РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ
КЛАСІВ І МУЗИКИ ДО МУЗИЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Теоретична модель підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики
до музично-просвітницької діяльності
Метод моделювання отримав широке розповсюдження в різних сферах науки,
включаючи дослідження в педагогіці, психології, естетиці. Йому присвячені
цікаві й вагомі праці С.Архангельського, В.Афанасьєва, С.Баранова, А.Капської,
В.Сластьоніна та ін.
Загальне поняття моделі визначається сучасною наукою як спосіб відтворення
тієї чи іншої складної системи за допомогою більш простої системи [14,360].
С.Баранов, В.Сластьонін під моделюванням у педагогіці розуміють матеріальне і
уявне імітування реально існуючої педагогічної системи шляхом створення
спеціальних аналогів (моделей), у яких відтворюються принципи організації і
функціонування цієї системи” [121,25]. Тобто, метод моделювання зумовлюється
побудовою спеціальної моделі, де із різноманітних властивостей і якостей
об’єкта, досліджується лише деяка допоміжна система, що цікавить дослідника.
Саме це дає нагоду проникнути в сутність явищ, що вивчаються, чітко та ясно
сформулювати ту чи іншу концепцію.
Створення моделі підготовки студентів до МПД як в урочний, так і в позаурочний
час, що є неодмінним компонентом виховного процесу у школі в цілому, потребує
врахування рекомендацій А.Капської, котра стверджує, що “моделювання виховного
процесу (проектування ситуацій, способів діяльності у цих ситуаціях, реалізація
певного змісту виховання через оптимальні форми діяльності вихованців тощо),
дозволяє заздалегідь прогнозувати перетворення, синтезування знань вихованців,
їх умінь, природних здібностей та використання цих чинників під час вирішення
виховних цілей” [69,92]. Отже, модель виховного процесу можна розглядати як
систему факторів, що сприяє саморозвитку, самовдосконаленню та самореалізації
особистості у взаємодії з факторами соціального та психолого-педагогічного
впливу на конкретну особистість.
Спираючись на педагогічний досвід моделювання діяльності вчителя (праці
Д.Баран, О.Коробко, О.Рудницької та ін.), а також враховуючи структуру МПД,
нами була розроблена модель підготовки майбутніх учителів початкових класів і
музики до МПД в школі. Побудова моделі передбачала створення
організаційно-методичної структури навчання з виділенням таких вагомих
компонентів: цілі, завдання, форми та методи педагогічної роботи, особистісні
якості майбутнього вчителя, головні елементи взаємодії у системі викладач -
студент.
При визначенні цілей підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики
до МПД "слід перш за все враховувати ті цілі, які ставлять перед собою системи
більш високого рівня"[110,69].
Метою високого рівня є Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI
столітті в якій, зокрема, зазначено, що створення умов для "розвитку і
самореалізації кожної особистості" є головною метою української системи освіти.
Підготовка педагогічних працівників - центральним завданням модернізації
освіти, провідним принципом державної освітньої політики [109,2-4]. Це дає
підстави для визначення цілей підготовки студентів - майбутніх вчителів
початкових класів і музики до МПД. Ними є формування особистості майбутнього
фахівця, підготовка його до спілкування з аудиторією молодших школярів (їх
батьками, громадськістю) та розвиток педагогічної культури майбутнього
вчителя-просвітника.
Відповідно до структури МПД (параграф 1.2), завдання підготовки майбутніх
вчителів початкових класів і музики пов'язані з виявленням найбільш суттєвих
компонентів: позитивного мотиваційного ставлення до МПД, становленням
інформаційно-діяльнісної системи, що сприяє свідомому й цілеспрямованому
засвоєнню знань і ораторських умінь, а також самооцінки власної сутності як
особистості й вчителя.
Мотиви впливають на спрямованість особистості, її відношення до тієї чи іншої
роботи. В розробленій моделі підготовки студентів початкових класів і музики до
МПД мотиваційний компонент представлений єдністю спрямованості:
особистісно-ідейної;
педагогіко - просвітницької;
пізнавальної.
Особистісно-ідейна спрямованість передбачає розуміння майбутнім вчителем мети,
соціальної значущості МПД в духовному розвитку особистості, необхідності
організації і проведення музично-просвітницької роботи з молодшими школярами,
їх батьками, громадськістю.
Педагогіко-просвітницька спрямованість включає усвідомлення завдань проведення
МПД з молодшими школярами, їх батьками, громадськістю; потребу та інтерес до
даного виду діяльності в поєднанні з активною поведінкою особистості; наявність
естетично-ціннісних орієнтирів; залучення початківців до скарбів музичного
мистецтва тощо.
Пізнавальна спрямованість зумовлюється активним потягом до знань, до
самовдосконалення, потребою у розширенні власного кругозору, підвищенні
музично-естетичної ерудиції.
Наступні завдання моделі підготовки студентів до МПД передбачали розробку
педагогічних умов, необхідних для цілеспрямованої організації пізнавальної
діяльності – інформаційно-діяльнісної системи.
В окремих дослідження підкреслюється, що найдосконаліша система розвитку
художнього життя вузу, його естетичної діяльності і самодіяльності є
недостатньою без розширення естетичної освіти в системі навчальної діяльності
[80, 52].
Проведене теоретичне дослідження показує, що студенти, майбутні вчителі
початкових класів і музики в процесі вивчення суспільних,
психолого-педагогічних, музично-теоретичних дисциплін і оволодіння практичними
навичками гри на музич
- Київ+380960830922