РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ АГРОБІЗНЕСУ РЕГІОНАЛЬНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
2.1. Аналіз розвитку сфери аграрного бізнесу та його інфраструктури в досліджувальному регіоні
Для економіки України агропромисловий комплекс - надзвичайно важлива ланка, яка значною мірою визначає соціально-економічний стан суспільства та продовольчу безпеку держави. Агропромисловий комплекс Сумщини має стійкі та стабільні передумови для досягнення високої ефективності сільськогосподарського виробництва. Такими передумовами є родючі грунти, географічне розташування, сприятливі для сільського господарства кліматичні умови.
Сумська область розташована в північно-східній частині України і займає 23,8 тис. кв. км., 3,9 % території України. Більша частина території області лежить у Лісостеповій та Поліській зонах , в перехідній зоні знаходяться шість північних районів. Населення області складає 1337,7 тис. чол. Область відома своїми хімічною та машинобудівною галузями, однак це історично аграрний регіон і тому саме агропромисловий комплекс займає ведуче і дуже важливе місце в соціально-економічному житті області.
Підприємства аграрного бізнесу Сумської області мають сприятливі природнокліматичні умови для функціонування і розвитку. Середньорічна кількість опадів - 550 мм. Найбільш розповсюджені грунти в Поліссі - дерново-підзолисті з порівняно низьким вмістом гумусу (1,0-2,0 %) і рухомими поживними речовинами. В перехідній зоні (Глухівський, Путивльський та Кролевецький райони) - лісові грунти і чорноземи легкосуглинистого механічного складу із вмістом гумусу в сірих лісових грунтах 1,5-2,5 %, чорноземних опідзолених 2,5-3,0 %. Ці грунти мають середню забезпеченість рухомими сполученнями поживних речовин. А в Лісостеповій зоні більшість грунтів - це чорноземи типові малогумусні посередньо та легкосуглинисті, вміст гумусу 3,0-5,8 %.
Оскільки в регіоні аграрний сектор економіки відіграє таке важливе значення, розглянемо особливості розвитку економічних процесів в агробізнесі на прикладі підприємств Сумської області. За останні десять років спостерігаються негативні тенденції розвитку основних галузей сільськогосподарського виробництва: рослинництва, тваринництва, а також міжгалузевої сфери. Обсяг виробництва валової сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств за період 1990 - 2000 рр. скоротився на 49.6 %, в тому числі продукції рослинництва - на 44.9 %, тваринництва - на 55.0 % (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства (1990 рік = 100; відсотків) [124, 135]
Основними факторами, які впливають на зміну обсягів виробництва валової продукції рослинництва, є зменшення площ посіву та урожайності сільськогосподарських культур. У 2000 році у всіх категоріях господарств валовий збір зерна зменшився в порівнянні з 1990 роком на 48,7 %, цукрових буряків - на 74 %, овочів - на 28,2 %. Зменшення відбулося за рахунок скорочення посівних площ на 303,2 тис. га, тобто на 22,2 %. Змінилася і структура посівних площ основних сільськогосподарських культур: частка площі під зерновими і зернобобовими збільшилася на 7,1 %, під кормовими культурами зменшилася на 6,2 %, незначне зменшення відбулося також під технічними культурами - 2 %, частка площі під картоплею і овоче-баштанними культурами практично не змінилася. Рівень урожайності основних культур також мав регресивну тенденцію розвитку: урожайність зернових і зернобобових знизилася на 41,5 %, цукрових буряків - на 31,1 %, овочів - на 19,5 %, і лише урожайність картоплі підвищилася на 7 % (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Динаміка виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва у господарствах усіх категорій Сумської області [82, 135]
В 2000 році було внесено мінеральних добрив лише на 28 % загальної посівної площі (в середньому на 1 га удобреної площі внесено 55 кг мінеральних добрив, що на 68 % менше, ніж у 1990 р.), органічних добрив - 6 % посівної площі (в середньому на 1 га угноюваної площі внесено 25,3 т органічних добрив, що на 47,2 % менше, ніж у 1990 р.). В результаті перевищення виносу поживних речовин над їх накопиченням створився від'ємний ґрунтовий баланс, що призводить до зменшення гумусного шару грунту.
Отже, для підвищення обсягів виробництва продукції рослинництва, необхідна цілеспрямована робота по підвищенню урожайності сільськогосподарських культур на основі використання високоврожайних сортів, удосконалення системи землеробства, внесення в грунт органічних та мінеральних добрив.
Ще гірша ситуація склалася в галузі тваринництва. Продовжується тенденція скорочення чисельності поголів'я худоби і виробництва основних видів продукції. В 2000 році в порівнянні з 1990 роком в усіх категоріях господарств м'яса було вироблено менше на 56 %, молока - на 53,2 %, яєць - на 46,5 %, вовни - на 93,6 %. За цей період поголів'я великої рогатої худоби і свиней скоротилось більш ніж на половину, овець та кіз - на 77,3 %.
Скорочення виробництва продукції відбулося насамперед за рахунок сільськогосподарських підприємств. В порівнянні з 1990 роком обсяги виробництва м'яса зменшились в 6 разів, молока - в 3,8, яєць - в 2,7, вовни - в 28,5 разів. Чисельність поголів'я великої рогатої худоби скоротилась за цей період в 2,5 рази, свиней - в 3,6, овець та кіз - в 19,9 разів. Особисті підсобні господарства населення (включаючи фермерські господарства) навпаки стали виробляти більше м'яса на 10 %, молока - на 20 % та вовни - на 20 %. Тобто скорочення виробництва тваринницької продукції відбулося головним чином за рахунок сільськогосподарських підприємств. Важливо також відзначити те, що якщо в 1990 році сільськогосподарські підприємства виробляли приблизно 72 % продукції тваринництва ( м'яса усіх видів 69 %, молока 78 %, яєць 42,5 %, вовни 97,6 %), то зараз ця частка зменшилася до 38,4 % (м'яса усіх видів 26,6 %, молока 44,4 %, яєць 29,1 %, вовни 53,3 %). Таким чином, роль і значення особистих підсобних г
- Київ+380960830922