РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
2.1. Особливості розвитку інвестиційної діяльності в сільському господарстві
Динамічний розвиток інвестиційної діяльності в сільському господарстві є одним
із найважливіших індикаторів добробуту національної економіки, який визначає
зміну сукупного попиту й у перспективі обсягу виробленого продукту та рівня
зайнятості. Будучи найважливішим фактором стабілізації в сільському
господарстві та макроекономічної рівноваги, інвестиційна діяльність, у свою
чергу, є складним процесом, що залежить від комплексу інших чинників.
Особливості сучасного етапу розвитку сільського господарства зумовлюють істотну
специфіку інвестиційної діяльності. Сучасне економічне зростання в сільському
господарстві активізувало фактори, що стимулюють інвестиції. При цьому
реалізація загальних закономірностей інвестиційної діяльності, які розглядалися
у попередньому розділі, значно модифікувалася. Тому важливим етапом
дослідження, на наш погляд, є аналіз основних факторів, які впливають на
інвестиційну діяльність в сільському господарстві й загальних умов
інвестиційної діяльності, що характеризують її стан і перспективи розвитку.
Основними причинами зниження інвестиційної активності в українській економіці
були: тривалий економічний спад, зменшення валових національних заощаджень,
інфляційні процеси та зниження стійкості національної валюти, структурні
деформації грошової маси, скорочення інвестиційних витрат бюджету при зростанні
фінансування інвестицій із власних і залучених коштів підприємств, загострення
кризи бюджетної системи, збільшення неплатежів, нестійкий фінансовий стан
сільськогосподарських підприємств, дестабілізація процесів формування
суспільного капіталу, співвідношення між системою відсоткових ставок і рівнем
рентабельності реального сектора економіки, стан, коли перевагу надають
одержанню доходів на фінансовому ринку, незначне надходження іноземних
інвестицій, відсутність державної інвестиційної стратегії, недосконалість
законодавства, повільний темп інституціональних реформ та ін.
Обсяг виробленого суспільного продукту є важливим макроекономічним фактором, що
прямо або зворотно залежить від фактора інвестицій. Зростання виробленого
продукту, залежно від інвестиційної активності, у свою чергу, визначає реальні
можливості країни в інвестуванні на кожному конкретному етапі розвитку. Чим
вищі темпи приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), тим більше
можливостей для розширеного відтворення інвестиційних ресурсів і навпаки. Тому
стабільне економічне зростання – найважливіший стимулюючий інвестиційний
фактор.
Вплив економічного зростання в сільському господарстві у цей час на динаміку
інвестицій можна подати так. Зростання виробництва призводить до підвищення
масштабів нагромадження, що, у свою чергу, зумовлює розширення фінансової бази
інвестицій і збільшення їх обсягу. Збільшення обсягу інвестицій в сільському
господарстві викликає зростання капіталоозброєності, що при високому рівні
ефективності використання інвестицій призводить до збільшення обсягу
виробленого продукту, коло замикається.
Далі випливає новий виток описаної залежності, процес генерується, утворюючи
модель розширеного відтворення. При цьому спад обсягів інвестицій і вкрай
низька ефективність їх використання ускладнюють проведення структурної
перебудови в сільському господарстві.
Зростання обсягів виробництва сприяло зростанню обсягів інвестицій у основний
капітал (табл. 2.1). Якщо з 1990 р. до 1995 р. відбувалося поступове зниження
цього показника у зв’язку з кризою в економіці, то з 1996 р. до 2002 р.
спостерігається його зростання. Однак показник інвестицій у основний капітал у
% до ВВП з кожним роком знижувався. Стабілізація такого показника у 1997-2000
рр. та зростання у 2001-2002 рр. свідчить про стабілізацію інвестиційної
активності в Україні.
Таблиця 2.1
Інвестиції в основний капітал у цілому по Україні
Роки
Інвестиції в основний капітал у фактичних цінах
У % до ВВП
Млрд крб:
1990
31,1
18,6
1991
49,7
16,6
1992
866,0
17,2
1993
29310,0
19,8
1994
228033,2
18,9
1995
937815,5
17,2
Млн грн:
1996
12557,3
15,4
1997
12400,6
13,3
1998
13958,2
13,6
1999
17552,1
13,5
2000
23629,5
13,7
2001
32573,0
16,1
2002
37200,0
16,8
Джерело: Статистичний щорічник України за 2001 рік / За ред. О.Г. Осауленка –
К.: Державний комітет статистики України, 2002. – С. 30, 213.
В умовах різкого скорочення ємності внутрішнього ринку значно зросла роль
зовнішнього ринку, посилилася залежність національної економіки від кон’юнктури
на зовнішніх ринках. З 1995 року при тимчасовому розширенні обсягів збуту
продукції галузей, що зорієнтовані на експорт (сировинна, паливно-енергетична,
металургія у сфері виробництва легких, кольорових і рідких металів), намітилася
тенденція до прискорення темпів загальноекономічного зростання. У 1996 р.
індекс ВВП за офіційними даними становив 90% від рівня 1995 р., в 1997 р. – 97%
від рівня 1996 р., а в 2001 р. – 109,1%, 2002 р. – 108,2% від попереднього року
(табл. 2.2). Разом з тим ця тенденція не призвела до перелому в економічній
динаміці, оскільки не було усунуто глибинних причин економічного спаду. У 1998
році при різкому погіршенні соціально-економічної ситуації темпи економічного
зростання зменшилися, випуск продукції у сільському господарстві знизився до
90,4% порівняно з 98,2%. В українській економіці виникли нові серйозні
проблеми, пов’язані зі зменшенням можливостей для переходу до економічного
зростання, необхідністю виявлення додаткових засобів для сплати зростаючих
зобов’язань
- Київ+380960830922