РОЗДІЛ 2
Характеристика методів дослідження та груп обстежуваних
2.1. Методичне забезпечення експериментальної частини
2.1.1. Стандартизований метод дослідження особистості (адаптація Л.М.Собчик
тесту MMPI S.R.Hathaway та C.J.McKinley).
Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник (Minnesota Multiphasic
Personality Inventory, MMPI) був запропонований наприкінці 40-х років XX ст.
американськими психологами S.R.Hathaway і J.C.McKinley. Перші варіанти
опитувальника були запропоновані у цілях професійного відбору пілотів під час
Другої світової війни. MMPI є реалізацією типологічного підходу до вивчення
особистості і займає провідне місце серед інших методик у психодіагностичних
дослідженнях (бібліографія складає близько 4000 назв) [18].
В основу створення опитувальника було закладене кількісне співставлення
відповідей, отриманих у психологічних інтерв’ю з представниками нормативної
групи, з типовими відповідями хворих, у яких в картині клінічних розладів чітко
переважав той чи інших синдром: іпохондрія, депресія, істерія, психопатія,
психастенія, паранойя, шизофренія, гіпоманія. Ці назви були присвоєні
відповідним шкалам, що вимірюються методикою. Такий принцип побудування
психологічних методик застосовувався багатьма психологами, котрі уявляли собі
особистісні особливості норми як “розведену” патологію. Вітчизняна психолог
Б.В.Зейгарник та визнаний закордонний психіатр К.Шнайдер виправдовували такий
підхід, стверджуючи, що патологічний стан - суть загострена модель норми. Все
те, що у психічно здорової людини врівноважене і згладжене, у хворого
проявляється у вигляді гротеску: різко і оголено [37, 103].
Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник застосовувався і у
вітчизняних психодіагностичних дослідженнях (особливо широко тест
використовувався при вивченні різних груп соматичних хворих) [7, 80, 83]. Так,
Ф.Б.Березіним і М.П.Мірошниковим був запропонований варіант, складений з 384
тверджень. Російськими науковцями розроблено оригінальну інтерпретацію шкал
методики, здійснено стандартизацію. На російську мову В.П.Зайцевим і
В.Н.Козюлей адаптований Mini-Mult (71 пункт), однак існують відомості про
відсутність валідності цієї методики [18]. Велика робота з адаптації повного
варіанту методики проводилася також у Ленінградському психоневрологічному
інституті ім. В.М.Бєхтєрєва московською психологом Л.М.Собчик. Перед іншими
саме цей варіант має низку переваг. Значимість деяких з пукнтів тесту має
виражені відмінності в залежності від культурно-етнічних особливостей
популяції, тому було проведено велику роботу з перекладу і адаптації тексту
тверджень. Вивчалась також частотність нормативних відповідей у порівняльному
аналізі американських і вітчизняних даних. Усе це було прийнято до уваги при
формуванні кінцевого варіанту методики, який в оригіналі носить назву
“Стандартизированный многофакторный метод исследования личности”, СМИЛ [83].
Після усіх змін результати обстеження більше тисячі осіб різного віку і статі,
розподілених по групах в залежності від освіти і професійної зайнятості, було
статистично оброблено. У результаті цього, а також порівняльного аналізу
результатів психодіагностичного дослідження з даними об’єктивного спостереження
авторкою було підтверджено надійність методики та широкий спектр її
можливостей, особливо у сфері вивчення індивідуально-особистісних
властивостей.
Висока психометрична якість методики, її багатофакторність (з огляду на
побудування факторної моделі особистості), відсутність потреби у активному
безпосередньому контакті з піддослідним є найголовнішими причинами вибору СМИЛ
при обстеженні саме осіб з НГП.
Методика розрахована на обстеження контингенту психічно здорових осіб віком від
16 до 80 років із завершеною початковою освітою (7-8 класів середньої школи) та
збереженим інтелектом; існують форми, окремо призначені для жінок і чоловіків.
Базовий профіль СМИЛ. Межі нормального розподілу за базісними шкалам СМИЛ
знаходяться у межах 30-70 стандартних позначок Т. Стандартні Т-оцінки
виводяться на основі сирих показників, що отримані при простому підрахунку
відповідей піддослідного за тією чи іншою шкалою. Оскільки математична
"вартість" кожного твердження у різних шкалах не є рівнозначною, то
необхідність зробити їх придатними для порівняння призвела до того, що були
виведені стандартні ділення "Т" із середнім значенням 50 і стандартним
відхиленням 10.
Відлік розподілу особистісних профілей СМИЛ іде від "ідеально-нормативного"
середнього профілю, що відповідає теоретичній нормі. Коливання у межах 46-55 Т
важко інтерпретуються, оскільки вони не виявляють достатньо виражених
індивідуально-особистісних властивостей і характерні добре сбалансованій
особистості (якщо шкали достовірності не вказують на виражену установку на
брехню або нещирість). Кількісні критерії, що мають важливе значення для
інтерпретаційного підходу, наступні: відхилення профілю від середньої лінії 50
Т значно частіше проявляються у бік підвищення, ніж зниження. Показники, що
коливаються у межах 56-66 Т, виявляють ті ведучі тенденції, котрі визначають
характерологічні особливості індивіда. Більш високі показники різних базісних
шкал (67-74 Т) виділяють ті акцентуйовані риси, які часом можуть ускладнювати
соціально-психологічну адаптацію людини. Показники, вищі за 75 Т свідчать про
порушену адаптацію і про відхилення стану індивіда від нормального. Це можуть
бути психопатичні риси характеру, стани стресу, викликані екстремальною
ситуацією, невротичні розлади і, нарешті, психопатологія.
При загал
- Київ+380960830922