РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО УЧБОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЙОГО СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА
У розділі проаналізовано особливості розвитку структурних складових
емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності,
здійснено атрибутивний аналіз появи деструктивних тенденцій його становлення,
розкрито особливості ієрархії чинників, що зумовлюють становлення різних за
модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності
на різних етапах навчання дитини у початковій школі.
2.1. Особливості розвитку структурних складових емоційно-ціннісного ставлення
молодших школярів до учбової діяльності
Предметом цього етапу дослідження були особливості розвитку основних
структурних складових емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до
учбової діяльності: ставлення школярів до власне учбової діяльності, до
оточуючих людей, у взаємодії з якими ця діяльність реалізується, і до самих
себе як до суб`єктів учбової діяльності.
Перейдемо до аналізу особливостей розвитку емоційно-ціннісного ставлення
молодших школярів до власне учбової діяльності та впливу цих особливостей на
становленням різних за модальностю типів ставлення школярів до учбової
діяльності в цілому. З цією метою аналізувалися два взаємопов`язані аспекти,
які характеризують комфортність включення школяра в учбову діяльність, – це
динаміка інтересу та тривожності на уроці (використовувалася модифікація
особистісного опитувальника А.Д.Андрєєвої ).
Порівняльний аналіз динаміки інтересу на уроці в молодших школярів з різною
модальністю емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності дозволяє
стверджувати, що немає статистично значущої різниці між показниками інтересу на
уроці у першокласників і третьокласників з позитивним емоційно-ціннісним
ставленням до учбової діяльності (1 кл. – 25.2; 3 кл. – 26.0). У молодших
школярів з негативним емоційно-ціннісним ставленням до учбової діяльності
показник інтересу на уроці від 1-го до 3-го класу знижується (1 кл. – 24.8, 3
кл. – 18.2 (p<0,001)). Разом з тим у молодших школярів 2-го і 3-го класів з
позитивним емоційно-ціннісним ставленням до учбової діяльності показник
інтересу на уроці вищий, ніж цей показник у молодших школярів з негативною
модальністю цього ставлення (p<0,001) (2 кл.: позитивна модальність – 28.0,
негативна - 22.0; 3 кл.: позитивна модальність – 26.0, негативна – 18.2) (див.
рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка показників інтересу на уроці у молодших школярів з різною
модальністю емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності
Отримані результати свідчать, що між рівнем інтересу на уроці учнів 2-го і 3-го
класів і модальністю їх емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності
існує тісний зв`язок.
Аналіз динаміки тривожності на уроці показав, що цей показник у молодших
школярів з різною модальністю емоційно-ціннісного ставлення до учбової
діяльності від 1-го до 3-го класу зростає (позитивна модальність: 1 кл. – 21.2,
3 кл. – 23.5 (p< 0,05); негативна: 1 кл. – 23.4, 3 кл. – 27.6 (p< 0,05)).
Водночас порівняльний аналіз отриманих даних, відображених на рис. 2.2,
свідчить про те, що у школярів з позитивним емоційно-ціннісним ставленням до
учбової діяльності у всіх класах початкової школи показник
Рис. 2.2. Динаміка тривожності на уроці у молодших школярів з різною
модальністю емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності
тривожності на уроці нижчий, ніж у школярів з негативною модальністю цього
ставлення (1 кл.: позитивна модальність – 21.2, негативна – 23.4 (p< 0,05); 2
кл.: позитивна модальність – 21.3, негативна – 25.5 (p< 0,01), 3 кл.: позитивна
модальність – 23.5, негативна 27.6 (p< 0,001)). Отже, існує взаємозв`язок між
рівнем тривожності молодшого школяра на уроці і модальністю його
емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності.
Про стабільність цього взаємозв’язку свідчить той факт, що для молодших
школярів з позитивним емоційно-ціннісним ставленням до учбової діяльності
характерна конструктивна тенденція його становлення: у всіх класах початкової
школи показник інтересу на уроці вищий за показник тривожності (див. рис.
2.3).
Рис. 2.3. Динаміка інтересу і тривожності у молодших школярів з позитивним
емоційно-ціннісним ставленням до учбової діяльності
У молодших школярів з негативним емоційно-ціннісним ставленням до учбової
діяльності у 1-му класі через нестабільність негативної модальності цього
ставлення середній показник інтересу переважає над середнім показником
тривожності, але в міру зростання впливу на модальність емоційно-ціннісного
ставлення школярів до учбової діяльності деструктивних емоційних переживань,
викликаних власне учбовою діяльністю, і внаслідок стабілізації негативної
модальності цього ставлення спостерігається інтенсивне зростання тривожності,
показник якої у 2-му і 3-му класах стає вищй, ніж показник інтересу на уроці
(див. рис. 2.4).
Рис. 2.4. Динаміка інтересу і тривожності у молодших школярів з негативним
емоційно-ціннісним ставленням до учбової діяльності
Отримані експериментальні дані свідчать про вплив специфіки розвитку ставлення
молодших школярів до власне учбової діяльності на становлення модальності
їхнього емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності в цілому. Зокрема,
комфортність включення школярів у власне учбову діяльність (домінування
інтересу на уроці над тривожністю) сприяє становленню позитивної модальності
цього ставлення. Становлення негативної модальності визначається зростанням
рівня тривожності та зниженням рівня інтересу на уроці.
П