РОЗДІЛ 2
ВИЯВЛЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ
2.1. Хроматографія бромгексину та амброксолу в тонкому шарі сорбенту
Згідно даним літератури одним з найширше застосовуваних методів виявлення речовин в хіміко-токсикологічному аналізі є хроматографія в тонкому шарі сорбенту (ТШХ). В літературних джерелах засоби виявлення бромгексину та амброксолу методом хроматографії в тонкому шарі сорбента викладені недостатньо. В зв`язку з цим в даній роботі поставлена мета - вивчити ідентифікацію бромгексину та амброксолу за допомогою методу ТШХ.
В роботі ми використовували скляні пластинки для високоефективної тонкошарової хроматографії ( ВЕТШХ, виробництво Естонія, силікагель КСКГ, фракція 5:20 мкм, товщина шару 130±25 мкм, розмір пластинки 20?20 см), пластинки Сорбфіл (силікагель СТХ-ІІА, фракція 5:17мкм, тип підложки ПЕТФ-Є), скляні пластинки фірми Merсk Німеччина (силікагель GF-254, розмір пластинки 10?10 см). Хроматографували в камері об`ємом 2000 см3, в яку вносили по100 мл розчинників. Камеру насичували протягом 30 хвилин.
На лінію старту на відстані 2 см від краю послідовно наносили зразки розчину бромгексину в хлороформі та розчину амброксолу в етанолі, які вміщують від 0,1 до 10 мкг препаратів. Шлях пробігу розчинників складав 10 см для пластинок ВЕТШХ, а для пластинок Сорбфіл та Merсk - 7 см. Склад використаних нами систем розчинників нейтрального, кислотного та лужного характеру наведено в табл.2.1. При застосуванні систем розчинників нейтрального характеру пластинку спочатку обприскували 0,1 М розчином калію гідроксиду в метанолі та активували нагріванням при 110? С протягом 30 хв. При застосуванні систем розчинників лужного та кислотного характеру, пластинки попередньо не обробляли.
Після досягнення розчинниками лінії фронту пластинки виймали з камери, висушували при кімнатній температурі та проявляли плями досліджуваних речовин.
Вибір оптимальних систем розчинників різної полярності проводили з врахуванням їх здатності розділяти бромгексин і амброксол та інші препарати муколітичної та протикашльової дії, а також соекстрактивні речовини з біологічного матеріалу. Крім того, при вивченні розподільної здатності враховували значення величин Rf, які за даними літератури [74,76, 77] в оптимальному випадку повинні бути близькими до 0,5.
Дані, наведені в табл.2.1, свідчать, що для кожного з використаних тонких шарів сорбенту є системи розчинників, при використанні яких одержують надійні значення величин Rf. Найефективніше Rf бромгексину має місце в системах 2 ( пластинки Merсk, ВЕТШХ) та 1,4 (пластинки Сорбфіл), для амброксолу - в системах 2 (пластинки Merсk, ВЕТШХ), 3 (пластинки Сорбфіл) і 4 (пластинки ВЕТШХ), а розділення досліджуваних препаратів досягнуто в системах 3,4,6 (пластинки Сорбфіл) та 5 (пластинки ВЕТШХ).
Для проявлення бромгексину та амброксолу в тонких шарах сорбенту використовували різні проявники. Забарвлення плям бромгексину і амброксолу та чутливість різних реакцій їх виявлення на хроматограмах наведені в табл. 2.2.
З даних табл.2.2 видно, що найбільш чутливими реактивами для проявлення плям бромгексину та амброксолу виявився реактив Драгендорфа.
Наступним етапом наших досліджень було вивчення можливості застосування розроблених умов хроматографування для виявлення бромгексину і амброксолу в витяжках з біологічного матеріалу та їх очищення від соекстрактивних речовин. Проведеними дослідженнями (див. розд. 5.7,5.9) було встановлено, що придатними системами розчинників для вказаної мети є системи 4,5 (гексан-толуол-діетиламін (75:15:10), етилацетат-толуол-діетиламін (30:20:1,5) відповідно) (табл.2.1)
Таблиця 2.1
Значення Rf бромгексину і амброксолу та деяких інших препаратів муколітичної та протикашльової дії в різних тонких шарах сорбентів та системах розчинників
ПрепаратЗначення Rf в системах (на пластинах)1 (Сорбфіл)2 (Merck)2 (ВЕТШХ)3 (Сорбфіл)4 (Сорбфіл)5 (ВЕТШХ)6 (Сорбфіл)Бромгексин0,810,710,500,830,670,760,77Амброксол0,740,680,530,440,080,340,70Тусупрекс0,410,540,24*0,29*0,550,590,42Глауцин0,560,470,17*0,350,200,390,55Кодеїн0,330,35*0,15*0,12*0,070,120,34Лібексин0,710,550,41*0,620,500,620,71Димедрол0,490,570,44*0,35*0,480,530,47*Дипразин0,510,580,32*0,360,370,440,47*Примітка: 1 - метанол-аміак (100:1,5); 2 - бутанол-1-оцтова кислота-вода (66:17:17); 3 - толуол-ізопропіловий спирт-аміак (80:19:2); 4 - гексан-толуол-діетиламін (75:15:10); 5 - етилацетат-толуол-діетиламін (30:20:1,5); 6 - етилацетат-толуол-діетиламін (30:20:1,5); 6 - етилацетат-метанол-діетиламін (30:20:1,5).Для препаратів, які зазначені знаком * спостерігали утворення хвостів.
Таблиця 2.2
Забарвлення плям бромгексину і амброксолу та чутливість реакцій їх виявлення на хроматографічних пластинках
№ п/п
ПроявникиЗабарвлення плямМежа відкриття у плямі, мкгбромгексинуамброксолубромгексинуамброксолу1Опромінювання
УФ-світломжовтеблакитне10,52Пари йодурожевекоричневе0,50,53Натрію нітрит, кислота хлористоводнева та послідуюча обробка реактивом Браттона-Маршалла1рожеверожеве0,214Натрію нітрит, кислота хлористоводнева та 2-нафтолоранжевеоранжеве5,010,05Реактив Драгендорфа2буребуре0,050,056Реактив Драгендорфа (за Муньє)оранжевеоранжеве0,10,270,1% розчин бромфенолового синьогоблідо-блакитнеблідо-блакитне2010
1 - Хроматографічну пластинку обприскують 0,1% розчином натрію нітриту, 1М розчином кислоти хлористоводневої, через хвилину пластинку обприскують 0,1% розчином N-(1-нафтил)-етилендіаміну дигідрохлориду (реактив № 3).
2 - Реактив Драгендорфа проявляє також плями інших препаратів, зазначених в табл. 2.1 (бурі плями).
2.2. Кольорові реакції для виявлення бромгексину та амброксолу
Для ідентифікації органічних основ та їх солей широко застосовують так звані "спеціальні" реактиви на алкалоїди [4].
Для виявлення бромгексину та амброксолу ми використовували концентровану сірчану, концентровану азотну кислоти, реактив Ердмана (суміш 20
- Київ+380960830922