РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалась на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинської державної медичної академії у 1998 - 2002 роках. Оскільки обстежувалися дівчата шкільного віку, то найбільш доцільним було проведення обстеження дітей по місцю навчання. Був вибраний описовий тип дослідження із одномоментним зрізом для формування вибірки. Зважаючи на необхідність проведення комплексної оцінки розвитку дівчат шкільного віку Чернівецького регіону, програма дослідження складалась з двох частин.
Перша - комплексне визначення фізичного та статевого розвитку з подальшим формуванням нормативних вікових показників розвитку дівчат шкільного віку. Друга - оцінка взаємозв'язку між фізичним розвитком, ступенем статевого дозрівання, морфологічними ознаками зрілості кісток тазу та ендокринної системи організму. Аналізували також вплив на них внутрішніх та зовнішніх факторів.
Кількість обстежених дітей була в межах 2 - 5 % від загальної кількості дітей відповідних вікових груп, що разом з рандимізованим відбором можна вважати адекватним для популяційного характеру дослідження і його репрезентативності [222].
Для комплексної оцінки розвитку та визначення регіональних факторів впливу у дітей, що проживають у рівнинній та гірській місцевості, виконували аналітичне дослідження з випадковим формуванням вибірки та стратифікацією за віком. При цьому валідність дослідження перевіряли шляхом оцінки розподілу даних, порівняння окремих страт, перевіряли власне валідність та надійність вимірювань [222].
2.1. Характеристика обстежених дітей
При виконанні роботи було обстежено 548 дітей та підлітків у віці від 9 до 17 років. Серед них 449 (81,9%) дівчат жителі м. Чернівці та навколишніх сіл (рівнинна місцевість), 99 (18,1%) дітей проживають у смт. Путила (гірська місцевість) Чернівецької області. Розподіл за віком та місцем проживання наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дівчат за віком та місцем проживання
Вікові групиОбстежені дівчата, осібРівнинна місцевістьГірська місцевістьАбсолют.пок.%Абсолют.пок.%9 - 1111320,6244,412 - 13 11020,0244,414 - 1511420,8264,716 - 1711220,4254,6Всього44981,99918,1
Діти, які проживають в рівнинній місцевості (м. Чернівці та с. Шилівці Хотинського району) в аналітичному дослідженні були визначені як перша група, діти гірського регіону (смт. Путила) - як друга група. Групи були співставними в основних вікових категоріях.
При проведенні анкетування встановлено, що 67,6 % дівчат першої групи та 80 % другої групи самооцінюють стан здоров'я як "добрий". До часто хворіючих відноситься 12,7 % першої та 14,3 % другої групи. Серед перенесених захворювань в обох групах домінують дитячі інфекції та ГРВІ, відповідно 47,4 та 45,7 %.
Обтяжений алергологічний анамнез частіше зустрічається у дівчат рівнинної місцевості 23,7 % проти 5,7 %. 23,7 % дівчат першої групи та
25,7 % другої скаржаться на швидку втомлюваність, 52 % та 45,7 % відмічають періодичний головний біль. Болі в суглобах та животі турбують однаково часто як жительок рівнинної так і гірської зони (35,8; 34,3 %).
При проведенні об'єктивного обстеження у жодної дитини не було виявлено вроджених вад розвитку. Показники захворюваності у вибірці в цілому відповідали середньостатистичним популяційним [29, 34, 102].
Симптоматику з боку серцево-судинної системи відмічено у 15,6 % дівчат першої групи та 9 % другої. Хронічним тонзилітом хворіють 2,3 % проти 2,9 %. У дівчат гірської місцевості рідше зустрічається патологія травної системи (5,7 % проти 11 %).
Не знайдено суттєвої різниці у частоті порушень постави, зору та слуху, але у горян частіше спостерігалося враження карієсом (у 37 %) та патологія щитоподібної залози (у 50 %). Другу ступінь еутиреозу мали 23,3 % дітей гірської зони проти 5,7 % рівнинної, а третю - 11,2 % проти 0,7 %.
Проживання дітей у гірській місцевості корелювало з більшою частотою патології вагітності та пологів, в анамнезі, частотою вигодовування грудним молоком. Їм притаманний інший стереотип поведінки: вони більше часу проводили на свіжому повітрі та присвячували спортивним іграм, і менше витрачали його на приготування уроків. Але за даними кореляційного аналізу вірогідної різниці між відсотками дітей, яким був притаманний той чи інший стереотип поведінки, ми не встановили. Харчування дітей гірської місцевості менш збалансоване за рахунок зменшеної кількості фруктів та овочів, меншого користування шкільною їдальнею. Кореляційні зв'язки мали середню чи слабку ступінь прояву, але вірогідні.
На основі вище приведеного можна зробити висновок, що групи дівчат за віковим складом, клінічною характеристикою стану здоров'я є співставимі, і їх можна використовувати для порівняння.
2.2. Методи обстеження
2.2.1. Загальна схема, програма та об'єм досліджень
Друга частина дослідження включала клінічне, антропометричне, соціометричне, лабораторне та ультразвукове дослідження. Загальна схема, програма та об'єм дослідження наведена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Програма та об'єм обстеження дітей для проведення комплексної оцінки розвитку та визначення впливу різних факторів
Вид дослідженняКількість обстежених дітей та метод дослідженняОцінка фізичного розвитку та стану здоров'я дітейАнтропометричний та клінічний методи (548 дівчат)Оцінка статевого розвиткуСоматометричний, соматоскопічний метод (548 дівчат)Морфометрична оцінка органів ендокринної системи (щитоподібної залози, наднирників, яєчників) та кісток тазуУльтрасонографічний метод
(110 дівчат)
Визначення впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на розвиток дітейСоціометричний, клінічний метод (548 дівчат)Визначення рівня гормонів плазми крові (Прл., ФСГ, ЛГ, естрогени, прогестерон, кортизол, тестостерон)Лабораторний метод (70 дівчат)
Таким чином, комплексне дослідження, що включало клінічне, антропометричне, соціометричне обстеження було проведено у 548