РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ФОРТЕПІАННОЮ ПІДГОТОВКОЮ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ
ІСТОРИКО-СТИЛЬОВОГО ПІДХОДУ
2.1 Педагогічна модель фортепіанної підготовки студентів на засадах
історико-стильового підходу.
Вирішення актуальних завдань сучасної музичної освіти вимагають пошуку
педагогічних умов удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів
музики.
У науковій літературі ми не знайшли точного визначення цього поняття. Умова –
це те, від чого залежить і робить можливим наявність речі, стану, процесу. За
основу власного розуміння поняття “педагогічні умови” ми взяли тлумачення
Г.Падалки, яка визначила педагогічні умови як необхідні обставини,
цілеспрямовано зорієнтовані на досягнення результативності процесів навчання,
виховання, розвитку особистості.
Поняття “удосконалення” є близькими з поняттями “оптимізація”, “підвищення
ефективності”, але не тотожними. Так, поняття ”оптимізація” є найбільш
узагальненою категорією, яка представляє собою систему педагогічних заходів,
які охоплюють навчально-виховний процесу у цілому. Оптимізація приводить не до
простого покращення, а до отримання найвищих результатів. “Підвищення
ефективності” може бути досягнуте різними способами, воно не потребує
максимального підвищення якості, так як для оптимізації – це обов’язкова умова.
Поняття “удосконалення” означає часткове (не повне) покращення
навчально-виховного процесу, оволодіння новими формами, методами, підходами
тощо. Очевидно, що поняття “удосконалення”, “підвищення ефективності”
забезпечують передумови оптимізації навчального процесу [18].
У контексті нашого дослідження педагогічними умовами удосконалення фортепіанної
підготовки студентів виступають структурно-компонентна модель та поетапна
методика навчання.
Застосовуючи метод моделювання, ми виходили з можливості абстрагованого
виокремлення з цілісного процесу фортепіанного навчання відносно завершених
блоків – структурних компонентів системи, що охоплюють змістовно-функціональні
аспекти формування музичного мислення студентів на стильовій основі. Отже,
фортепіанна підготовка розглядається як закономірно побудована педагогічна
система, основними компонентами якої виступають мотиваційно-спонукальний,
когнітивно-пізнавальний, емоційно-оцінювальний, виконавсько-творчий,
професійно-практичний, а системоутворюючим чинником – спрямованість
педагогічного керівництва на забезпечення відповідності між завданнями
фортепіанної підготовки та потребами майбутньої педагогічної діяльності
студентів.
Мотиваційно-спонукальний компонент зорієнтовано на розвиток у студентів
прагнень до збагачення власної художньої культури, розширення
мистецько-стильової ерудиції; формування рецепційно-стильової установки,
стійкого інтересу до втілення стильових особливостей творчості композиторів у
інтерпретації фортепіанних творів; формування у майбутніх вчителів музики
прагнення до педагогічної проекції стильових підходів в художньо-виховній
роботі зі школярами.
Під мотивацією ми розуміємо систему мотивів, яка визначає конкретні форми
стильового пізнання музики студентами. Серед провідних в дослідженні визначено
пізнавальний, емоційний та комунікативний мотиви, що в процесі взаємовпливу
утворюють системне поєднання.
Пізнавальний мотив характеризується усвідомленим ставленням до ролі і значення
стилевідповідного навчання в досягненні високого рівня музичної освіти.
Емоційний мотив передбачає інтенсивне переживання потреби до набуття
історико-стильових відомостей щодо розвитку музичного мистецтва. Сутність
комунікативного мотиву у студентів виявляється в прагненні ідентифікувати себе
з іншими в досягненні певного рівня стильової обізнаності та здатності до
стилевідповідного виконання музики.
Розробляючи комплекс педагогічних дій щодо формування мотиваційної сфери
студента, ми враховували зміст кожного із визначених мотивів, а також виходили
з положення про те, що студент – не пасивний об’єкт впливу, а активний суб’єкт
діяльності і спілкування. Через те важливим засобом спонукання майбутніх
вчителів музики до стилевідповідної діяльності вважались не прямі вказівки,
розпорядження, а створення певних умов, навчальних обставин, які б
опосередковано, без педагогічного нажиму спонукали студентів до опанування
фортепіанного мистецтва в контексті історико-стильового підходу.
На чільне місце в системі спонукальних дій було винесено такий педагогічний
засіб, як розкриття перед студентами значення історико-стильового підходу для
осягнення музичного мистецтва, проникнення в глибинну сутність його
образності.
Важливим чинником формування у студентів пізнавального мотиву стилевідповідного
навчання виступають конкретні приклади, що розкривають роль стильових підходів
до створення інтерпретації музики.
В процесі навчання студенти мають бути широко ознайомлені із поглядами видатних
педагогів, виконавців, музикознавців на роль стильових факторів у виконанні
музики. Відомі діячі музичної культури завжди вважали, що проникнення до стилю
композитора-неодмінна характеристика інтерпретаторської майстерності. Важливо,
щоб студенти проаналізували і глибоко усвідомили суть їх висловлювань щодо
значущості стилевідтворюючого виконання.
В процесі розкриття перед студентами ролі стильових орієнтирів музичної
трактовки результативним виявляється їх ознайомлення з теоретичними роботами в
галузі фортепіанного виконавства, де ґрунтовно висвітлюється проблеми
стилевідповідної інтерпретації. Йдеться, зокрема, про музикознавчі праці
Г.Когана, Г.Курковського та ін., де глибина ана
- Київ+380960830922