РОЗДІЛ 2
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСПОРТНОГО ФЛОТУ АСК "УКРРІЧФЛОТ" ЗА НАПРЯМКАМИ
2.1. Характеристика організаційних форм судноплавства Компанії
На сьогодні в економіці України особливе значення має водний транспорт, як зв'язуючий ланцюг у взаємодії виробництва, а також у становленні нових зв'язків держави із державами-партнерами по виробничій і торговельній діяльності.
Активізація і децентралізація зовнішньої торгівлі України потребує розвитку та модернізації флоту водного транспорту. Незалежність у судноплавній політиці на світовому ринку транспортних послуг є однією із сторін прояви державної незалежності. Сучасні умови відходу від жорсткої централізації в управлінні водним транспортом, реструктуризація водного транспорту, перехід до практики ринкових відношень потребують використання в практиці управління відповідного теоретичного та методичного забезпечення основної діяльності судноплавної Компанії для організації роботи флоту в різних формах судноплавства [65].
Згідно до класичного представлення організаційної форми судноплавства його підрозділяють на: нерегулярне (трампове) та регулярне (лінійні й послідовні рейси). Кожна форма судноплавства визначається рядом умов і факторів, серед яких головним є характер вантажопотоку.
Стійкі та масові вантажопотоки створюють умови для спеціалізації перевізного комплексу, а це зобов'язує прив'язувати певні судна до якогось направлення перевезень [66].
На теперішній час водний транспорт використовується як в регулярних, так і в нерегулярних формах руху суден. До регулярних форм руху суден відносяться лінійне плавання та робота суден послідовними рейсами, а до нерегулярних - рейсове плавання [67, 68]. Основними ознаками регулярних форм руху суден є: визначений і постійний напрямок перевезень, закріплення тоннажу і робота його по заздалегідь заданій стійкій схемі руху, дотримання визначеного руху з обумовленим ступенем точності.
Класифікація, яка прийнята у світовій практиці, передбачає розмежування на трампове і лінійне судноплавство. Судна трампового судноплавства працюють без розкладу, по режиму, який погоджено тільки між перевізниками і вантажовласником. Основою трампового судноплавства є перевезення масових, великопартійних вантажів повними партіями [69].
Відповідно до світової практики трампове судноплавство полягає в тому, що судновласник забезпечує роботу суднам між різними портами в залежності від того, де буде знайдений придатний вантаж.
При лінійному судноплавстві судновласник забезпечує рух суден між більш-менш фіксованими портами за фіксованим розкладом. Перевізник-судновласник здійснює перевезення генеральних вантажів, що відправляються із портів лініями.
Крім зазначених вище двох форм організації руху суден, одержала широке поширення ще одна форма, що має назву роботи послідовними рейсами [70, 71, 72] чи регулярним трамповим судноплавством [69].
Автори [73, 74] класифікують роботу суден послідовними рейсами, як самостійну форму організації судноплавства, а не як різновид трампового чи лінійного судноплавства.
Робота флоту послідовними рейсами дозволяє домогтися високої спеціалізації всього перевізного процесу і його ритмічності.
Формою організації флоту послідовними рейсами є така організація перевезень, при якій одне чи кілька суден за визначений період часу працюють на перевезеннях масових вантажів між постійними портами. При роботі послідовними рейсами закріплений тоннаж повинен з мінімальними експлуатаційними витратами забезпечити заданий обсяг перевезень, підтримуючи найбільш доцільний режим руху.
Основними принципами роботи флоту послідовними рейсами, як відособленою формою судноплавства, є:
* регулярний режим руху, який закріплено для перевезень на даному напрямку тоннажу, погоджений із клієнтурою, але не оголошений для загального повідомлення;
* схема руху суден, які, звичайно, слідують в основному напрямку з порту навантаження до порту призначення без проміжних заходів для довантажень і відправлень;
* система взаємин із клієнтурою, яка оформляється спеціальним договором;
* використання як універсального, так і спеціалізованого тоннажу.
При роботі суден послідовними рейсами закріплений тоннаж повинен з мінімальними експлуатаційними витратами забезпечити заданий обсяг перевезень, підтримуючи для цієї мети найбільш доцільний режим руху, установлений місячним графіком. Ця форма застосовується переважно на базі експортно-імпортних перевезень масових вантажів чи у випадку, коли вантажопотік досить значний і стабільний, трохи роззосереджений за напрямком, тобто вантажі слідують у різні порти призначення в межах визначеної ділянки узбережжя чи однієї країни, причому порти можуть бути заздалегідь зафіксовані.
Провізна плата встановлюється у вигляді фрахтових ставок, які обумовлюються на весь період угоди. Причому, ці ставки диференціюються по портах призначення чи відправлення і, якщо необхідно, по періодах навігації.
Лінійна форма судноплавства, головним чином, зв'язана з перевезенням контейнерів. Вимоги до якості лінійного обслуговування потребують від перевізників чіткого графіка руху, узгодження руху суден при інтермодальному обслуговуванні, що забезпечує конкурентоспроможність лінійної форми судноплавства.
Тоннаж, що поповнює трампове судноплавство, представлено на сьогодні спеціалізованими суднами різної вантажопідйомності. Робота флоту послідовними рейсами здійснюється багатоцільовими суднами, пристосованими для перевезення генеральних, сухих, навалочних, довгомірних і великовагових вантажів.
Різні організаційні форми судноплавства зв'язані із визначеними технічними, економічними і комерційними умовами роботи флоту. Стан судноплавної акціонерної Компанії з погляду наявного тоннажу, його техніко-експлуатаційних характеристик, результатів комерційної діяльності, укладених контрактів і угод визначає напрямки її основної діяльності, серед яких варто виділити:
* у