РОЗДІЛ 2
Глобалізація міжнародних відносин та інтернаціоналізація злочинності
2.1. Глобалізація як криміногенний чинник у сучасних міжнародних відносинах.
Хоча тенденції до інтернаціоналізації злочинності були помічені дослідниками ще на початку ХХ ст. [118. - С. 40], транснаціоналізація організованої злочинності до 1960 року ускладнювалася з трьох головних причин: по-перше, прибутки, що отримувала організована злочинність від постачання та торгівлі незаконними товарами, не забезпечували достатнього капіталу, що міг би серйозно вплинути на розвиток легальних галузей економіки; по-друге, міжнародні зв'язки організованої злочинності були, скоріше, короткостроковими, а іноді й випадковими; по-третє, формування біполярної системи міжнародних відносин, політична напруга "холодної війни" об'єктивно не сприяли активізації діяльності організованих злочинців. Становище кардинальним чином змінилося після впровадження урядами США та країн Західної Європи політики прогибіціонізму щодо наркотичних речовин, початку процесу глобальної інтернаціоналізації економіки наприкінці 60-х - початку 70-х рр., а також розпаду біполярної системи міжнародних відносин на початку 90-х рр.
Формування системи боротьби з наркотиками на початку 60-х рр. відбулося на тлі: по-перше, різкого зростання обсягів торгівлі та розширення мережі продажу вроздріб марихуани (кількість заарештованих за порушення законів про нерозповсюдження наркотиків, насамперед марихуани, щорічно зростала на 50 - 70%) [137. - С. 40]; по-друге, утворення нових ринків кокаїну (наркотику, що приносив більші прибутки при менших обсягах); по-третє, формування внаслідок процесу деколонізації у районах виробництва наркосировини нових державних організмів, які згодом виявили свою слабкість та корумпованість. Великі прибутки, що отримувала мафія від незаконного обігу наркотиків, поруч зі швидким розширенням наркоринку, призвели до виникнення ситуації, коли "наркодолар" у 80-х - 90-х рр. почав набувати того ж глобального економічного та політичного значення, що й "нафтодолар" у 70-х рр. [137. - С. 42].
Крім цього, на формування розгалужених транснаціональних злочинних мереж вплинули: а) збільшення швидкості міжнародних перевезень, їхнє спрощення, що нівелювало значення національних кордонів; б) розвиток світової торгівлі за рахунок нарощення обсягів експорту - імпорту товарів та послуг; в) утворення багатонаціональних мегаполісів, що перебрали на себе функції портових міст, які здавна потерпали від ОЗД; г) формування культу суспільства масового споживання, що сприяло збільшенню попиту на незаконні товари та послуги [123. - С. 28].
Проте, можливо, найістотнішим чинником, що каталізував процеси інтернаціоналізації організованої злочинності, стала глобалізація. Сучасна ТЗ будує свою діяльність згідно з філософією глобалізованого світового ринку, коли головною метою гравця на ринку стає не стільки максимізація прибутків, скільки максимізація ринків [59. - С. 19].
Логіка формування глобальної нелегальної мережі виробництва і збуту продукції відповідає загальним принципам глобалізації: ТЗ спеціалізує кожний сегмент своєї мережі на найраціональнішому виробництві. При цьому виявляється глобальна мобільність виробничих факторів, що рухаються у напрямку тих держав, де рівень прибутків є більшим, а умови праці - сприятливішими. Використання ж обмеженої кількості вільноконвертованих валют у рамках глобального механізму товарообміну об'єктивно сприяє зростанню кількості товарних угод, що приносять прибутки. Розвиток світової фінансової системи, поява електронних грошей дозволили кримінальним синдикатам оперативно маніпулювати своїми прибутками, адже великі маси готівки, що знаходяться в обігу, спрощена процедура їхнього переводу електронними засобами сприяли переховуванню, переміщенню та відмиванню злочинних прибутків.
У цьому плані ТЗ використовує принципово нову тенденцію розвитку світогосподарських зв'язків: якщо раніше капітальні інвестиції та грошові потоки слідували за рухом товарів, то в умовах глобалізації товарні потоки слідують за рухом капіталів та грошових ресурсів, що стають головною рушійною силою світогосподарських зв'язків [59. - С. 22]. Наявність у структур ТЗ значної маси неоподаткованого капіталу (адже тільки, наприклад, торгівля наркотиками за даними ООН щорічно приносить 500 млрд дол чистого прибутку) [178. - Р. 5], з одного боку, змушує організованих злочинців легалізовувати ці капітали за рахунок здійснення активної інвестиційної діяльності, а з іншого боку, обумовлює принципово нове агресивніше ставлення ТЗ до легальної економічної та політичної діяльності.
Як зазначає Дж.Албанезе, "ТЗ більше подобаються такі види підприємництва, де розрахунки здійснюються готівкою, оскільки дають реальні можливості укрити та відмити незаконно зароблені гроші, а оподаткування є суто номінальним, аби було неможливо врахувати справжніх масштабів прибутків" [160. - Р. 124].
Отже, легальні галузі економіки, що потребують великих обсягів інвестицій, стають сьогодні для злочинців надзвичайно вразливими мішенями. На думку Ж.Робера, "усі сектори, де оплата традиційно відбувається готівкою, можливо, цілком вже куплені мафією... адже сьогодні інвестиції ТЗ здійснюються у ключові галузі економіки: будівництво та нерухомість, туризм, транспорт, фінансову сферу..." [180. - Р. 91].
Водночас М.Турко стверджує, що прибутки ТЗ "давно вже інвестовані у різні галузі легальної економіки і ще протягом тривалого часу зможуть визначати котировку акцій на біржі так само, як сучасна міжнародна наркомафія визначає політику багатьох держав світу" [199. - P. 30].
Механізм впливу кримінальних організацій на кон'юнктуру глобальних фондових ринків є наступним. Солідна компанія має бажання випустити на ринку свої акції, однак, як правило, випуск акцій здійснюється не прямо, а через посередника, тобто брокерську контору. Мафіозна брокерська контора скуповує більшу частину щойно випущених акцій, що викликає різки