РОЗДІЛ 2.
ОЦІНКА РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
В сучасних умовах головною метою соціально-економічного розвитку регіонів
України є досягнення сталого економічного зростання, забезпечення прогресивних
структурних зрушень у виробництві, підвищення на цій основі ефективності і
конкурентоспроможності підприємств, збільшення реальних доходів населення,
здіснення комплексу заходів, необхідних для ефективного функціонування ринкової
економіки. Забезпечення високих показників соціально-економічного розвитку
регіонів України можливе за умови наявності ефективної системи
законодавчо-нормативного забезпечення регіональних інноваційних процесів, а
також розвитку національного виробництва, тобто промисловості, яка напряму
залежить від впровадження результатів науково-технічного та технологічного
розвитку (див. розд. 1). Ось чому інноваційний стан промислового комплексу
регіонів набуває на сьогодні надзвичайно важливого значення.
Дослідження структури державних органів влади та правове забезпечення
регіональної інноваційної діяльності в Україні
Організаційний механізм створення і реалізації державної регіональної
інноваційної політики повинен забезпечити врахування позицій усіх прямо чи
опосередковано зацікавлених структур і разом з тим створити умови для
узгодженого прийняття заходів по стимулюванню інновацій. Суб’єктами
регіональної інноваційної політики виступають органи державної влади
(центральні та місцеві), підприємства і організації державного сектору,
самостійні суб’єкти господарських утворень, громадські організації, наукові
установи та інноватори, змішані утворення.
В Україні існує розгалужена сітка державних та місцевих органів влади, (див.
рис. 2.1) до функцій яких належить формування засад державної та регіональної
інноваційної політики, а саме [12]:
визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності
державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;
формування і реалізація державних, галузевих, регіональних і місцевих
інноваційних програм;
створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і
стимулювання інноваційної діяльності;
захисту прав та інтересів суб’єктів інноваційної діяльності;
фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;
стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що
кредитують виконання інноваційних проектів;
встановлення пільгового оподаткування суб’єктів інноваційної діяльності;
підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.
Функції з реалізації державної інноваційної політики виконують органи
державного управління і недержавні структури, які в сукупності можна розділити
на п’ять рівнів:
І рівень – Верховна Рада України;
II рівень – Кабінет Міністрів України;
III рівень – міністерства, відомства та інші центральні органи влади;
IV рівень – місцеві органи державної влади та самоврядування;
V рівень – організації, установи та підприємства, що беруть участь у
провадженні науково-технічної політики.
Верховна Рада України визначає єдину державну політику у сфері інноваційної
діяльності:
створює законодавчу базу для сфери інноваційної діяльності;
затверджує пріоритетні напрями інноваційної діяльності як окрему
загальнодержавну програму або у складі Програми діяльності Кабінету Міністрів
України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного,
соціального розвитку, охорони довкілля;
в межах Державного бюджету України визначає обсяг асигнувань для фінансової
підтримки інноваційної діяльності.
Організаційне забезпечення розвитку інноваційної діяльності в Україні
покладається на Кабінет Міністрів України, який:
здійснює державне управління та забезпечує реалізацію державної політики у
сфері інноваційної діяльності;
готує та подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів
інноваційної діяльності як окрему загальнодержавну програму або в рамках
Програми діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавних програм
економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного
розвитку, охорони довкілля;
здійснює заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
сприяє створенню ефективної інфраструктури у сфері інноваційної діяльності;
створює спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи для
фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, затверджує статути
(положення) про них, підпорядковує ці установи уповноваженому центральному
органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності;
готує та подає Верховній Раді України, як складову частину проекту закону про
Державний бюджет України на відповідний рік, пропозиції щодо обсягів бюджетних
коштів для фінансування виконання інноваційних проектів через спеціалізовані
державні інноваційні фінансово-кредитні установи;
затверджує положення про порядок державної реєстрації інноваційних проектів і
ведення Державного реєстру інноваційних проектів;
інформує Верховну Раду України про виконання інноваційних проектів, які
кредитувалися за кошти Державного бюджету України, і про повернення до бюджету
наданих раніше кредитів.
Згідно Закону України “Про інноваційну діяльність” Кабінет Міністрів України
затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері
інноваційної діяльності та інших центральних органів виконавчої влади. Даний
орган:
здійснює заходи щодо проведення єдиної науково-технічної та інноваційної
політики;
готує і подає Кабінету Міністрів України