Ви є тут

Удосконалення регіональної регуляторної системи розвитку біржового ринку в Україні

Автор: 
Мограб Ольга Станіславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U004194
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Місце та роль товарних бірж у сучасній економіці України.
На етапі формування ринкових відносин важливою умовою є створення економічного
механізму, що забезпечував би нормальне функціонування всього народного
господарства країни. Важливою складовою частиною цього механізму є сфера
обертання. Вона повинна спиратися на відповідну інфраструктуру, однією з
важливих ланок якої є біржа.
Механізм звичайної торгівлі продукцією передбачає її перехід від вироб­ника до
споживача за ціною виробництва. Однак біржова торгівля стане такою тільки за
умови, що крім торгівельного прибутку буде резерв одержання ди­ференційованого
прибутку, тобто прибутку від спекуляції. Основна ціль укладання угод у цьому
випадку, а в тім і сутність біржової торгівлі, полягає в якнайшвидшому
просуванні продукції зі сфери виробництва в сферу спожи­вання, виявленні цін на
основі попиту та пропозиції, регулюванні товаропотоків у народному
господарстві.
Біржова торгівля функціонує на ринках капіталу, основних видах сирови­ни й
енергоносіїв, валюти. При цьому біржа тільки охоплює сектор перерахова­них
ринків і не володіє ними повністю.
Завдання біржі складається не тільки в оснащенні народного господарства
сиро­виною, капіталом, валютою. Власне кажучи, організація таких ринків
ви­значає у цілому організацію економіки, оскільки це виділяє можливість
роз­витку всіх галузей народного господарства країни.
В утворенні цивілізованого біржового ринку потрібно орієнтуватися на досвід
країн, що успішно пройшли цей етап і мають розвинуту й ефективну сис­тему
бірж.
Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від
постійно відтвореного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова
інфраструктура - система підприємств і організацій, що забезпечують рух
товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Саме до таких установ
належать товарні й фондові біржі.
У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-перше, як
економічна категорія, що відображає складову частину ринку, специфікою якого є
особлива оптова форма торгівлі товарами з визначеними характеристиками:
масовість, стандартність, взаємозамінність. По-друге, це господарське
об'єднання (товариство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою
створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торгових
угод і операцій. Такі об'єднання організовуються для поліпшення торгівлі,
швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обігу
капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в
торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (брокерські,
торгові і т.п.), виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні
компанії, окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил
укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що формуються безпосередньо
в ході торгівлі в залежності від співвідношення попиту та їх пропозиції. Це
свідчить про те, що біржа являє собою особливий ціноутворюючий механізм. Метою
біржі також є вільне ціноутворення.
Охарактеризувавши різні сторони діяльності товарної біржі, можна дати їй
наступне узагальнююче визначення. Товарна біржа - це асоціація юридичних і
фізичних осіб, які здійснюють оптові торгові операції на основі стандартів,
зразків у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної
конкуренції.
Біржа як сегмент загального ринку виконує функції збалансування попиту та
пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку
товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного
індикатора.
На початку 90-х років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося близько 50
товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн. доларів, що складає 25% їх
валового національного продукту. На них реалізується продукція понад 60-ти
найменувань.
У країнах з розвинутою ринковою економікою товарні біржі в основному
функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного
прибуткового податку. Головними статтями їхнього доходу є засновницькі і пайові
внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання
послуг членам біржі й інших організацій; виторг від інших надходжень.
Аналогічні цілі прагнуть ставити перед собою і вітчизняні засновники бірж. Так,
у статті 1 Закону України “Про товарну біржу”[3] говориться, що товарна біржа
не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
Однак на практиці біржі одержують прибутки, джерелом яких є відрахування із сум
комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. Надходження від
біржових операцій, визначені ст. 13 згаданого Закону, є одним із джерел
формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь бірж складають 0.1
- 0.5% від суми укладених брокерами угод.
Товарні біржі займають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринко­вої
економіки, тому що вони спроможні позитивно вплинути на формування
загальнонаціонального та регіонального товарно-фінансового обігу. При цьому
ринкова основа формування біржового ринку об'єктивно передбачає загальні
закономірності торгово-біржової діяльності. Це пов'язано як із самою
специфі­кою цієї діяльності, так і з формами її організації і дозволяє
розглядати торгово-біржову діяльність як економічні відносини особливого роду.
Роль товарних бірж у світовій економіці XX ст. була неоднозначна. Поряд з
неухильним па­дінням ролі товарних бірж як форми оптової торгівлі різко
зростало їх