РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРИНЦИПИ НОМІНАЦІЇ
ТГЛ ОДЯГУ СЕРЕДНЬОПОЛІСЬКОГО ДІАЛЕКТУ
2.1. Загальні назви одягу
2.1.1. У ТГЛ одягу чільне місце займає ЛСГ загальних назв одягу. Сюди ми
відносимо назви, що стосуються поняття одягу взагалі й можуть бути вжиті
незалежно від того, які конкретні речі (напр.: сорочка, кожух) маються при
цьому на увазі [123 : 50]. У срд.-поліс. говірках серед номенів одягу –
сукупності речей, якими покриває своє тіло людина, – найбільш потужним
генетичним гніздом виступають лексеми, утворені від псл. *odevati ‘класти на
себе’, що зафіксовані в пам’ятках староукраїнської мови і засвідчують цілу
групу спільнослов’янських за походженням різносистемних дублетів-дериватів
дієслова odeti – odeiati – odejati [224 : 67]. У всіх говірках, крім 139,
зафіксовано лексему о\дежа [фонет. вар. див.: ком. до к. № 1], варіант о\дґежа
– у говірках, які межують з територією Білорусі, \одґаг – спорадично у
перехідних до волин. говірок. Обидва слова є літературними (пор.: удяг*
‘сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло’
[СУМ : V : 645]). Одйжа – одне з найдавніших найменувань одягу, засвідчене
писемними пам’ятками ХІ – ХІІ ст. [123 : 54]. Окрім лексем \одґаг та о\дежа, в
досліджуваних говірках у межах цієї генетичної групи відомі інші назви:
одґенґ\йе, \одґіж (87), \одеж (139), о\дґага (2). Ці похідні від одети менш
уживані в досліджуваних говірках й ісують паралельно з о\дежа.
Зрідка існують назви убранґ\й:е, оп\ратка, ш\матґ:а, стрґіt, \м’?на, \товок,
\лахи, д\рантґа, ма\натк’і, лу\динґ:а, \фантґа, п\латґ:а, со\рочка [див.:
к. № 1]. Ці назви є не основними, а додатковими репрезентантами семи ‘одяг
взагалі’, оскільки вживаються паралельно з о\дежа, \одґаг і мають значно менше
функціональне навантаження порівняно з дублетами. Особливістю таких номінацій є
варіювання семантичної структури лексеми, що спричинило утворення в деяких
говірках семантичних протиставлень: ‘одяг’ (загальна назва) – ‘брудний одяг’:
о\дежа – ш\матґ:е, ‘одяг’ (загальна назва) – ‘святковий одяг’: о\дежа –
убра\нґ:е, ‘одяг’ (загальна назва) – ‘старий одяг, непридатний для носіння’:
о\дежа – \лахи, о\дежа – ма\натк’і.
Лексема уб\ранґйе < вбраний у досліджуваних говірках виступає переважно із
семантикою ‘святковий одяг’; оп\ратка < апратаць ‘ховати’ [ЭСБМ : II : 193-194]
зафіксована у блр. говірках. Спільнослов’янське за походженням, що має і.-є.
відповідники [Фасмер : IІІ : 780], слово стрій успадковане у значенні
‘порядок’, ‘упорядкування’, ‘сутність’, ‘користь’, ‘охорона’, ‘майно’,
‘монастир, обитель’ [Срезневский : III : 550-551]. Як і назва \шати, слово
стрій, напевно, має первинне значення ‘дорогий одяг, наряд’ (пор. приказку,
зафіксовану в н.п. 17: “С\переду стр?t, а \з:аду хоч з ло\патойу ст?t”), а
семантика ‘одяг узагалі’ розвинулася пізніше. Про це свідчить наявність слова
стрій із значенням ‘дороге вбрання, дорогий одяг’ у правобережнополіських
говірках [Никончук НО : 24].
У більшості говірок зафіксовано по дві й більше загальні назви одягу, що
виступають як синоніми, причому основною є лексема о\дежа: о\дежа / \фантґа
(80), о\дґежа / о\дґага / п\латґйе / со\рочка (2), о\дґежа / одґенґ\йе /
убранґ\й:е (4), о\дежа / ш\мат:ґе / п\латґ:е (67) о\дґежа / одґенґ\йе /
убранґ\й:е / ма\натк’і / ш\матґ:е (17), о\дґежа / убранґ\й:е / ма\натк’і /
ш\матґ:е (19), о\дґежа / \м’?на / одґенґ\йе (15) тощо [див.: к. № 1].
2.1.2. Назви, що виражають значення ‘одягатися’ та ‘роздягатися’, утворені
переважно від давніх дієслів одевати, брати, ложити, класти, рядити, опрянати
за допомогою різних префіксів. Так, дія ‘одягнути на себе одяг’ передається в
досліджуваних говірках дієсловами одґе\ваца (фонет. вар. одґе\вац:а),
надґа\вац:а (фонет. вар. на[ґа\вац:а); уб’і\рац:а (фонет. вар. уб’і\раца,
уби\рац:а, уб’і\ратиса); накла\дат (фонет. вар. накла\датґ), ск\ласти (фонет.
вар ск\ласґтґі, ск\ласґцґі) (про сорочку, спідній одяг); опра\нац:а;
нара\дґіц:а [точну локалізацію див.: Словник].
Дієслова, споріднені з одевати // одети – це спільнослов’янські утворення,
похідні від дети ‘класти, ставити, робити’ [КЭСРЯ : 230; ЭСБМ : І : 133]; з
убиратися // убратися в переважній більшості досліджуваних говірок поряд із
значенням ‘одягатися, одягати будь-який одяг’ використовуються із семантикою
‘одягати святковий одяг’, ‘одягати верхній одяг’. Очевидно, ці значення були
первинними, а семантика ‘одягати будь-який одяг’ розвинулася пізніше; з
накладати < з псл. *klasti (*kladti), споріднені з лит. klуti ‘слати,
розстилати’, лтс. klвt ‘покривати; тяти, рубати’ та іншими індоєвропейськими
відповідниками [ЕСУМ : II : 455]; з опрянатися // опрянутися, зафіксовані нами
у поліських говірках Білорусі, існують у інших блр. говірках, похідні з псл.
*ob-prкt-nTti ‘ховати’ [ЭСБМ : І : 82]. Дієслово рядити існує переважно для
називання обрядової дії ‘одягати мерця’, форма з префіксом на- – для дії
‘одягатися по-святковому’.
2.1.3. Дія ‘знімати // зняти одяг’ передається такими ж дієсловами, що й
‘вдягати // вдягнути одяг’, але відрізняється опозитними префіксами:
розґдґе\ватиса (фонет. вар. розґдґе\вац:а, розґдґе\вацґ:а, розґдґе\ваце),
зґдґе\вац:а, зґ\дґ?ц:а, розґдґа\гацґ:а, ск’і\дат (фонет. вар. ск’і\датґ);
зґнґатґ (фонет. вар. зґнґат); розб’і\ратиса (фонет. вар. розб’і\рац:а);
распра\нац:а.
2.1.4. Дія на позначення одягання на себе багатьох одежин передається за
допомогою етимологічно прозорих дієслів на\кутатисґа (фонет. вар. на\кутатисґа,
на\кутатиса, на\кутац:а), у\кутатисґа (фонет. вар. у\кутатиса, у\кутац:а),
за\кут
- Київ+380960830922