РОЗДІЛ 2
РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ УМОВ
ФОРМУВАННЯ РИНКУ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
2.1. Специфіка формування ринку товарів народного споживання
і взаємодія його складових.
Розбудовуючи власну державу, Україна поряд із здійсненням виходу із гострої
економічної кризи має визначити нову, науково обґрунтовану регіональну і
структурну політику в пріоритетних напрямках, таких як розвиток споживчого
ринку. Мова йде про державне сприяння демократичному самоврядуванню і
управлінню кожним регіоном в його інтеграційних зв’язках з іншими регіонами.
Другим важливим напрямком регіональної політики в цій сфері є розвиток
продуктивних сил на базі поглиблення територіального поділу праці і
спеціалізації, а також створення структур, які б відповідали природним умовам
регіону, забезпечували комплексний розвиток продуктивних сил регіону,
ефективність виробництва, інфраструктури та, особливо, розвиток регіонального
споживчого ринку. Рівень віддачі регіональних ресурсів, що знаходяться в обігу,
насиченість ринку товарами та послугами залежить від ефективності використання
науково-технічного потенціалу, господарювання і підприємництва, від ступеня
ефективності й активності дій в кожному регіоні різних форм господарських
систем, їх конкурентоспроможності на внутрішніх і зовнішніх ринках. Важливим
напрямком регіональної діяльності є раціональне використання місцевих ресурсів,
широке застосування прогресивних технологій і форм організації виробництва з
високою кінцевою результативністю для забезпечення високого рівня життя
населення. Наступний напрямок функціонування регіональної економіки полягає в
тому, щоб поряд з налагодженням тісних міжрегіональних економічних зв’язків у
межах єдиного ринкового простору країни забезпечити відкритість української
економіки. Україна повинна бути відкритою в економічному відношенні, входити на
взаємовигідних умовах до міждержавних регіональних і світогосподарських
структур (особливо потрібно звертати увагу на відкритість ринку товарів і
інвестицій) та розширювати співробітництво з ними. У відповідності з
національними інтересами можуть створюватись також вільні економічні зони.
Специфіка національної ринкової регіональної економічної моделі проявляється
через масову самоорганізацію економічних суб’єктів, через їх саморозвиток. Сенс
створювальної функції ринку полягає в активізації трудової, ділової,
підприємницької діяльності, тобто в активізації творчої діяльності всіх
економічних суб’єктів. Різні моделі економіки відрізняються лише ступенем
свободи творчості людини у сфері економіки та, як наслідок, ефективністю
діяльності економічних суб’єктів. З діяльністю економічних суб’єктів пов’язане
питання про народження національних моделей економіки. Найбільш придатний шлях
– еволюційне перетворення національної економіки в процесі поступового,
поетапного і комплексного її реформування із застосуванням ефективних
механізмів сучасної, прогресивної регіональної політики.
Регіональна економічна діяльність у сфері споживчого ринку є органічною
складовою загальнодержавної діяльності. З цієї точки зору, доцільно розглянути
практику регулювання ринку товарів народного споживання в державах з
розвинутими конкурентними економіками. Досить цікавим є досвід Франції,
економіці якої властиві традиції державного дирижизму [10, с. 10]. Проблема
вибору країн-аналогів для обґрунтування концепції і конкретних заходів по
реформуванню споживчого ринку України ще вимагає свого поглибленого вивчення.
Мета такого дослідження формулюється як пошук країн найбільш близьких до
України з точки зору визначальних факторів: основних показників економічної
динаміки, соціально-психологічних та історико-етнічних характеристик населення,
традицій “державного диригування” і ін. Саме з останньої позиції економіка
Франції може бути цікавою для розгляду, особливо враховуючи високий рівень
концентрації роздрібної реалізації в крупних торговельних підприємствах.
Система державного регулювання внутрішнього ринку товарів народного споживання
Франції включає чотири напрямки: захист споживачів; контроль за цінами та
націнками; забезпечення конкуренції; управління розвитком торгівлі. Держава
забезпечує інтереси споживачів через служби запобігання обману покупців, в
функції яких входить контроль за якісними і кількісними порушеннями в торгівлі,
дотриманням санітарних норм, та Національний інститут споживання, в функції
якого входить надання допомоги товариствам споживачів, тестування продукції,
збір і доведення інформації до споживачів. Досить значним можна вважати
зворотній вплив організацій споживачів на державні органи в питаннях інформації
та цін. Організаційне оформлення державного регулювання було завершене в 1986
р. зі створенням Державного секретаріату з питань споживання.
На відміну від широко декларованої вітчизняної “лібералізації” цін, під якою
розуміється абсолютне невтручання держави в цінову політику підприємницьких
структур, у Франції згідно постанови від 30.04.1945 р. держава задає рівень цін
з метою запобігання інфляційними процесам. Регулюючий вплив держави
здійснюється шляхом контролю за торговельними надбавками у випадку цінової
гіперінфляції (блокування в 1968 р., 1976 р., 1982 р.), укладення угод з
діловими колами про контроль над ростом цін (угода про спільні дії 1966 р.,
угоди проти зростання цін 1971 р., 1980 р. 1983 р.). При цьому заходи
регулятивного характеру не є ізольованими, а реалізуються в комплексі заходів
по пожвавленню економічного зростання.
Найважливішим напрямком керуючих дій державних органів Франції стала підтримка
конкурентного середовища
- Київ+380960830922