Ви є тут

Лізинг в аграрному секторі та пріоритетні напрямки його розвитку

Автор: 
Радіоненко Олег Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U003598
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЛІЗИНГУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ
2.1 Обґрунтування методики визначення лізингових платежів
Найбільш важливим елементом в організації і провадженні лізингової угоди є економічне обґрунтування лізингових платежів, а саме узгодження методики їх розрахунку, складу, розміру, терміну і форми виплати.
В лізингових платежах у концентрованій формі відображаються взаємовідносини між власником (лізингодавцем) і орендарем (лізингоодержувачем), які направлені на розподіл доходу, що виникає в процесі використання об'єкта лізингу. При цьому лізинговий платіж повинен забезпечувати повернення грошових коштів, які були залучені лізингодавцем на придбання лізингового майна та отримання ним певного прибутку.
Значна залежність лізингових операцій від зміни макро-, і мікроекономічних умов зовнішнього середовища та існування високого підприємницького ризику вимагає особливої уваги при укладанні лізингових угод у сфері АПК, і насамперед, в сільськогосподарському виробництві. Економічне обґрунтування лізингових платежів повинне враховувати техніко-економічні показники об'єкта лізингу, термін його окупності, можливості аграрного підприємства використовувати методи нарахування амортизації (в тому числі і прискорені), проценту ставку за банківський кредит, податкові пільги, сезонність виробництва і особливості формування фінансових потоків господарюючого суб'єкта.
Методологічною основою визначення розміру лізингових платежів слід вважати розподіл грошових (фінансових) потоків, який створюється лізингоодержувачем в процесі використання об'єкта лізингу та дозволяє одночасно поєднати інтереси власника і орендаря. В залежності від умов договору та власних фінансових можливостей, аграрне підприємство може сплачувати лізингові платежі, використовуючи грошову, компенсаційну та змішану форму розрахунку. Зазначимо, що в сучасних економічних умовах, які характеризуються для більшості аграрних підприємств дефіцитом фінансових ресурсів та нерівномірністю їх надходжень протягом року, найбільш прийнятною для них є змішана форма розрахунку.
При виборі графіку лізингових платежів лізингоодержувач повинен знати, що вони можуть розраховуватися за різними методами [7;33;34;35;43;46;49; 91;100;103]. Головні з них такі:
- лізингові платежі без участі власного капіталу лізингоодержувача;
- лізингові платежі з авансом. Для аграрних підприємств цей метод є прийнятним з точки зору використання авансового внеску як застави. Авансовий внесок зменшує суму залученого капіталу лізингодавця для купівлі об'єкта лізингу, що з одного боку дозволяє зменшити його зобов'язання перед кредиторами, а з іншого - зменшує суму сплачених процентів лізингодержувача;
- лізингові платежі, як частка від певного результату. За основу таких платежів, як правило, береться відсоток від виробленої продукції з допомогою об'єкта лізингу, або отриманого прибутку від реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
За періодичністю внесення лізингові платежі можуть бути щомісячні, щоквартальні, піврічні або щорічні. Для аграрного підприємства найбільш прийнятними є щорічні виплати з встановленим строком розрахунку протягом IV кварталу поточного року, або протягом I кварталу наступного року на основі змішаної форми розрахунку.
За способом виплати лізингові платежі можуть розраховуватися за дигресивною шкалою (рівновеликі платежі), прогресивною шкалою (платежі за наростаючим підсумком) та регресивною шкалою (платежі за спадаючим підсумком).
В залежності від умов договору, в склад лізингових платежів, крім виплати вартості об'єкта лізингу і винагороди лізингодавця, можуть включатися і інші платежі. Закон України "Про лізинг" визначає такі складові лізингового платежу:
> суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;
> суму, що сплачується лізингодавцю, як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;
> платіж, як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
> відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;
> інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.
У формалізованому вигляді загальну суму лізингових платежів за весь строк дії лізингової угоди можна представити наступним виразом:
(2.1)
де А - сума амортизаційних відрахувань, що нараховуються на об'єкт лізингу протягом дії лізингової угоди; ПКр - плата, як процент за залучений лізингодавцем кредит для придбання об'єкта лізингу; ЛМ - лізингова маржа (винагорода); СТ - страхові відшкодування лізингодавцю за застраховане ним майно; ІВ - інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу; Тл - строк дії лізингової угоди; і - порядковий номер року лізингової угоди.
Суму амортизаційних відрахувань можна визначити за формулою:
(2.2)
де Бв - балансова вартість об'єкта лізингу; На - норма амортизаційних відрахувань, %.
Методичний підхід до визначення суми амортизації може змінюватися залежно від обраного методу нарахування амортизації. Якщо за фінансового лізингу повний викуп об'єкта лізингу передбачається за коротший термін порівняно зі строком його корисного використання, то замість амортизаційних відрахувань у щорічні лізингові платежі включають частку вартості основного засобу, визначену як результат від ділення його повної вартості на термін лізингової угоди. Так, наприклад, при укладанні угоди фінансового лізингу на 5 років з повним викупом майна і за вартості об'єкта лізингу 245000,00 грн., у щорічні лізингові платежі потрібно включати 49000,00 грн. (2455).
Плата за залучення лізингодавцем кредиту розраховується за формулою:
(2.3)
де Кр - кредитні ресурси; Пс - процентна ставка за кредит, %.
Оскільки плата за кредит розраховується за залишковою вартістю майна, то при визначенні загальної су