РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО–ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАЛІЗНИЧНОЇ
ХОЛОДО–ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ
2.1 Об’єктивна необхідність і передумови формування системи залізничного
холодотранспорту
На сьогодні цивілізований ринок характеризується високим рівнем поділу праці,
деталізованою спеціалізацією у кожній сфері діяльності, вільним ціноутворенням
та розвинутою конкуренцією. Проте, для залізничного транспорту перехід до
ринкових відносин виявився найбільш складним, ніж для інших галузей економіки
країни. Українські залізниці займають монопольне положення в цілому ряді
вантажних перевезень, що робить необхідним державне регулювання транспортних
тарифів. Ринок перевезень складається із багатьох сегментів, які визначаються
різноманіттям вантажів, що перевозяться. Транспортування швидкопсувних вантажів
є одним із таких сегментів, де в першу чергу виникає необхідність адаптації до
умов ринкової економіки.
Ринок вимагає створення системи оперативного планування та управління
перевезеннями швидкопсувної продукції, комплексного розвитку
техніко–технологічних засобів, формування централізованої системи прийому
замовлень, оплати та контролю на всіх етапах перевізного процесу, розробки
сучасної системи показників соціально–економічної ефективності функціонування
залізничного холодотранспорту задля реальної оцінки його конкурентоспроможності
та розвитку.
Розвиток має розглядатися як загальний принцип функціонування будь–якої
економічної системи, необхідний процес цілеспрямованої її зміни, як єдина умова
її збереження.
До показників розвитку залізничного холодотранспорту слід віднести:
збільшення обсягів перевезення швидкопсувної продукції;
зростання доходів від перевезень;
зростання прибутку та рентабельності;
зростання частки (питомої ваги) перевезень залізничного холодотранспорту в
загальному обсязі транспортування швидкопсувної продукції;
підвищення якості транспортного обслуговування;
зростання капіталовкладень та їх віддачі;
збільшення кількості клієнтів і партнерів;
зростання продуктивності праці;
зростання фондовіддачі та продуктивності рухомого складу;
підвищення рівня використання всіх видів ресурсів та ін.
Залізничному холодотранспорту можуть бути властиві різні типи розвитку:
економічний, технічний, технологічний, соціальний тощо. Але найвищою формою
кількісно–якісного переходу є організаційно–економічний розвиток, оскільки
можливий лише на базі всіх попередніх і враховує їх взаємозв’язок і
взаємообумовленість.
Організаційно–економічний розвиток залізничного холодотранспорту – це процес
закономірного поліпшення його складових на основі удосконалення структури та
системи управління перевезеннями, механізму конкуренції, економії часу та інших
факторів і невикористаних резервів, що призводять до збільшення попиту на
транспортування залізничним холодотранспортом, підвищення ефективності
функціонування та досягнення його відповідності вимогам ринку.
Процес організаційно–економічного розвитку представляє собою комплекс
послідовних дій по досягненню ефективного функціонування, який включає велику
кількість взаємопов’язаних та мінливих факторів і результатів.
В основі приведення параметрів функціонування холодотранспорту до ринкових
вимог та забезпечення його ефективності є розробка та реалізація стратегії
організаційно–економічного розвитку рефрижераторних перевезень.
Стратегічному управлінню приділена значна увага економістів [6, 8, 12, 46, 82,
96, 97, 111, 124, 129, 149, 188]. Окремим аспектам стратегічного управління
транспортною галуззю присвячені напрацювання І.В. Белова і В.А. Персіанова
[13]; моделі стратегічного планування роботи залізничного транспорту Росії
наводяться в статті Г.В. Бубнової [31]; основні напрямки поліпшення стану
Українських залізниць охарактеризовані Г.М. Кірпою [73] та затверджені в
Концепції реформування транспортного сектору України [79]. Проте, вказані
роботи стосуються загальнодержавного розвитку транспорту, в них не знайшли
відображення стратегічні аспекти управління окремими його ланками, зокрема,
рефрижераторними перевезеннями.
Особливість стратегії організаційно–економічного розвитку рефрижераторних
перевезень полягає в досягненні поставленої мети – ефективного функціонування
холодотранспорту переважно організаційно–економічними методами, що дозволять
найкращим чином реалізувати його виробничий потенціал, серед яких:
удосконалення організації транспортного виробництва, реструктуризація системи
управління перевезеннями, проведення адекватної тарифної політики, розширення
маркетингових досліджень і т. ін.
Стратегією організаційно-економічного розвитку залізничних рефрижераторних
перевезень складне комплексне поняття, що враховує:
систему цілей та організаційно–економічних заходів по досягненню ефективного
функціонування холодотранспорту в ринкових умовах господарювання;
напрямки функціонування, що забезпечать узгодженість цілей, виробничого
потенціалу та інтересів всіх учасників транспортного процесу;
програму (стратегічний план) дій в галузі рефрижераторного транспорту, що
визначає пріоритети розвитку економіки країни та її галузей;
ефективну ділову концепцію по досягненню конкурентних переваг залізничного
холодотранспорту;
способи, методи, форми та засоби досягнення цих цілей.
Таким чином, стратегія організаційно–економічного розвитку залізничних
рефрижераторних перевезень – це перспективний напрямок діяльності, що матиме
довготривалу позитивну дію та полягає у реструктуризації системи управління
(зміні форм, методів і засобів) з метою досягнення ефективного функціонування
залізничного холодотранспорту.
В основі формув
- Київ+380960830922