РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ТА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ
2.1. Сучасний стан профорієнтаційної роботи у школі
Поставивши за мету дослідити сучасний стан профорієнтаційної роботи, ми визначили такі завдання:
1. Визначити сучасні теоретичні підходи до проблеми профорієнтації.
2. Дослідити реальний стан профорієнтаційної роботи у м.Тернополі та Тернопільській області. Зокрема:
2.1. Наявність профорієнтаційних центрів, інших державних структур, які здійснюють профорієнтаційну роботу із населенням.
2.2. Профорієнтаційні аспекти роботи обласного та міського управлінь освіти.
2.3. Досвід роботи із випускниками середніх та вищих навчальних закладів у Тернопільському областному та міському центрах зайнятості.
2.4. Статистичне дослідження зайнятості населення, зокрема випускників шкіл та вищих навчальних закладів.
2.5. Дані обласної психоневрологічної лікарні (психічні порушення, спричинені професійними невдачами).
3. Стан профорієнтаційної роботи у школі. Зокрема:
3.1. Анкетування директорів шкіл, вчителів, шкільних психологів, випускників;
3.2. Наявність та ефективність роботи кабінетів профорієнтації;
3.3. Наявність кутків профорієнтації та їх відповідність встановленим вимогам;
3.4. Стан роботи шкільних бібліотек на предмет профорієнтації;
3.5. Залученість шкільного медперсоналу до профорієнтаційної роботи у школі.
4. На основі аналізу результатів дослідження дати характеристику сучасного стану профорієнтаційної роботи у школі та рівня її науково-методичного забезпечення і виявити головні недоліки, що негативно відбиваються на ефективності роботи.
Дослідження здійснювалось на базі 30-ти шкіл м. Тернополя. У дослідженні брали участь: 350 учн. 11 (випускного)класу; 100 вчителів шкіл м. Тернополя та Тернопільської області; 30 директорів шкіл м. Тернополя; 30. шкільних психологів; 30 медпрацівників шкіл; 30 працівників шкільних бібліотек; 60 випускників технікумів; 52 випускника училищ; 70 випускників вузів; 63 студента 1-го курсу ТДПУ.
Всього: 815 осіб.
Вивчаючи стан профорієнтаційної роботи в Тернопільській області, ми проаналізували статистичні дані Тернопільського обласного центру зайнятості про розподіл випускників шкіл Тернопільської області, і виявили, що в 1996 р. 9, 11-ті класи закінчило всього 23 549 ч., із них звернулось в службу зайнятості 147ч. З них 57ч. було працевлаштовано, 60 ч. - направлено на навчання.
В 1997 р. 9,11-ті класи закінчило всього 23 954 ч., із них звернулось в службу зайнятості 304 ч.. З них 67 ч. працевлаштовано, 110 ч. направлено на навчання.
В 1998 р. 9,11-ті класи закінчило всього 25 414 ч., із них звернулось в службу зайнятості 380 ч.. З них 66 ч. працевлаштовано, 132 ч. направлено на навчання.(дод.А.)
Отже, як виявилось, щорічно значна частина випусників шкіл змушена звертатись за профконсультацією до профорієнтолога в центр зайнятості. Даний факт є свідченням того, що школи, в яких навчались ці учні, не зуміли справитись із основним завданням профорієнтаційної роботи. З чого можна зробити попередній висновок про низький рівень профорієнтаційної роботи в школах. Звісно, що протягом регламентованого часу профконсультації профорієнтолог з центру зайнятості не в змозі зробити того, що мала б зробити шкільна система профорієнтації протягом 9, 11-ти років навчання. В даному випадку центри зайнятості вимушено брали на себе обов'язки шкільних профорієнтологів, заповнюючи прогалини шкільної профорієнтаційної роботи.
Ми запропонували оцінити (за 5-ти бальною системою) сучасний рівень профорієнтаційної роботи в своїй школі вчителів м.Тернопіль та Тернопільської області.(дод.Б.1) 11 % вчителів не відповіли на питання, піклуючись чи знатиме директор про результати опитування; 9 % вчителів поставили два бали; 62 % вчителів поставили три бали; 18 % вчителів поставили чотири бали; відмінно не оцінив роботу жоден учитель.
Те саме було запропоновано зробити і директорам шкіл. (дод.Б.2.) 6,67 % утримались від відповіді; 36,66 % опитаних оцінили роботу на три бали; 50 % поставили чотири бали; 6,67 % опитаних директорів вважають, що профорієнтаційна робота в їх школах здійснюється на п'ять балів. Як виявилось, директори значно вище оцінили рівень профорієнтаційної роботи в своїх школах, ніж їх учителі, які саме здійснюють цю роботу. Та коли це ж питання було сформульовано по-іншому: "Чи вважаєте Ви, існуючу на сьогоднішній день, систему профорієнтації у школі достатньо ефективною ?", то лише 6,67 % опитаних дали позитивну відповідь, а 93,33 % вважають, що сучасна система профорієнтаційної роботи у школі не ефективна.
В науковій літературі спостерігаються різні наукові підходи щодо вікових етапів здійснення профорієнтаційної роботи у школі. Автори єдині в тому, що визначають три етапи, але різні вікові межі; доводять доцільність раннього початку формування професійного самовизначення: з початкових класів, та навіть з дошкільних навчальних закладів./8; 19; 22; 26; 27; 31; 57;72;78;136/
Ми вирішили з'ясувати по яких етапах здійснюється профорієнтаційна робота в сучасних школах і чи існує єдиний підхід щодо етапності в роботі. Ми провели опитування директорів шкіл. 10 % респондентів не дали відповіді, 10 % дали приблизну, те не правильну відповідь, а саме: "Відповідно вікових категорій", та не вказано яких саме; "Один етап - 8-11 кл."; "Два етапи: профконсультаційний, підсумковий". Складається враження, що дана група респондентів не володіють інформацією і мають дуже приблизні уявлення про етапність профорієнтаційної роботи у школі. А 80 % респондентів просто продемонстрували вражаючу підміну понять, коли етапами називали "через кому" окремі форми роботи, компоненти системи профорієнтації, та методи дослідження. Причому один респондент запропонував етапом вважати профконсультацію батьків.
Отже, в школах не тільки немає єдиного підходу до визначення етапів здійснення профорієнтаційної роботи, а і теоретичні знання