РОЗДІЛ III.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ У
ШКОЛЯРІВ УМІНЬ РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ ТА ВПРАВИ З ХІМІЇ
3.1. Хід та етапи проведення формувального експерименту
Формувальний експеримент відбувався протягом 2000 ? 2004 років. Мета його
полягала в апробації у навчальний процес хіміко-біологічних класів розробленої
методики формування вмінь розв’язувати задачі та вправи на уроках хімії та
перевірці її ефективності й доцільності.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі середніх
загальноосвітніх закладів різних типів: спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1
та обласного ліцею-інтернату Волинської обласної ради м. Нововолинська
Волинської області, Сумської гімназії №1, Луцького природничого ліцею,
Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному
університеті ім. Івана Франка, Українського фізико-математичного ліцею
Київського університету ім. Тараса Шевченка, фізико-математичного ліцею № 27 м.
Харкова.
Усього експериментальним навчанням було охоплено 382 учні 8?11-х класів
хіміко-біологічного профілю. Така кількість учнів забезпечує достовірність
одержаних результатів, яка дорівнює 0,95. Відомо, що такий рівень достовірності
дозволяє зробити статистично значущі висновки про результати експериментального
дослідження [168].
Запроваджувалася в шкільну практику розроблена методична система розрахункових
задач і вправ, спрямована на розвиток логічних інтелектуальних умінь,
перевірялась її педагогічна ефективність. Зроблено узагальнення отриманих
результатів і підведені підсумки проведеного дослідження.
Зупинимось на діагностичному інструментарії, за допомогою якого перевірялася
ефективність запропонованої методики впровадження системи розрахункових задач
та вправ в шкільну практику і здійснювалася інтерпретація одержаних
результатів. Протягом усього формувального експерименту систематично
здійснювався контроль за рівнем сформованості вмінь розв’язувати задачі різних
типів та вправи. З цією метою проводилися самостійні та контрольні роботи, усне
опитування та експрес-опитування школярів. На початку вивчення курсу хімії в
9?11-х класах визначали стартовий рівень навчальних досягнень, а на проміжних
етапах (щорічно) проводилось три-чотири контрольні роботи, в кінці навчального
року ? дві підсумкові. Одна з них проводилася з метою виявлення рівня
сформованості вмінь розв’язувати розрахункові задачі, а інша ? виконувати
вправи на перетворення речовин. Це дало змогу відстежити ефективність
упровадження розробленої методичної системи розрахункових задач та вправ.
Для визначення придатності розробленої системи розрахункових задач та вправ
для формування інтелектуальних умінь ми враховували рівні засвоєння учнем
навчального матеріалу [40, с. 45]. Організація навчального процесу передбачала,
що досягнення саме третього і четвертого рівнів засвоєння знань стануть
показником ефективності використання розробленої методичної системи задач і
вправ. Третій рівень засвоєння знань характеризується засвоєнням дії щодо
застосування теоретичних знань у практичній діяльності, тобто для розв’язування
задач та вправ певного класу. Завдання цього рівня повністю охоплюють дії
застосування знань, засвоєної інформації до знайомих об’єктів і ситуацій.
Четвертий рівень передбачає уміння учнів переносити знання на незнайомі об’єкти
і ситуації.
Для визначення параметрів умінь, величин, що характеризують їх кількісні
властивості, використовується діяльнісний і когнітивний підходи. У діяльнісному
підході визначальною є структура діяльності (зокрема ціль, мотив, умови,
способи та результат) і відповідно такі параметри вмінь: доцільність,
мотивованість, варіативність, послідовність, результативність, дієвість.
Підхід, при якому співвідносяться параметри знань і вмінь, визначається як
когнітивний (знаннєвий). На основі цього підходу визначаються такі властивості
вмінь: сформованість, різнобічність, узагальненість, функціональність,
усвідомленість, інтелектуальність, творчість. Якщо гнучкість знань полягає у
варіативності способів їх застосування за змінених умов, то стосовно вмінь ця
характеристика відповідає їх різнобічності. Усвідомленість проявляється у
розумінні зв’язків між знаннями, шляхів одержання і способів застосування
знань, а відповідний параметр умінь полягає в установленні зв’язків між умовами
та засобами її досягнення [197].
Об’єктивність даних, одержаних під час формувального експерименту, забезпечена
зазначеними нижче умовами його проведення:
1. Репрезентативністю вибірки учнів для педагогічного експерименту. В
констатувальному та формувальному експериментах брало участь понад 740 учнів.
Зазначимо, що в обласному ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради (м.
Нововолинськ) педагогічний експеримент був проведений автором дисертації.
2. Вибором основного критерію оцінювання навчальних досягнень учнів. Як
критерій обрано тезаурус оптимального володіння учнями теоретичними хімічними
знаннями ? поняттями, законами, закономірностями, теоріями й уміннями
використовувати їх при розв’язуванні задач та вправ.
Виходячи з того, що зміни в знаннях і вміннях учнів відбуваються поступово, ми
досліджували характер цих змін: з цією метою використали відомі в дидактиці
способи аналізу знань та вмінь учнів ? рівневий (якісний) і поелементний
(кількісний). Використання цих видів аналізу визначалося змістом матеріалу,
методикою його вивчення та особистісними характеристиками учнів класу.
3. Багатоваріантністю контрольних робіт ? від трьох до шести. Це дозволило
досягнути достовірності результаті
- Київ+380960830922