розділ 2.3) системи показників оцінки ефективності діяльності
олійно-жирового комплексу подаються розрахунки доцільності його
реструктуризації.
Зокрема, оцінку ефективності реструктуризації підприємств пропонується
здійснювати як середньозважену з урахуванням питомої ваги кожного підприємства
в складі олійно-жирового комплексу у сумарному значенні критеріальних
показників (обсяг виробництва продукції, чисельність працюючих, вартість
основних виробничих фондів, виробнича потужність, прибутковість тощо).
Збільшення (зменшення) значень того чи іншого показника, може бути визначене
відповідним коефіцієнтом – Кзб./зм., який розраховується за формулою:
(3.1)
де: - значення і-го показника ефективності реструктуризації відповідно по
базовому (до реструктуризації) і j-му новоутвореному підприємству (після
реструктуризації);
Вj – питома вага критеріального показника j підприємства в загальному значенні
цього показника по всіх реструктуризованих підприємствах.
Показник Вj розраховується в такий спосіб:
(3.2)
де: Pj – значення критеріального показника (обсяг виробництва продукції,
чисельність працюючих, вартість основних виробничих фондів тощо) по j-му
підприємству.
Центральним питанням при реформуванні системи управління є зміна
організаційно-правового статусу олійно-жирового комплексу з переглядом функцій
і повноважень керуючих органів, а також взаємин з органами влади.
З метою розмежування господарських функцій і функцій державного управління
доцільним є створення акціонерної компанії, для фінансування якої
залучатимуться різноманітні джерела інвестицій (внутрішньогалузеві,
загальнодержавні і регіональні, іноземні кредити і приватний капітал).
Зарубіжний досвід, а також існуюча практика країн СНД, виявили гостру потребу в
розробці ефективної схеми надходження і обороту капіталу. У зв`язку з цим
пропонується використати концепцію і модель кластера.
Кластер в системі завдань реструктуризації олійно-жирового комплексу
розглядається як модель об’єднання взаємозалежних підприємств в тому числі і за
територіальними принципами, внаслідок чого можуть більш повно використовуватися
переваги спеціалізації і кооперування, комплексного використання сировини. За
схемою кластера підприємства групуються навколо найбільш перспективного і
ефективно діючого підприємства в регіоні. Створюється координаційний центр,
який розроблятиме спільну програму реструктуризації підприємств, зміни
структурних пропорцій в ув’язці із технологічними перетвореннями у суміжних
виробництвах.
Завдяки цьому, підприємства, які працюватимуть в системі кластера, одержать
можливості більш динамічного розвитку, раціоналізації територіального
розміщення та прибутковості. Розшириться взаємодія українських виробників з
іноземними фірмами. Мета створення кластерів у цьому розумінні узгоджується з
завданнями забезпечення максимального господарського ефекту при найменших
затратах. Саме тут має формуватися великотоварне виробництво, формуватися
раціональні схеми взаємодії.
Центрами організації кластерів можуть бути також регіональні органи управління.
В цьому разі полегшується налагодження основних відтворювальних циклів,
активізація бюджетних важелів регулювання взаємозв’язків між підприємствами, їх
інтеграції, зміцнення науково-виробничого та фінансового потенціалу.
Розглядаючи спеціальні аспекти реструктуризації, слід відмітити необхідність
більш глибокого опрацювання цілей створення спеціальних економічних зон, а
також територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.
Важливе значення має розробка проекту та вибір об’єктів реструктуризації з
урахуванням визначених пріоритетів. Кожний етап повинен бути економічно
обгрунтований, з відповідними соціально-економічними розрахунками.
Організаційне забезпечення робіт розпочинається зі створення робочої групи з
реструктуризації, до якої входять фахівці, економісти, технологи, виробничники,
фахівці з реструктуризації Фонду державного майна України, інвестиційних фондів
або аудиторської фірми, яка спеціалізується на цих питаннях, антимонопольного
комітету, державної адміністрації, банків (за згодою). Очолює таку групу
керівник економічної служби підприємства.
Для організаційного забезпечення здійснення реструктуризації доцільно скласти
план-графік проведення робіт із зазначенням термінів виконання та
відповідальних виконавців. План-графік затверджує голова робочої групи з питань
реструктуризації, його узгоджують із наглядовою радою товариства чи
керівництвом підприємства.
План-графік може мати такий вигляд (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Погоджено
Голова Спостережної Ради
“___”__________200_ року
План-графік проведення робіт щодо реструктуризації підприємства
Зміст роботи
Виконавець
Термін виконання
Відмітка про виконання
Перший етап
Визначення реструктуризації потреб (діагноз)
1.1. Організація роботи та розробка програми і ескізного проекту варіантів
реструктуризації підприємства
1.2. Проведення фінансово-економічного аналізу стану підприємства
1.3. Визначення мети та головних завдань програми реструктуризації підприємства
1.4. Видання наказу керівника підприємства про створення Робочої групи з
проведення реструктуризації
Продовження табл. 3.1
Другий етап
2.1. Визначення можливих форм, методів та варіантів реструктуризації
2.2. Розробка плану передачі об’єктів соціальної сфери
2.3. Розробка плану реалізації (приватизації) об’єктів незавершеного
будівництва
2.4. Розробка плану реструктуризації кредиторської заборгованості та її
погашення
Третій етап
3.1. Розробка з
- Київ+380960830922