій ведення
сільського господарства може в 2 – 3 рази збільшити виробництво продукції на
душу населення і вийти на світовий ринок експорту сільськогосподарської
продукції.
Кліматичні умови відіграють особливу роль у розміщенні цієї культури. Наведені
в табл. 2.1 дані свідчать про зменшення площ посадки та валових зборів
картоплі. На протязі 1990-2001 рр. відбулася стабілізація площ посадки картоплі
в межах 1,6-1,7 млн. га., а валові збори у середньому за рік становили 17,0
млн. тонн, урожайність коливалася в залежності від погодних умов. Найменшою
вона була в 1999 р. –82 ц, найбільшою - в 1993 р. –137 ц, а в 2001 р. зібрано
108 ц з 1 га. За рівнем урожайності картоплі Україна випереджає лише країни
колишнього СРСР (106,7 ц) та Південної Африки (83,9 ц) за 1998 р.
Середньосвітова урожайність картоплі в зазначеному році складала 164,7 ц, у
країнах Північної Америки - 348,9 ц., Європейському Союзі – 341,8 ц., Східної
Європи – 176,4 ц.
Таблиця 2.1
Динаміка посівних площ, валових зборів
та урожайності картоплі в Україні
(усі категорії господарств)
Роки
Посівні площі,
тис.га
Валовий збір,
тис.т
Урожайність,
цн з 1 га
1966-1970
2033,4
20294
100
1971-1975
1889,4
21019
111
1976-1980
1695,0
20542
121
1981-1985
1628,5
20013
123
1986-1990
1472,9
17964
122
1991-1995
1569,9
17333
110
1996-2000
1564,5
16615
106
2001
1604,0
17305
108
Провідне місце у виробництві картоплі належить Чернігівській області. Населення
Чернігівщини історично займалося вирощуванням картоплі. На території області в
2000 році було зосереджено до 6 %, а в 1990-1995 роках до 10 % усієї площі
картоплі, що вирощувалась у державі.
В останні роки відбулися суттєві зміни в розміщенні площ посадки та валовому
зборі як по областях країни, так і по категоріях господарств. На основі даних
табл.2.2, на протязі одинадцяти років можна прослідкувати тенденцію до
збільшення питомої ваги посівів картоплі в структурі посівної площі по Україні
з 4,3% до 5,7% з одночасним зменшенням у Чернігівській області. Обумовлено це в
основному переміщенням вирощування картоплі з державних і колективних
господарств у господарства населення та скороченням попиту.
Таблиця 2.2
Питома вага посівів картоплі в структурі посівної площі, %
1990р.
1995р.
1996р.
1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.
Україна
4,3
4,6
4,7
4,8
4,7
4,8
5,2
5,7
Чернігівська область
10,3
7,0
6,9
7,1
6,9
7,5
8,1
9,1
Внаслідок переміщення виробництва картоплі з сільськогосподарських підприємств
у господарства населення відбулося розширення площ посадки в тих областях, які
раніше її вирощували на менших площах і частину своїх потреб задовольняли
шляхом міжобласного перерозподілу. Так, у 1991 році сім областей України
(Чернігівська, Київська, Львівська, Сумська, Волинська, Житомирська,
Рівненська) виробили 51% загального обсягу, в тому числі Чернігівська - 13,6 %,
а в 2000 році питома вага цих областей складала лише 41 %, а Чернігівської
області вона знизилась майже вдвічі і складала лише 7,4 %.
Слід зазначити, що в 1985 р. 127,3 тис га, або 73 % загальної площі посадки
картоплі в суспільному секторі знаходилися в 11 райо
- Київ+380960830922