РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного дослідження
Для вивчення стану периферичного кровообігу та працездатності у робітників ліній електропостачань, обстежено 103 робітника ліній електричних мереж електропідстанції м. Вільногорська, працюючих в умовах ЕМП 750 кВ, 50 Гц, в тому числі 87 (84,5 %) чоловіків і 16 (15,5 %) жінок (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених робітників ліній електричних мереж
за віком та статтю
Вік
в рокахЧоловікиЖінкиРазомкількість %кількість %кількість %до 301716,510,971817,531-403534,043,93937,941-501918,565,82524,351 і старше1615,554,92120,3Всього:8784,51615,5103100,0
Середній вік обстежених робітників ЛЕП становив (М??) 40,2?11,3 років, причому переважну більшість контингенту склали чоловіки віком 31-50 років (52,5 %).
Значна кількість обстежених робітників ЛЕП (63,1 %) мала тривалий стаж роботи в умовах ЕМП - понад 10 років (рис. 2.1). Клінічні групи працюючих в умовах ЕМП формувалися за віком (до 30 років, 31-40, 41-50 та старше 50 років) та за стажем роботи: І група - до 5 років, ІІ - 6-10 років, ІІІ - 11-15 років, IV - понад 15 років.
Рис. 2.1. Розподіл обстежених робітників ЛЕП за стажем роботи
в умовах ЕМП
За фахом 69,9 % робітників становили електромонтери та електрослюсарі, 16,5 % - водії та підсобні робітники, 11,7 % - майстри, бригадири, керівники підприємства та 1,9 % - інженерно-технічні робітники.
Для поглибленого вивчення особливостей периферичного кровообігу у відділенні хірургії Укр.Держ.НДІ МСПІ досліджено 210 хворих та інвалідів із захворюваннями судин нижніх кінцівок, в тому числі 123 (58,6 %) хворих та інвалідів з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок (серед них 19 робітників ЛЕП). Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок (ОААНК) спостерігався у 74 хворих, облітеруючий ендартеріїт (ОЕ) - у 49 осіб. Досліджено також 87 хворих і інвалідів (41,4 %) - з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок (серед них 15 робітників ЛЕП).
Середній вік хворих та інвалідів з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок становив 43,5?9,1 років, причому більшу частку серед обстежених складали особи від 30 до 50 років (64,7 %), що узгоджується з літературними даними про високий рівень захворюваності та інвалідності на ці хвороби у осіб працездатного віку ?32,53? (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл обстежених хворих та інвалідів з облітеруючими захворюваннями і варикозною хворобою судин нижніх кінцівок за віком
Хворих та інвалідів з облітеруючими захворюваннями і варикозною хворобою судин нижніх кінцівок розподілили на 3 групи обстеження, в залежності від ступеня хронічної артеріальної недостатності (ішемії) (ХАН): І група - ХАН І ступеня; ІІ група - ХАН І-ІІ ст., ІІІ група - ХАН III-IV; 3 групи в залежності від ступеня хронічної венозної недостатності (ХВН): І група - ХВН І ступеня; ІІ група - ХВН ІІ; ІІІ група - ХВН III (рис. 2.3).
Контрольну групу склали 38 робітників підприємств без патології судин нижніх кінцівок, аналогічних вікових груп (середній вік 38,4?10,8 років), які не працювали в умовах ЕМП.
В роботі використовувались клініко-лабораторні, інструментальні та електрофізіологічні методики дослідження.
Електрокардіограма (ЕКГ) реєструвалась на апараті ЕК 6Г-01, ЕК 4МП-113061 з мікропроцесорним управлінням в 12 загальноприйнятих відведеннях [70].
Реовазографію (РВГ) виконували для визначення інтенсивності периферичного кровообігу, стану судинного тонусу та ступеня розвитку колатерального кровообігу за допомогою реографів 4РГ-1М та 4РГ-2М [70]. Електроди при запису з гомілки розташовували над fossa poplytea та на нижній третині гомілки; зі стоп - над processus malleolaris та у основи 1-го пальця. Розраховували реографічний індекс (РІ) - відношення амплітуди РВГ до калібровки, за величиною якого судили про стан пульсового кровообігу у відповідному сегменті кінцівки. У здорових осіб РІ для гомілки коливався в межах 0,65-0,8, для стоп - 1,0-1,1. Тонус артеріол (величину периферичного опору) характеризували за допомогою дикротичного індексу (ДІ).
Рис. 2.3. Характеристика груп обстежених хворих та інвалідів з облітеруючими захворюваннями і варикозною хворобою судин нижніх кінцівок
Для діагностики стану клапанного апарата глибоких та комунікантних вен кінцівок використовували метод ультразвукової доплерографії [20,66,54]. Апарат НДІ-1500 (Philips-USA, 1999р.). Визначали лінійну швидкість артеріального та венозного кровообігу (ЛШК), швидкість кровообігу у стегнових артеріях та венах, оклюзію магістральних судин та її локалізацію, а також артеріальний та постоклюзійний венозний тиск.
Для оцінки функціонального стану периферичного кровообігу виконувалось компресійне навантаження [284]. Для цього у верхній треті гомілки накладалась манжета від апарата для вимірювання артеріального тиску (АТ), а над lig. іnguinalis у проекції а. femoralis під кутом 450 встановлювали ультразвуковий доплеровський датчик [280]. Реєстрували вихідні дані швидкості кровообігу та криві кровонаповнення. Після цього здійснювалось дозоване компресійне навантаження шляхом створення надмірного тиску, що перевищує систолічний в а. brachialis у цього пацієнта на 40 мм. рт. ст., орієнтуючись на те, що систолічний тиск в периферичних артеріях перевищує тиск в arcus aorticus в середньому на 20-30 мм. рт. ст. Час компресійного навантаження дорівнював 3 хвилинам. Потім, кожні 20 мм. рт. ст., при безперервній реєстрації швидкості кровообігу, ЕКГ та кровонаповнення виконувалась декомпресія до повного виникнення тиску в манжетці. По закінченні 1-ї хвилини відновлювального періоду оцінювали стан периферичного кровообігу [70]. Визначали стан артеріальної і венозної гемодинаміки [70,110,204].
Реєстрація кривих ЛШК та пульсове кровонаповнення проводилось 78 хворим у стандартних точках дослідження. Запис ЛШК a.et v. fe