РОЗДІЛ 2
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ
2.1. Вступні зауваження
Оскільки завданням нашої роботи є вивчення лексико-граматичних і лексико-семантичних елементів авторського стилю, то, перш за все, ми повинні визначити, які тексти (і які елементи текстів) будуть обрані для аналізу. Текст, незалежно від того, з яких безпосередніх елементів він складається (речення, надфразова єдність чи абзац ...) (див. розд. 1), у кінцевому результаті складається з слів. Слова, з яких складається текст, можуть належати до частин мови (іменник, прикметник, дієслово, прислівник, займенник і т. і.) або до семантичних підкласів чи тематичних груп, наприклад: "географічні реалії", "рослинний світ", "тваринний світ", "масив екзотизмів", "морська справа", "військова справа". [165: 10]. Лексичний склад тексту, в свою чергу, залежить у того чи іншого автора від двох основних чинників:
а) від тематики (жанру, змісту) твору. Якщо, наприклад, як показано Т.В.Яхонтовою, тематикою жанру є пригоди, то слід очікувати, що в творах цього ж жанру часто зустрічатимуться лексико-семантичні групи "географічні реалії", "рослинний світ", "тваринний світ", "масив екзотизмів", "морська справа". Відповідно, якщо тематикою твору є військові дії, сільськогосподарські роботи, сімейна хроніка, то слід очікувати, що в цих творах вживатиметься лексика з подібною семантикою;
б) від того чинника, який називається авторським стилем, від його індивідуальної манери викладу. Якщо, наприклад, авторський стиль характеризується великою кількістю епітетів, можна очікувати, що в творах цього автора часто вживатимуться прикметники. Той чи інший письменник може надавати перевагу вживанню дієслів, іменників і т. і.
Отже, в текстах, які належать різним авторам, буде спостерігатися неоднакова частота реалізації лексико-граматичних класів і лексико-семантичних підкласів слів. Під лексико-семантичними підкласами слів розуміємо більші чи менші за своїм обсягом лексичні угрупування, які об'єднані спільною семантикою або спільною тематичною приналежністю. Наприклад, іменники, що означають "рівні ділянки землі", "водяні потоки", "дерева", "комахи" і т. і. [165: 8]. Під лексико-граматичними елементами тексту розуміємо такі розряди слів, які прийнято називати частинами мови, оскільки такі розряди слів характеризуються спільними граматичними (морфологічними), лексичними ознаками та спільною синтаксичною роллю [112: 69].
Частини мови - це класи або категорії слів у словниковому складі мови, які об'єднуються за сукупністю таких ознак: однаковим характером лексичного значення, однаковим складом граматичних категорій, однаковими типами формотворення і словотвору, однаковими синтаксичними функціями у реченні [97: 28].
Слід зауважити, що класи слів, які прийнято називати "частинами мови", позначаються у сучасному мовознавстві різними термінами ("граматико-семантичні класи слів", "лексико-граматичні класи слів", "парадигматичні класи слів" і т. і. [13: 511]). Найбільш обґрунтованим на нашу думку є термін "лексико-граматичні класи слів", так як ці класи об'єднуються сукупністю названих вище ознак, характерних для частин мови.
Лексико-граматичні класи слів, як складові частини тексту будемо називати лексико-граматичними елементами тексту. Тісний взаємозв'язок лексичних і граматичних значень, які визначають структурно-семантичний тип слова, дає підставу визначати частини мови як лексико-граматичні категорії. Квантитативне вивчення частотності реалізації частин мови в текстах різного виду стає актуальною проблемою сучасного мовознавства [167; 166; 168; 202; 204].
Основним завданням цього розділу є дослідження лексико-граматичних елементів тексту з метою виділення особливостей авторського стилю.
2.2. Вибірка
Джерельну базу дисертації складають систематизовані вибірки фактичного матеріалу з художніх творів. Для дослідження були визначені не тільки елементи тексту, але й самі тексти, в яких реалізуються певні елементи. Твори авторів були відібрані таким чином, щоб вони належали до різних періодів творчості і охоплювали різну тематику, щоб їх кількість була пропорційно представлена.
Виходячи з вищезазначеного, для подальшого аналізу були відібрані твори таких авторів:
I. Heinrich Boll: 1) "...Und sagte kein einziges Wort"(3), 2) "Gruppenbild mit Dame" (2), 3) "Ansichten eines Clowns" (1);
II. Siegfried Lenz: 1) "Verlust" (9), 2) "Es waren Habichte in der Luft" (8), 3) "Der Mann im Strom" (7);
III. Gunter de Bruyn: 1) "Preisverleihung" (5), 2) "Buridans Esel" (4), 3) "Zwischenbilanz. Eine Jugend in Berlin" (6);
IV. Thomas Mann: 1) "Buddenbrooks" (10), 2) "Doktor Faustus" (12), 3) "Lotte in Weimar" (11);
V. Monika Maron: 1) "Die stille Zeile sechs" (15), 2) "Animal triste" (13), 3) "Flugasche" (14);
VI. Martin Walser: 1) "Ehen in Philippsburg" (18), 2) "Ein springender Brunnen" (17), 3)"Seelenarbeit" (16).
Дослідження мовностилістичної реалізації лексичних одиниць проведено за текстами 18 різнотематичних прозових творів шести німецьких авторів. Хронологічні рамки відбору літератури охоплюють ХХ століття. Оскільки частота вживання лексико-граматичних елементів (частин мови) є досить високою, з усіх прозових творів проведено частковий відбір, тобто опрацьовано кожну десяту сторінку, з якої виписано всі іменники, дієслова, прикметники в атрибутивній функції, прислівники і особові займенники. На відміну, наприклад, від англійської мови, частини мови в німецькій мові мають чітко виражені морфологічні ознаки. Тому не виникає труднощів під час поділу відібраних лексичних одиниць на лексико-граматичні класи. Оскільки займенники, замінюючи інші частини мови, можуть дати досліднику лише додаткову інформацію про вживання інших елементів тексту, то ми вважали за доцільне обмежитися тільки аналізом лексико-граматичного класу особових займен6ників. Під час підбору мовної фактури всі виписані з прозових різнотематичних творів сучасної німецької літератури