РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕСУРСАМИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ТА ТЕНДЕНЦІЇ
ЙОГО РОЗВИТКУ
2.1. Організаційно-правове забезпечення управління фінансовою діяльністю
підприємств ринкової інфраструктури
Процес створення та обігу найрізноманітніших фінансових інструментів не в змозі
претендувати на заміщення ролі та значення фінансового ринку у ринковій
економіці, оскільки є лише об'єктивною умовою його існування, не забезпечуючи
його надійного та ефективного функціонування. Таке функціонування можливе лише
за певного організаційно-правового забезпечення, що на основі об'єктивної
необхідності існування фінансового ринку створює організаційно-правову базу
його функціонування. Це організаційно-правове забезпечення, окрім вже
розглянутих об'єктів фінансового ринку, повинно включати також
раціонально-необхідну інституційну структуру як із здійснення операцій на
фінансовому ринку, так і з створення необхідного апарату з планування,
регулювання та контролю за діяльністю інституційних учасників системи
фінансового ринку.
Під організаційно-правовим забезпеченням функціонування фінансового ринку слід
розуміти сукупність елементів, що знаходяться між собою у певних відносинах та
взаємозв'язках, які впливають та взаємно доповнюють один одного з метою
організації механізмів, форм та методів реалізації фінансовим ринком своїх
специфічних функцій. Механізми дії організаційно-правового забезпечення
реалізуються через безпосереднє функціонування елементів
організацІйно-інституційного забезпечення фінансового ринку, основними з яких
є:
1. Правове забезпечення;
2. Інституційні учасники;
3. Інфраструктури підрозділи.
Вивчення економічної природи елементів організацІйно-інституційного
забезпечення функціонування фінансового ринку надає змогу більш повно та
глибоко зрозуміти процеси, що відбуваються у системі фінансового ринку, а також
визначити роль та значення кожного з учасників даних процесів, акцентуючи увагу
на банках. Для цього доцільно поділити учасників фінансового ринку на таких, що
безпосередньо або опосередковано приймають участь у фінансових операціях,
таких, що покликані забезпечувати планування, регулювання та контроль за
здійсненням даних операцій, та таких, що створюють відповідну інфраструктуру
для основних учасників системи фінансового ринку.
Правову основу функціонування фінансового ринку в Україні забезпечують
відповіді уповноважені державні органи та прийняті ними законодавчі і
нормативні акти:
1. Верховна Рада України;
2. Кабінет Міністрів України (Державна комісія з цінних паперів та фондового
ринку (ДКЦПФР));
3. Міністерство фінансів (Управління з грошового обігу і цінних паперів,
включаючи обласні фінансові управління);
4. Національний банк України;
5. Фонд Держмайна України;
6. Внутрішні регулюючі акти безпосередніх учасників фінансового ринку, таких,
наприклад, як Українська фондова біржа та інші біржі, що регламентують порядок
здійснення операцій з фінансовими інструментами [43, с. 536].
Відповідно до свого рівня, кожна з ланок правового регулювання у фінансовій
сфері виконує притаманні їй функції, що відображаються у правових актах, які
регулюють роботу фінансового ринку. Верховна Рада України, як вищий
законодавчий орган країни, приймає основні закони прямої дії (такі, як "Закон
про цінні папери і фондову біржу", (1991 рік)), що визначають основні принципи
організації та функціонування фінансового ринку [8, с.26-48]. Також на основі
затвердженої концепції розвитку фондового ринку Верховна Рада України
безпосередньо окреслює основні напрямки розвитку даного процесу з одночасним
делегуванням безпосередніх функцій законодавчого регулювання до нижчих рівнів
системи правового забезпечення функціонування фінансового ринку. У
відповідності до затвердженої концепції (травень 1996 року) практично увесь
процес формування та регулювання законодавчого забезпечення, здійснення
фінансових операцій передано ДКЦПФР з наданням відповідних прав та важелів
впливу на процес функціонування фінансового ринку в Україні [2, с.14-36]. Таким
чином, згадана Комісія виступає основним органом, який на основі правового
забезпечення здійснює регулювання роботи фінансового ринку в цілому та
фондового ринку, зокрема.
Міністерство фінансів України, окрім регулюючих функцій, що реалізуються за
допомогою розробки інструктивних матеріалів стосовно функціонування фінансового
ринку, здійснює дуже важливу покладену на нього функцію безпосереднього
контролю за діяльністю учасників згаданого ринку. Національний банк України як
суб'єкт законодавчого регулювання фінансового ринку, представляє для нас
найбільшу зацікавленість, оскільки основною функцією його регулювання е
організація функціонування банків на фінансовому ринку України. Національний
банк України також уособлює не тільки законодавчо-регулюючі функції стосовно
діяльності банків на фінансовому ринку, але й виступає у ролі контролюючого
органу з відповідними правами на застосування санкцій до порушників.
Фонд Держмайна України виступає учасником законодавчого регулювання перш за все
приватизаційних процесів, які є основним з джерел наповнення інструментами
ринку цінних паперів. Тому безпосередній вплив на правове регулювання учасників
фінансового ринку Фонд Держмайна не здійснює, проте від його діяльності у
значній мірі залежить обсяг та структура операцій, що здійснюються на
фінансовому ринку в цілому та його сегменті (ринок акцій), зокрема.
І, нарешті, найнижчим рівнем правового забезпечення здійснення операцій в
певних сегментах фінансового ринку, є поло
- Київ+380960830922