РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Вікова характеристика обстеженого контингенту
Антропометричне дослідження проведено на 1800 дітях першого дитинства (4-7)
років, другого дитинства (8-12) років, та на 200 юнаках та дівчатах віком 17-21
рік.
Обстеження дітей проводилось в дитячих садках та загальноосвітніх школах м.
Вінниці. Контрольну групу склали юнаки та дівчата віком 17 - 21 років -
студенти Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Таблиця 2.1
Розподіл обстеженого контингенту за віком і статтю
Групи за віком
Кількість обстежених
Чоловіча стать
Жіноча стать
4 роки
100
100
5 років
100
100
6 років
100
100
7 років
100
100
8 років
100
100
9 років
100
100
10 років
100
100
11 років
100
100
12 років
100
100
17-21 рік
100
100
Всього
1000
1000
Таким чином в роботі обстежено 1800 дітей віком 4 - 12 років та 200 юнаків і
дівчат 17 - 21 років.
2.2. Методи дослідження
Оскільки головне завданням нашого дослідження було вивчення нормативних вікових
і статевих особливостей формування частин тіла дитини і виявлення
взаємозв'язків між ними, а також порівняння їх із будовою тіла дорослих людей
юнацького віку, то основним методом були антропометричні дослідження.
Переважна більшість застосованих до цього часу схем діагностики конституції
людини базується на порівняно невеликій кількості ознак, головним чином
описових, що в тій чи в іншій мірі характеризують особливості зовнішньої
морфології людського тіла.
Програма обстеження включала 54 параметри (поздовжні, поперечні, обхватні,
розміри тіла, товщина підшкірно-жирових складок). Більшість ознак визначали по
методиці В.В. Бунака з модифікацією П.П. Шапаренка (рис. 2.1)
Перелік показників антропометричних вимірювань
1. Маса тіла
2. Довжина тіла
3. Висота голови
4. Довжина шиї
5. Довжина тулуба
6. Довжина нижньої кінцівки
7. Довжина грудної клітки
8. Довжина лопатки
9. Довжина плеча
10. Довжина передпліччя
11. Довжина кисті
12. Загальна довжина верхньої кінцівки
13. Висота таза
14. Довжина стегна
15. Довжина гомілки
16. Кінематична довжина стопи
17. Загальна довжина стопи
18. Загальна довжина нижньої кінцівки
19. Довжина голови
Ширина голови
Ширина вузької частини лоба
Морфологічна довжина обличчя
Ширина обличчя
24. Ширина плечей
25. Поперечний діаметр грудної клітки
26. Сагітальний діаметр грудної клітки
27. Ширина плеча
28. Ширина передпліччя
29. Ширина кисті
30. Ширина таза
31. Ширина стегна
32. Ширина гомілки
33. Ширина стопи
34. Обхват голови
35. Обхват шиї
36. Обхват грудей
37. Обхват живота
38. Обхват сідниць
Обхват плеча
Обхват передпліччя в широкій частині
41. Обхват передпліччя у вузькій частині
42. Обхват зап'ястка
43. Обхват кисті
44. Обхват стегна
45. Обхват гомілки в широкій частині
46. Обхват гомілки у вузькій частині
47. Обхват стопи
48. Товщина жирової складки щоки
49. Товщина жирової складки на спині
50. Товщина жирової складки на животі
51. Товщина жирової складки на плечі
52. Товщина жирової складки на передпліччі
53. Товщина жирової складки на стегні
54. Товщина жирової складки на гомілці
Рис. 2.1. Точки скелета, які використовувалися при антропометрії:
1 - верхівкова 7- вертлюжна
2 - підборідна 8 - шиловидна
3 - верхньогрудинна 9 - пальцева
4 - плечова 10 - верхньогомілкова
5 - променева 11 - нижньогомілкова
6 - гребенева 12 - п’яткова
13 - кінцева
Поздовжні розміри тіла визначали на основі вимірювання різних точок над рівнем
підлоги у вертикальному положенні (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Схема вимірювання основних поздовжніх, поперечних та обхватних
розмірів тіла.
I - верхній сегмент (голова, шия):
1 - висота голови, 2 - висота лоба, 3 - морфологічна довжина обличчя, 4 довжина
шиї
III - середній сегмент (тулуб):
5 - довжина лопатки, 6 - довжина, обхват плеча, 7 - довжина передпліччя, 8 -
довжина кисті, 9 - довжина тулуба, 10 - ширина таза,
III - нижній сегмент ( нижня кінцівка)
11 - довжина, обхват стегна, 12 - довжина, обхват гомілки, 13 - кінематична
довжина стопи, 14 - загальна довжина стопи
Верхній відрізок тіла визначали по відстані між верхівковою та верхньою
грудинною точками; середній сегмент, або довжину тулуба, визначали між
верхньогрудинною та правою вертлюговою точками; нижній - між вертлюговою точкою
та рівнем стоп.
Довжину сегментів верхніх кінцівок визначали по прямій відстані між наступними
точками: лопатки - по напрямку лопаткової ості (між точкою хребтового краю
лопатки і задньою акроміальною точкою плечового відростка); довжину плеча,
передпліччя та кисті визначали по відстані між задньою акроміальною, зовнішньо
плечовою, шилоподібною та пальцевою точками.
Довжину сегментів нижніх кінцівок визначали вимірюванням висоти над підлогою
таких точок: вертлюгової, внутрішньо стегнової, нижньої великогомілкової та
пальцевої.
Довжину тазової кістки визначали по відстані між сідничним горбом і найвищою
гребеневою точкою.
В роботі вивчено всі чотири сегменти кінцівок, включаючи і кістки поясів: для
верхньої кінцівки - лопатка, плече, передпліччя, кисть; для нижньої кінцівки -
тазова кістка, стегно, гомілка та стопа. Відсутність у загальній довжині
нижньої кінцівки кінематичної частини стопи призводить до спотворення
результатів дослідження при вивченні закономірностей розвитку нижньої
кінцівки.
Поперечні розміри тіла, поперечний і тазовий діаметри, поперечний і
поперечно-задній діаметр грудної клітки визначали по загальноприйнятій
методиці.
Діаметри епіфізів кісток кінцівок або ширину плеча, передпліччя, стегна,
гомілки та стопи визначали по п
- Київ+380960830922