РОЗДІЛ 2.
ТЕРИТОРІЯ ЗАПОРОЗЬКИХ ВОЛЬНОСТЕЙ. ЕКОСИТЕМИ РЕГІОНУ ТА ЇХНІЙ СПЛИВ НА
ОРГАНІЗАЦЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Постановка проблеми, мета та завдання розділу.Останнім часом все частіше увагу
дослідників привертає проблема унікальності запорозького зимівникового
господарства та форм господарювання, притаманним Запорожжю в цілому (74 ? 78).
Враховуючи доіндустріальний характер цього господарства, природно припустити,
що воно значною мірою залежало від природних особливостей довкілля, ? і не
менше, ніж від інших важливих чинників (наприклад, соціального та політичного
устрою). Більше від того, знання тої залежності, що накидалася
фізико-географічними умовами, допоможе чіткіше виявити і окреслити економічні
чинники соціального й політичного характеру.
Метою дослідження для даного розділу є аналіз тих історико-географічних реалій,
що оточували людину ? мешканця українського степу ? у ХУІІІст., та визначення
причинно-наслідкових зв’язків їхнього впливу на щоденне життя людей. У межах
структури даного розділу такі фізико-географічні реалії розділені на три види,
за характером їхнього впливу на діяльність людини. А саме:
Кордони країни – тобто, в нашому випадку, Запорозьких Вольностей. З одного
боку, ? це утворення штучне, оскільки є результатом межувань у наслідок
міжнародних угод. З іншого боку, як це буде показано далі, в тих випадках, коли
міжнародні угоди не визнавали зручних топографічних меж, або аж надто не
збігалися із традиційним для даного регіону межуванням, то фактичний кордон
прибирав зовсім не тих обрисів, на які сподівалася офіційна царська і
султанська влади.
Фізико-географічні умови існування людини в українському степу у ХУІІІ ст.
Йдеться про клімат, геоботанічні особливості різних типів степів, та про флору
й фауну притаманну різним типам природного середовища, характерним для
українського степу досліджуваної епохи, ?мається на увазі екосистеми не тільки
степу, а й лісу та Великого Лугу.
Особливим типом екосистем є водоймища на території Запорожжя. Хоча за
типологічними ознаками їх можна було б розглядати в попередньому параграфі, але
вони винесені окремо завдяки своїй особливій ролі в освоєнні степу людиною, та
тому визначному впливу, який вони мали на господарське життя запорожців.
Очікувані результати розділу мали б дати відповіді на питання:
Якими були кордони досліджуваної території?
Як саме природні особливості (клімат, рослинність, тваринний світ, трофічні
ланцюжки, тощо) визначали господарське обличчя досліджуваного регіону у
ХУІІІст.?
Як природні особливості різноманітних екосистем, притаманних водоймищам
українського степу у ХУІІІст., впливали на ведення степового господарства та на
заселення степу?
Методика дослідження природи в історичному контексті. Природне середовище
Запорозьких Вольностей досліджувало чимало дослідників. Найбільший внесок
належить Д. Яворницькому, чималий доробок залишений А. Скальковським, цієї ж
теми стосуються і мемуарні есе А. Кащенка(79?83; 32?34). Переваги їхніх праць
не можливо применшити, адже на їхньому боці, по-перше, наближеність до самої
досліджуваної епохи (що у справі відтворення природного і топографічного
оточення відіграє важливу роль: зберігаються ще певні топографічні орієнтири,
можна зібрати навіть спогади старожилів), що зумовлює і другу перевагу –
різноманітність і різнобічність свідчень, що часом не приведені до єдиного
знаменника. Останнє вже є почасти недоліком, який при глибшому розгляді
обертається на брак систематизації, а , отже, перешкоджає узагальненню і
виявленню причинно-наслідкових зв’язків між фізико-географічними реаліями та
побутовими потребами людини. Окрім того, сучасний рівень джерелознавства
передбачає прискіпливішу критику певних типів джерел, зокрема, мемуарної
літератури, на якій значною мірою базуються дослідження всіх згаданих авторів.
Таким чином, не маючи на меті спростувати твердження шановних дослідників, слід
все-таки перевірити вірогідність поданих ними даних, і спробувати
систематизувати їх у відповідності із обґрунтованим підходом. Підхід обраний за
прикладом сучасних природничих наук (взаємозв’язок території, клімату,
особливостей тваринного і рослинного світу, водної системи, тощо) і не надто
відрізняється від пропонованого попередніми дослідниками Запорожжя, окрім хіба
того, що при висвітленні особливостей флори і фауни обрано екосистемний
принцип, який показує існування всього живого у взаємозв’язку і динамічному
балансі, порушення якого з боку людини одразу спричиняє негативні наслідки.
Такий підхід дозволить у наступному розділі перейти одразу до тих порушень, які
вносила людина у природний баланс Запорожжя у ХУІІІст. , і пояснити ті підходи
і заходи, які вживалися для компенсації негативних наслідків.
Джерельною базою для дослідження даного розділу стали, з одного боку, документи
АК НЗС та міжнародні угоди Росії з сусідніми державами, що містили описи
розмежування кордонів, описи Січі Запорозької очевидців – кн. С. Мишецького та
В. Чернявського, спогади старих запорожців, записані у ХІХ ст.. та спогади
самого А.Кащенка про природу Запорожжя часів його дитинства. На шляху пошуку
достовірних даних про природні особливості території Запорозьких Вольностей
довелося зіткнутися з труднощами трьох категорій:
наявні великі масиви документів (маємо на увазі АК НЗС) здебільшого не подають
такої інформації прямо;
різноманітна мемуарна література (до якої слід віднести з одного боку описи
Запорожжя мандрівниками, а з іншого боку, зібрані вже в ХІХ ст. спогади старих
запорожців, народні оповідки та легенди) вимагає прискіпливої перевірки.
третя категорія джерел, яка на
- Київ+380960830922