Ви є тут

Концептуальні засади екологічно збалансованого розвитку курортно-оздоровчих територій

Автор: 
Гулич Ольга Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003510
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕРИТОРІЙ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

2.1. Природно-ресурсний потенціал розвитку курортно-оздоровчих територій регіону і стан його використання
Україна - надзвичайно багата на бальнеологічні ресурси країна. Тут поширені різні за складом і властивостями лікувальні мінеральні води. За кількістю родовищ мінеральних вод, їх різноманітністю та наявними запасами вона посідає одне з провідних місць в Європі. З інших природних лікувальних чинників, які з успіхом використовуються на курортах, велике значення мають лікувальні грязі (пелоїди), а також озокерит (гірський віск) та спелеоресурси (мікрокліматичні умови печер).
Карпатський регіон - унікальний у цьому сенсі і володіє усіма їх видами: величезними запасами майже усіх відомих типів мінеральних вод, родовища яких налічують понад 800 джерел і свердловин [98, с.6], прісноводними та низькомінералізованими торфовими грязями, єдиними в Україні родовищами озокериту, соляними шахтами та печерами з унікальними мікрокліматичними умовами. Якщо ж долучити сюди ще м'який клімат з особливостями гірського, що дозволяє створювати в різних ландшафтних умовах кліматичні курорти, то стане зрозуміло - цей регіон неодмінно мав стати курортним.
У структурі природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону вагоме місце посідають мінеральні лікувальні води. Варто відмітити, що загальний потенціал мінеральних лікувальних вод Карпатського регіону, особливо Закарпатської та Львівської областей, де мінеральні води були відомі ще з ХVІІІ ст., вивчений достатньо добре, зокрема у порівнянні з іншими регіонами країни.
З метою планування розвитку курортів з урахуванням усіх чинників лікувального напряму важливе значення мають питання наукового і практичного вивчення та визначення загального потенціалу ресурсів мінеральних вод.
За станом вивченості ресурси мінеральних вод підрозділяються на [81, с.241]:
* експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ СРСР та України, Укр. ТКЗ;
* розвідані запаси, які були розглянуті і прийняті НТР організацій, що проводили пошуково-розвідувальні роботи;
* прогнозні ресурси за результатами регіональних оцінок на базі загальних геолого-гідрогеологічних критеріїв.
Після прийняття Кодексу України Про надра і віднесення мінеральних вод до категорії корисних копалин загальнодержавного значення ресурси мінеральних вод визнаються вивченими тільки в разі затвердження їх запасів ДКЗ України [81].
На відміну від експлуатаційних запасів, які включені до Державного балансу, розвідані запаси мінеральних вод не проходили затвердження і у статистичній звітності не враховуються.
Зведений баланс ресурсів мінеральних вод (експлуатаційні запаси, розвідані запаси, прогнозні ресурси) Карпатського регіону, складений на основі даних, приведених у колективній монографії під редакцією доктора медичних наук, професора М.В. Лободи "Курортні ресурси України" [81], та поданий у таблиці 2.1 та у додатку А.
Експлуатаційні запаси мінеральних вод у Карпатському регіоні затверджені по 20 родовищах: у Закарпатській області - 12 родовищ, у Львівській - 6, у Чернівецькій - 2, в Івано-Франківській області затверджених запасів мінеральних вод немає.
За абсолютною величиною затверджених запасів на Закарпатську область припадає три чверті усіх затверджених запасів регіону - 4368,4 м3/добу (6,8 % загальної кількості), у Львівській області затверджені запаси становлять 1284 м3/добу (2,0 % загальної кількості), у Чернівецькій - 240,8 м3/добу (0,4 %) .
Більше половини (57,8 %) затверджених запасів Карпатського регіону - це вуглекислі мінеральні води. Їх запаси становлять 3407,4 м3/добу. Другі за кількістю - борні ? 871 м3/добу і на третьому місці - сульфідні - 827,5 м3/добу; мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей - 665,1 м3/добу; мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин типу "Нафтуся" - 122,2 м3/добу.
Таблиця 2.1
Баланс ресурсів мінеральних вод Карпатського регіону
(станом на 01.01.1996 р.)*
Усього,
м3 /добуЧастка від загальнодержавного показника, % Закарпатська обл. - всього
у тому числі:
експлуатаційні запаси
розвідані запаси
прогнозні ресурси21878,2
4368,4
14947,6
2562,28,0
6,8
20,9
1,9Івано-Франківська обл. - всього
у тому числі:
експлуатаційні запаси
розвідані запаси
прогнозні ресурси13634,3
360,3
132745,0
0,5
9,6Львівська обл. - всього
у тому числі:
експлуатаційні запаси
розвідані запаси
прогнозні ресурси 113873,6
1284
3329,6
10925941,5
2,0
4,66
79,0Чернівецька обл. - всього
у тому числі:
експлуатаційні запаси
розвідані запаси
прогнозні ресурси3818,3
240,8
34,5
35431,4
0,4
0,05
2,6Карпатський регіон - всього
у тому числі:
експлуатаційні запаси
розвідані запаси
прогнозні ресурси 153204,4
5893,2
18672
128638,255,9
9,2
26,1
93,1Україна - всього
у тому числі:
експлуатаційні запаси
розвідані запаси
прогнозні ресурси 273977,2
64238,9
71515,1
138223,2100
100
100
100
* Складено за: Курортні ресурси України /Під ред. М.С.Лободи. - Київ: ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", "ТАМЕД", 1999. - С.С. 137-139, 142-147.
Експлуатаційні запаси ? це кількість мінеральних вод, яку можна одержати на родовищі за допомогою раціональних у техніко-економічному відношенні водозабірних споруд при заданому режимі експлуатації і при якості води, що задовольняє потреби цільового її використання в народному господарстві на протязі розрахункового терміну використання [92, с. 32]. Вони є найкраще вивчені, і дані по них є найбільш достовірні.
Наступною стадією вивченості ресурсів є розвідані запаси. Вони посідають особливе місце в ресурсному потенціалі, оскільки їхнє положення не обумовлене ніякими директивними документами і їх облік не ведеться. За станом вивченості розвідані запаси мінеральних вод знаходяться між експлуатаційними запасами і прогнозними ресурсами. У більшості випадків розв