Ви є тут

Морфологічні особливості інтерфазних ядер букального епітелію у людей з дисгормональними порушеннями і загальносоматичною патологією, пов`язаною з інтоксикацією

Автор: 
Лозовська Юлія Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003142
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Аналіз морфології інтерфазних ядер БЕ у хворих з дисгормональними порушеннями представлено на моделі хворих з синдромом полікістозу яєчників. У даній групі хворих було проведено дослідження морфології інтерфазних ядер епітеліоцітів БЕ та ВЕ жінок до та після індукування овуляції. Для дослідження особливостей морфології інтерфазних ядер БЕ у жінок з соматичною патологією, пов'язаною з інтоксикацією було обрано групу хворих з ХНН III стадії ( дана стадія характеризується важким функціональним порушенням роботи нирок, що потребує виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин та токсинів за допомогою періодичних сеансів гемодіалізу). Вік та кількість обстежених жінок ї характер досліджень представлено таблицею 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати аналізу групи обстежених жінок
та характер проведеня досліджень
Групи обстежених
Вік обстеженихК-сть обсте-
женихІнтервал дослідженьК-сть проаналізо-ваннних цитоло-гічних препаратівМ ? mmin-maxБЕВЕКонтрольна
група23,21? 2,5219-32251 місяць2525Група жінок
з СПКЯ19,66 ?1,7617-27601 місяць120120Група жінок
з ХНН III стадії35,2?2,925-426до та після гемодіалізу
( 4 години )12не
досліджено
Всі хворі з СПКЯ проходили обстеження та лікування у відділенні планування сім'ї консультативно - діагностичної поліклініки української дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ. Відомо, що морфологія ядер БЕ та ВЕ динамічно змінюється у жінок від фолікулінової до лютеїнової фази менструального циклу. Саме тому, забір БЕ та ВЕ всіх обстеженних проводився до та після індукування овуляції (марвелон) у фолікулінову фазу менструального циклу. Слід відмітити, що слизова оболонка щоки є високо чутливою до дії зовнішніх факторів (їжа та температура). Саме тому, забір епітеліоцитів БЕ проводився у всіх пацієнток лише в ранішній час лікарем генетиком, вагінального епітелію - лікарем акушером - гінекологом.
Для кожного хворго з СПКЯ був подібраний курс гормонального лікування, направленого на нормалізацію оваріального та менструального циклу.
Аналіз стану інтерфазних ядер БЕ також було проведено у групі жінок з ХНН III стадії до та після гемодіалізу. Хворі знаходилися у відділені гемодіалізу Київської міської клінічної лікарні № 3.
Дослідження морфологічних особливостей БЕ також було проведено у групах дітей з гемолітико-уремічним синдромом та з ХНН III стадії у динаміці лікування. Діти знаходились у відділенні токсикології української дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ. Хворі з ХНН ІІІ стадії кожні 2-3 доби проходили курс гемодіалізу, що тривав декілька годин, а хворі з гемолітико-уремічним синдромом знаходилися на постійному перитонеальному діалізі. Контрольну групу склали 10 здорових дітей київського дитячого садка №10 віком від 2 до 6 років та 9 немовлят віком від 4 місяців до 1 року. Також у контольну групу увійшло 10 учнів середніх київських шкіл віком від 6 до 13 років. Забір матеріалу проводився медичним персоналом дитячих закладів.
Група хворих була детально обстежена клінічно та лабораторно (біохімічне дослідження крові та визначення концентрації іонів Na + та K + у крові ). Вік та кількість обстеженних дітей і планування досліджень представлено таблицею 2.2.
Таблиця 2.2
Результати аналізу групи обстежених дітей
та характер проведення досліджень
Групи обстежених
Вік обстежених
Кількість
обстежених
Інтервал
дослідженьК-сть проана- лізованих
цитологічних препаратів
M ? m
min-maxКонтрольна група
4,77? 0,444 місяці- 13 років 29одноразово 29Група дівчаток з ХНН III стадії
8,2 ? 1,9
6 - 12
років 8до та після
гемодіалізу
( 4 години ) 35Група хлопчиків з ХНН III стадії
11,4 ? 1,5
7 - 13
років 5до та після
гемодіалізу
( 4 години ) 20Група дівчатокз ГУС
3,1 ? 0,7 1 - 5
років 10 12 годин 34Група хлопчиків з ГУС
1,5 ? 0,4 6 місяців -
2 років 13 12 годин 25
Для виконання даної дисертаційної роботи були використані реактиви, які наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3
Перелік реактивів використаних у роботі
РеактивиФірмаКраїна
виробник1 % розчин ацетоорсеїнуSIGMAUSAФерментний кон'югант, розчин перок -
сиду водню, розчин тетраметилбензи -
дину, 1 н розчин Н2SO4.UBI MAGIWELUSAСтандартні розчини Na+ та K+, наповню-
ючий розчин сольового місткаRANDOXЧехіяНасичений розчин пікринової кислоти,
стандартні розчини креатиніну,
розчини 1 н NaOH та 0,1 н HCI
CORMAY
ПольщаБіуретовий розчин, тартарат калію -
натрію, йодистий калій, гідроксид натріюCORMAYПольщаОкислюючий реагент: калійзалізосинеродистий, бікарбонат натрію, ацетонциангідрин, калібрувальний розчин, minilyse (цианід калію 3 % та сіль амонію 2 %).
Антикоагулянти: гепарин - 5000 ЕД/млФилисит
RDX / ABX
HematologyУкраїна
Німеччина
2.1. Методика дослідження ядер епітеліоцитів клітин слизової
оболонки щоки людини за В. Д. Дишловим [40]
Зіскоб брали за допомогою шпателя зі середньої частини щоки. Матеріал наносився на предметне скло та забарвлювали 2 - 3 краплинами 1% розчину ацетоорсеїну [40]. Препарат аналізувався ex tempore при збільшенні 10?90 (імерсійна система), за допомогою світлових мікроскопів: М Б Р - 3 (Росія) та ZEIZ (Німеччина). Аналізувалися 25 полів зору, не менше 100 інтерфазних ядер. В.Д. Дишловим розроблене схематичне графічне зображення морфології інтерфазних ядер букального епітелію (рис.2.1) [40]. Автором методики умовно виділено 2 типи ядер, що зустрічаються у препаратах: морфологічно змінені та морф