РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Для вирішення поставленої мети та завдань нами було обстежено 177 осіб, які працювали в 30-кілометровій зоні ЧАЕС в 1986 - 1989 роках по ліквідації наслідків аварії. Всі обстежені чоловіки і до участі в аварійно-відновлюваних роботах по ліквідації наслідків аварії вони були практично здоровими людьми. Хворі обстежувались під час лікування або експертної оцінки у відділенні судинної неврології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Середня документальна доза опромінення, отримана ними під час аварійно-відновлюваних робіт складала 40,2?20 мГр. Контрольну групу складали 30 чоловіків з діагнозом дисциркуляторної енцефалопатії (атеросклеротичного, гіпертонічного та змішаного генезу), які на мали відношення до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вік хворих на момент обстеження був в межах від 35 до 50 років (табл. 2.1). Пацієнтів віком від 35 до 44 років була більшість (134 чоловіка, 75,7%), тобто в момент аварії їхній вік складав 25 - 35 років (самий дієздатний віковий період).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком на момент обстеження
Вік хворихГрупа хворихосновнаконтрольнаабс. число%абс. число%35 - 39 років5933,3516,740 - 44 років7542,3826,745 - 50 років4324,31756,7Всього17710030100 Аналіз освітнього рівня показав, що вищу і незакінчену вищу освіту мали 39 (22,0%), середньо-спеціальну 97 чоловік (54,8%). Як видно (табл.2.2), наведені дані свідчать про достатньо високий в цілому загальноосвітній рівень тематичного контингенту хворих. Практично всі обстежені отримали освіту до аварії на ЧАЕС.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за рівнем освіти на момент обстеження
ОсвітаГрупа хворихосновнаконтрольнаабс. число%абс. число%вища і незакін-чена вища3922,0723,3середня спеціальна9754,81860середня4123,3516,7Всього17710030100
Серед контингенту хворих переважали особи, які виконують малокваліфіковану роботу - 68 чоловік (38,4%), не зважаючи на достатній в цілому загальноосвітній рівень (табл. 2.3). Біля половини хворих на даний час не працюють, хоча знаходяться в ще працездатному віці. Низький професійний рівень обстежених визначався в основному декваліфікацією в результаті зростання тяжкості загальносоматичних і нервово-психічних захворювань, вимушеною зміною місць роботи, професій (іноді навіть внаслідок підвищеної конфліктності).
В процесі клініко-анамнестичного обстеження нами була проведена оцінка факторів психологічного мікроклімату в сім'ї і колективі. Аналіз сімейного стану учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС показав (табл. 2.4), що на момент обстеження більшість хворих перебувала в шлюбі (56 чоловік, 31,6 %), хоча і вказували на часті сімейні конфлікти.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за основною професією на момент обстеження
Основна професіяГрупа хворихосновнаконтрольнаабс. число%абс. число%висока кваліфікація116,2413,3службовці126,81550,0низька кваліфікація6838,4930,0не працюють8648,626,7Всього17710030100
Таблиця 2.4
Розподіл хворих за сімейним станом на момент обстеження
Сімейний станГрупа хворихосновнаКонтрольнаабс. число%абс. число%одружені11665,52376,6розлучені5631,6516,6неодружені31,713,3овдовілі21,113,3Всього17710030100
Взаємовідносини в сім'ї як сприятливі до участі в ліквідації аварії оцінили 141 (79,7 %), як сприятливі після участі в ліквідації наслідків аварії - 113 (63,8 %), несприятливі відповідно 7 (3,95 %) і 43 (24,3 %), індиферентні відповідно 29 (16,4 %) і 21 чоловіків (11,9 %). В контрольній групі це співвідношення складало: сприятливі відносини в сім'ї - 21 (70 %), несприятливі - 4 (13,3 %), індиферентні - 5 осіб (16,7 %). В основній групі на долю розлучених і овдовілих прийшлось відповідно 31,6 % і 1,1 %, 3 чоловіків (1,7 %) ніколи не були в шлюбі. Часті непорозуміння і конфліктні ситуації в сім'ї учасники ліквідації наслідків аварії пояснювали наявністю хвороби, недостатньою стриманістю і надмірним афективним реагуванням на дрібниці, соціальними негараздами, втратою висококваліфікованої і відносно достатньо оплачуваної роботи, нерівномірністю соціальних пільг, що призначаються.
Певну роль у формуванні клінічної картини непсихотичних психічних розладів мають різні додаткові екзогенні шкідливості (зловживання алкоголем, вживання інших психоактивних речовин, наявність черепно-мозкових травм і нейроінфекцій в анамнезі). Вивчення частоти вживання алкоголю до і після участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виявило тенденцію до зменшення кількості алкоголю, що вживається, збільшення кількості обстежених, що взагалі не вживають алкоголь з 18 (10,2 %) до 43 (24,3 %) і зменшення кількості хворих, що вживають алкоголь більше 3-х разів на тиждень - з 39 (22 %) до 19 (10,7 %). Оскільки при черепно-мозкових травмах і нейроінфекціях найбільш вразливими є лімбіко-ретикулярні структури, які відповідають за інтегративні функції головного мозку, під час клініко-анамнестичного обстеження було приділено увагу згадці в анамнезі про перенесені нейроінфекції та черепно-мозкові травми (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Наявність черепно-мозкових травм і нейроінфекцій в анамнезі
Наявність в анамнезіГрупа хворихосновнаконтрольнаабс. число%абс. число%черепно-мозкові травми116,2413,3нейроінфекції95,126,7Всього2011,3620,0 В основній групі в 11 (6,2%) чоловік були виявлені в анамнезі легкі черепно-мозкові травми і у 9 (5,1%) - нейроінфекції, що може опосередковано свідчити про набуту дефіцитарність діенцефало-лімбіко-ретикулярних структур головного мозку.
У всіх обстежених були виявлені ті або інші соматичні розлади (табл. 2.6): найчастіше зустрічалась патологія серцево-судинної системи (91 випадок, 51,4%) і органів травлення (143 випадки, 80,7%), цукровий діабет (13 випадків, 7,3%) і ураження щитовидної за