РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ
ТОВАРІВ ДЛЯ АПК
2.1. Кон’юнктура ринку лізингових товарів
Формування кон’юнктури ринку має визначити діяльність підприємства шляхом
встановлення наявності попиту та пропозиції на товар, що дозволить визначити
необхідну кількість товару, який спроможний спожити ринок, рівня цін на нього
та можливість каналів його збуту.
Після з’ясування наявності попиту на продукцію підприємства, необхідно
визначитися як виробляти, скільки коштів необхідно для виробництва продукції,
за якими каналами її реалізовувати. З метою полегшення діяльності підприємства
на вільному ринку створюється відповідна інфраструктура ринку. За допомогою
інфраструктури підприємство має можливість визначити канали збуту своєї
продукції, проводити відповідні заходи про просуванню продукції на ринок та
застерігати себе від непередбачених наслідків.
Отримання стабільних доходів та розширення виробництва можливе за умови
виробництва конкурентноспроможної продукції, вираженої в її якісних та
вартісних характеристиках. Чим більше товар відповідає вимогам споживача, тим
вищий рівень його конкурентоспроможності та продажу. Функціонування
підприємства та відповідних допоміжних організацій на ринку можливе завдяки
створенню відповідної державної системи регулювання ринку та
нормативно-правової бази.
Однією з актуальних проблем розвитку аграрних підприємств у пореформений період
є оновлення їх основного капіталу на сучасній технічній основі та забезпечення
його розширеного відтворення. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми може
відіграти фінансовий лізинг. Однак, з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин
дана форма залучення аграрними підприємствами додаткових фінансових ресурсів
має обмежений характер і не відіграє поки що вагомої ролі у підвищенні рівня їх
технічної оснащеності.
Зараз під керівництвом уряду повертаються до ринкових схем поновлення практично
зруйнованої матеріально-технічної бази. Уряд доклав чимало зусиль, щоб
реалізувати таку нетрадиційну для України форму кредитування сільгоспвиробника
як лізинг, більш відому як оренда з викупом. Для цього постановою від 19 лютого
1998 року він створює державну компанію "Украгролізинг“, оголошуючи її
правонаступницею відповідного фонду. Кошти, які використовувалися винятково для
фінансування виробництва вітчизняної техніки, та фінансуватимуть і кредитні
схеми по закупівлі техніки за кордоном.
Зарубіжна сільськогосподарська техніка, як визнають в Головному управлінні з
технічного переозброєння АПК, продуктивніша за вітчизняну,
має високий попит, але вона для господарств дорога. Те саме можна сказати за
рідким випадком (МТЗ-80, МТЗ-82) і про техніку Мінського тракторного заводу,
потужні машини якого реалізуються сьогодні за ціною 25-26 тис. доларів США.
Тому природно, щоб позбутися нинішнього дефіциту основних фондів на селі уряд
прагнув за рахунок передачі в лізинг вітчизняної техніки. Проте монополізація
цього виду послуг гальмує їх розвиток і оновлення основних фондів на селі.
Досить сказати, що в 2000
році з 931 трактора для весняної сівби 906 (усі через лізинг) надійшло з
конвеєрів Харківського тракторного та Південного машинобудівного заводів. Крім
цього, через лізинговий фонд поставлено 373 одиниці ґрунтообробної техніки, за
прямими угодами поставлено 22 сівалки з Кіровоградського заводу “Червона зірка”
і 120 плугів виробництва “Одесасільмаш”. Для порівняння з минулим роком через
лізинговий фонд
село одержало 773 трактори і більш як 1000 одиниць ґрунтообробної техніки.
Причини негативної статистики зрозумілі: лізингодавач в особі держави відчуває
гостру проблему в бюджетних ресурсах, які вичерпуються через недолугу фіскальну
політику, марнотратство і бажання жити не по доходах. Трохи більше 50 мільйонів
гривень, виділених лізинговому фонду, - мізерні для такої великої справи.
Машинобудівники України за техніку, яка оформляється в лізинг, вимагають
стовідсоткової попередньої оплати, а клієнти (господарства, МТС та ін.)
наполягають на відстрочках лізингових платежів через брак обігових коштів і
непосильні борги. Їх повернення має регулюватися боржником, а не борговими
картотеками. Тим часом механізм звернення боргової відповідальності в майнову,
попри претензії держави на фінансовий лізинг, потребує законодавчого уточнення,
бо й досі лізингодавачам не зрозуміло, який механізм повернення вилученої
техніки– нотаріуси відмовляються ставити виконавчі приписи через відсутність
таких повноважень. А господарству-дебітору для ухилення від розрахунку
достатньо усної обіцянки, що гроші він незабаром відшукає. Однак, судячи з
усього, чиновник зацікавлений у суперечливому законодавстві, що стосується
послуг, які прямо чи опосередковано формують валовий внутрішній продукт
країни.
Дослідженням встановлено, що технологічна потреба в зернових комбайнах
становить в Україні 100-110 тис. штук. В даний час в структурі парку
зернозбиральної техніки понад 50% машин відпрацювало амортизаційний ресурс.
Навантаження на зернозбиральний комбайн дорівнює близько 160 га, а в окремих
областях -–190-250 га. Це призводить до подовження строків збирання та значних
втрат врожаю. Довідково: у США, Англії, Франції цей показник дорівнює 61-71 га,
ФРН-36га. В таб. 2.1 ми наводимо забезпеченість сільськогосподарською технікою
в країнах світу.
Таблиця 2.1
Забезпеченість сільськогосподарською технікою в країнах світу
Країна
Наявність зерно-
збиральних ком- байнів на 1000 га
посівної площі,
од.
Навантаження
на один зерно-
збиральний
комбайн,
га
Наявність
тракторів
на 1000 га
- Київ+380960830922