Розділ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Клінічна характеристика хворихМатеріали досліджень
Робота виконана у відділені профілактичної діабетології Інституту
ендокринології та обміну речовин В.П.Комісаренка АМН України (планування та
апробація роботи), у Хмельницькій обласній клінічній лікарні (клінічне
обстеження хворих та збір матеріалу), у відділі біохімії ліпідів Інституту
біохімії ім.О.В.Паладіна НАН України (визначення вмісту метаболітів оксиду
азоту та активності NO-синтаз за консультативною допомогою ст.н.сп., к.б.н.
Коцюруби А.В.), на базі Західно-Українського регіонального центру клінічної
імунології та алергології, у лабораторно-діагностичному відділі лабораторії
імуноферментного аналізу (визначення рівня ендотеліну-1).
Робота виконана на базі ендокринологічного відділення та клінічної лабораторії
Хмельницької обласної клінічної лікарні, на базі інституту фізіології
ім.О.О.Богомольця НАНУ, відділу коронарного кровообігу (чл.-кор. НАН
В.Ф.Сагач), на базі західно-українського регіонального центру клінічної
імунології та алергології (проф. Чоп’як В.В.), у лабораторно-діагностичному
відділі лабораторії імуноферментного аналізу (ст.н.сп. Скиданович С.І.).
Нами обстежено 108 чоловік. З них - 64 хворих на цукровий діабет 2-го типу,
котрі були розподілені на такі групи: 32 хворих на цукровий діабет 2-го типу з
ожирінням, 32 хворих на цукровий діабет 2-го типу з нормальною масою тіла, та
44 особи, які не страждають від цукрового діабету, серед них - 22 особи з
нормальною масою тіла та 22 особи з ожирінням (рис.2.1).
Серед обстежених було 58 жінок (54%) і 50 чоловіків (46%). В групі хворих на
цукровий діабет 2-го типу з ожирінням спостерігали 19 жінок (59%) та 13
чоловіків (41%), серед хворих на цукровий діабет 2-го типу з нормальною масою
тіла - 12 жінок (39%) та 20 чоловіків (61%). У групі осіб з ожирінням без
діабету було 14 жінок (63%) та 8 чоловіків (37%), а в групі осіб з нормальною
масою тіла без діабету - 13 жінок (59%) та 9 чоловіків (41%).
Вік обстежених склав (дані наведені як середнє ± стандартна похибка) 54,6±1,39
років в групі хворих на цукровий діабет із ожирінням та 52,1±1,65 - в групі
хворих на цукровий діабет із нормальною масою тіла. В групі осіб без діабету
вік осіб з ожирінням склав 52,8±2,1, з нормальною масою тіла 48±1,37 років. Вік
хворих в усіх групах вірогідно не відрізнявся, р>0,05.
Рис.2.1. Загальна структур обстежених осіб
Діагноз цукрового діабету 2-го типу встановлювали згідно з критеріями ВООЗ
(1999) - при рівні глюкози крові натще вищим від 7,0 ммоль/л та (або) 11,1
ммоль/л при визначенні глікемії протягом дня. При підборі людей контрольної
групи з метою виключення цукрового діабету та порушення толерантності до
глюкози, проводили стандартний тест толерантності до глюкози, при якому людина,
яка обстежувалася, після визначення глікемії натще серце випивала 75 г глюкози.
Аналіз вмісту глюкози крові проводився через 2 години після вживання глюкози.
Тест вважався не порушеним при рівні глікемії натще серце до 6,1 ммоль/л та
меншим 7,8 ммоль/л через 2 години після навантаження.
Для встановлення діагнозу ожиріння і адекватного розподілу осіб, котрих
досліджували, у відповідні групи залежно від наявності чи відсутності ожиріння,
визначали спеціальний показник – індекс маси тіла, який дозволяє
охарактеризувати масу тіла відповідно до зросту. Індекс маси тіла (ІМТ)
розраховували як відношення маси тіла до зросту в метрах в квадраті. Ожиріння
діагностувалось при ІМТ>30 кг/м2 .
Індекс маси тіла в групі хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням склав
35,28±0,83 кг/м2, в групі хворих на цукровий діабет з нормальною масою тіла –
24,2±0,75 кг/м2. В групі осіб з ожирінням, що не страждають від цукрового
діабету ІМТ становив 33,93±0,6 кг/м2, в групі осіб з нормальною масою тіла без
діабету – 24,03±0,61 кг/м2. (рис.2.2.).
Була статистично достовірна відмінність між групами осіб з ожирінням в
порівнянні з групами осіб з нормальною масою тіла, як хворих на цукровий
діабет, так і тих, що не страждають від нього (р<0,05). Разом з тим, ІМТ в
групі хворих на цукровий діабет з ожирінням не відрізнявся від ІМТ в групі осіб
з ожирінням без діабету (р>0,05). Не було різниці між ІМТ в групі хворих на
цукровий діабет з нормальною масою тіла та ІМТ в групі осіб з нормальною масою
тіла без діабету (р>0,05).
При індексі маси тіла 30-35 діагностувалось ожиріння І ступеня, при ІМТ 35-40 –
ожиріння ІІ ступеня, більше 40 – ожиріння ІІІ ступеня. В групі хворих на
цукровий діабет з підвищеною масою тіла було 19 осіб (59,3%) з ожирінням І
ступеня та 13 осіб (40,7%) з ожирінням ІІ ступеня. В групі осіб з підвищеною
масою тіла, які не страждають від цукрового діабету, у 15 осіб (68,18%)
діагностовано ожиріння І ступеня, у 7 осіб (31,82%) – ожиріння ІІ ступеня.
Рис.2.2. Індекс маси тіла у обстежених осіб, кг/м2
* р<0.05 – між хворими на цукровий діабет з ожирінням та нормальною масою тіла;
** р<0,05 – між особами без діабету з ожирінням та нормальною масою тіла;
При індексі маси тіла 30-35 діагностувалось ожиріння І ступеня, при ІМТ 35-40 –
ожиріння ІІ ступеня, більше 40 – ожиріння ІІІ ступеня. В групі хворих на
цукровий діабет з підвищеною масою тіла було 19 осіб (59,3%) з ожирінням І
ступеня та 13 осіб (40,7%) з ожирінням ІІ ступеня. В групі осіб з підвищеною
масою тіла, які не страждають від цукрового діабету, у 15 осіб (68,18%)
діагностовано ожиріння І ступеня, у 7 осіб (31,82%) – ожиріння ІІ ступеня.
Додатково розраховували коефіцієнт, що відображає тип ожиріння у обстежених
осіб. Цей коефіцієнт є співвідношенням обхвату талії до обхвату стегон (ОТ/ОС).
З
- Київ+380960830922