РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети і задач дійсного наукового дослідження була розроблена
програма дослідження, що включає такі моменти:
добір контингенту обстежуваних жінок;
клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового
періоду обстежених жінок;
вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу;
оцінка стану вегетативної нервової системи;
вивчення скоротливої діяльності матки та оцінка стану плода;
комп'ютерна обробка отриманих даних.
Клініко-статистичний аналіз був проведений у 300 жінок, розподілених по
паритету:
100 первородящих жінок - І група;
100 повторнородящих жінок - ІІ група;
100 багатородящих жінок - ІІІ група.
Клініко-функціональне і лабораторне дослідження було проведено в 100
багатородящих, розподілених на дві групи:
50 багатородящих жінок, які одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи - ІV група;
50 багатородящих жінок, проведених по розробленій нами методиці профілактики
аномалій пологової діяльності.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводилися відповідно до
рекомендацій І.З.Закірова та співавт. [33, 34] і включали використання
допологового підготування з застосуванням
естрогено-вітаміно-глюкозо-кальцієвого фону, а також застосування
антиагрегантів (курантіл, трентал) і антигіпоксантів (рібоксин, АТФ).
Запропонована нами методика заснована на використанні лікувально-профілактичний
комплекс антигомотоксичних препаратів фірми «Хель» у такі терміни вагітності:
20-23 тиж. (формування фетоплацентарного комплексу); 27-30 тиж. (у ці терміни
найбільше часто відбуваються передчасні пологи) і в 35-38 тиж. (починається
допологове підготування) такими препаратами: Коензиме композітум і Гепар
композітум по такій схемі: по 1 ампулі внутрішньомўязово через 1, 2, 3, 4 і 5
днів (всього на курс 5 ін'єкцій протягом 20 днів). На наступний курс (35-38
тиж.) додатково використовується препарат Церебрум композітум по такий же схемі
(1 ампула через 1, 2, 3, 4 і 5 днів). У разі розвитку передчасного розриву
плодових оболонок в загальноприйнятому комплексі пологовикликання (окситоцин
або простагландини) необхідно додаткове використання 1 ін'єкції коензиму
композітум і церебрум композитум для корекції фетоплацентарної недостатності і
зняття патологічної пологової домінанти.
Науковим обгрунтуванням запропонованої методики є той факт, що багатородящі
жінки мають високий рівень супутньої екстрагенітальної патології (частіше
всього захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки, а також
нейроцир-куляторну дистонію). Крім того в них висока частота акушерських
ускладнень (анемія вагітних, прееклампсія і фето-плацентарна недостатність).
Все це в сукупності призводить до високої частоти аномалій пологової
діяльності. Використання препарату Коензим композітум дозволяє поліпшити
функціо-нальний стан фетоплацентарного комплексу, а Гепар композітум забезпечує
нормальний функціональний стан печінки і білоксинтезуючу функцію організму.
Застосування на наступному етапі препарату Церебрум композітум сприяє
нормалізації функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарної області і забезпечує
більш якісне допологове підготування.
З метою виявлення ступеню утягнення вегетативної нервової системи і рівня
регуляції серцевої діяльності проводилася кардіоінтервалографія за допомогою
одноканаль-ного електрокардіографа [82]. За даними авторів існує периферійна
структура керування ритмом серця, що включає послідовні рівні гуморальної,
гормональної, вегетативної і центральної (коркової) регуляції. Цим рівням
відповідають визначені анатомо-фізіологічні структури:
підкіркові нервові центри, що забезпечують вегетативний гомеостаз;
вищі вегетативні центри, що здійснюють зрівноважування
гуморально-гормонально-вегетативних ланок керування під контролем коркових
механізмів,
центральна нервова система, що координує всі процеси керування в організмі
відповідно до умов навколишнього середовища. Кожну вищу ланку повинно
забезпечувати перебудову нижчої ланки. У послідовності кардіоінтер-валографів,
на думку цих же авторів [82] закодована інформація про процеси, що протікають
не в самому серці, а в різноманітних ланках системи керування.
Оцінка вегетативного статусу вагітних відбувалася після реєстрації 100
послідовних інтервалів R-R у 2 відведенні ЭКГ і розрахунку за допомогою
комп'ютерної програми «математич-ний аналіз серцевого ритму» основних
показників кардіо-інтервалографії: частота серцевих скорочень (ЧСС),
матема-тичного чекання (М), серцевого квадратного відхилення (u), коефіцієнта
варіації (V), моди (М0), амплітуди моди (АМ0), варіаційного розмаху (DХ),
індексу вегетативної рівноваги (ІВР), вегетативного показника ритму (ВПР),
показника адек-ватності процесів регуляції (ПАПР) і індексу напруги (ІН) [82].
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювали на підставі вивчення
вмісту основних гормонів: естріол (Е), прогестерон (ПГ), хоріонічний
гонадотропін (ХГ), плацентарний лактоген (ПЛ) та кортизол (Кр). Ультразвукова
плацентографія та фетометрія проводилися на апараті “Toshiba” (Японія) [82].
Дослідження скорочувальної діяльності матки в родах проводилося за допомогою
фетального монітора “Біомедика” (Італія). Запис токограм здійснювався за
допомогою внутрішньоматкового катетера, поєднаного з датчиком тиску, беззупинно
протягом першого періоду пологів. В другому періоді використовувався зовнішній
датчик. У зв'язку з різноманітною тривалістю пологів оцінка параметрів
проводилася в 5-ти інтервала
- Київ+380960830922