Формування морально-вольових якостей ділової людини у старшокласників

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ
ЯКОСТЕЙ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ У СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Критерії, показники та рівні сформованості морально-вольових якостей
ділової людини у старшокласників
Успішність процесу формування морально-вольових якостей ділової людини у
старшокласників залежить від своєчасного отримання та аналізу інформації про
результати педагогічної роботи. Їх об'єктивність визначається як рівнем
психолого-педагогічної обґрунтованості критеріїв та показників оцінювання, так
і адекватністю застосованих діагностуючих засобів. Тому при розробці критеріїв,
показників та рівнів сформованості морально-вольових якостей ділової людини у
старшокласників було поставлено такі завдання:
обґрунтувати зміст критеріїв та показників сформованості відповідальності,
організованості і практичності;
розробити єдину рівневу шкалу оцінювання їх сформованості у навчально-виховному
процесі;
підібрати та експериментально перевірити комплекс методик діагностування рівнів
сформованості морально-вольових якостей.
У процесі розробки та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів
сформованості морально-вольових якостей за методологічну основу нами прийнято
положення сучасних психолого-педагогічних досліджень, де вихованець
розглядається як суб'єкт навчально-виховного процесу і йому відводиться активна
роль у забезпеченні успішності та ефективності педагогічної роботи [6, 20, 23,
40, 93-95, 100, 126, 130, 166].
У першому розділі дисертації з’ясовано, що серед морально-вольових якостей
можна виділити три - відповідальність, організованість і практичність як
достатні для характеристики сутності ділової людини. Визначаючи критерії та
показники сформованості цих якостей, ми враховували їх інтегративний характер,
багатокомпонентність та складність структури, а також характер і рівень
відображеності у структурі моральної спрямованості та вольової регуляції.
Аналіз досвіду вивчення ефективності педагогічних досліджень показав, що при
оцінюванні результатів формування у школярів морально-вольових якостей
застосовують переважно три групи критеріїв:
до першої групи відносяться критерії, які представлені інтелектуальними
компонентами і характеризують уявлення, поняття юної особистості про норми та
принципи суспільних цінностей;
проникаючи у сферу почуттів та переживань, уявлення і знання переростають у
свідому внутрішню позицію особистості. На цій основі формуються потреби,
мотиви, погляди, судження, переконання. Тому критерії другої групи представлені
переважно морально-емоційними компонентами;
втілення позитивних емоційних станів у вчинки забезпечується узгодженістю
почуття і діяльності, поведінки й свідомості особистості. Вчинки відображають
рівень засвоєння вихованцями суспільних норм і принципів, закріплення їх у
поведінці. Постійне використання засвоєних способів поведінки свідчить уже про
вияви стійких структурних утворень особистості на рівні якостей. Критерії
третьої групи характеризують дієво-практичні компоненти сформованих якостей
[17-19, 22, 36, 73, 85, 109, 140, 164, 171].
Ґрунтуючись на дослідженнях І. Беха, В. Білоусової, М. Боришевського,
О. Зосимовського, М. Левківського, В. Оржеховської, за необхідні й достатні
нами виділено три основні групи критеріїв для оцінювання сформованості
морально-вольових якостей ділової людини у старшокласників. Це - когнітивні,
моральні та вольові критерії (табл. 2.1).
З позиції представленості моральних і вольових утворень якостей у попередньому
розділі дисертації обґрунтовано доцільність першою розглядати відповідальність,
потім організованість і практичність. У цьому плані для
Таблиця 2.1
Критерії та показники оцінювання сформованості морально-вольових якостей
ділової людини у старшокласників
Критерії та
показники
Морально-вольові якості
Відповідальність
Організованість
Практичність
Когнітивні критерії
Знання про суспільно-моральні норми і принципи.
Уміння аналізувати власні перспективи відповідно до суспільно-моральних вимог.
Знання з організації діяльності.
Уміння узгоджувати організацію і самоорганізацію із суспільно-моральними
вимогами.
Знання раціональної регуляції і саморегуляції діяльності відповідно до
суспільно-моральних вимог.
Уміння практично узгоджувати діяльність із суспільно-моральними вимогами.
Показники когнітивних критеріїв
Знання про норми і правила морально доцільної поведінки у суспільстві.
Знання про юридично-правову відповідальність за антигромадські вчинки та дії.
Володіння уміннями аналізу відповідності власних перспектив суспільно-моральним
вимогам.
Мобільність умінь.
Знання про раціональне обґрунтування планів.
Знання про обґрунтовану підготовку практичної реалізації планів.
4.1. Володіння уміннями вибору морально припустимих для суспільства цілей,
шляхів і засобів діяльності.
4.2. Мобільність умінь.
Знання про способи регуляції і саморегуляції діяльності.
Знання про способи моральної стимуляції діяльності.
Володіння уміннями регуляції та саморегуляції діяльності відповідно до
суспільно-моральних вимог.
Мобільність умінь.
Моральні критерії
Свідоме ставлення до моральних вимог та суспільних потреб.
Моральні переконання.
Моральна спрямованість організаційного забезпечення діяльності.
Відповідальне ставлення до організації діяльності.
Моральна спрямованість діяльності.
Відповідальне ставлення до результатів діяльності.
Показники моральних критеріїв
Наявність домінанти гуманістичних та моральних переваг.
Пріоритетність суспільних потреб.
8.1. Наявність домінанти моральних норм у особистісних позиціях.
8.2. Адекватність моральної самооцінки.
9.1. Прагнення особисто керуватись нормами і принципами моралі при організації
діяльност