РОЗДІЛ 2
ОБ?ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика досліджуваного контингенту
Результати клінічної роботи побудовані на дослідженні 94 дітей у віці від 3 до 5 років (дівчата-30, хлопці-64), які склали три групи спостереження.
Перша -35 дітей з незрощеннями піднебіння, яким застосовували в післяопераційному періоді традиційне медикаментозне лікування:
- інфузійна терапія, об?єм якої визначався вагою дитини і складався з 10% розчину глюкози, фізіологічного розчину, інсуліну 1 ОД на 4г глюкози протягом перших 3-4 діб після оперативного втручання;
- антибактеріальна терапія протягом 7 діб (цефалотін або цефазолін);
- гіпосенсибілізуюча терапія - діазолін 10 діб;
- перорально призначали розчин токоферолу ацетату 12 діб [131].
Друга - 37 дітей, яким поряд з традиційним лікуванням, за 7 днів до оперативного втручання і протягом 14 днів в післяопераційному періоді окрім вищезгаданого комплексу призначався даларгін в індивідуальному дозуванні. Добова доза для кожної дитини ділилась на два прийоми і вводилась внутрішньом?язово вранці та ввечері.
Третя група - контрольна, у яку увійшли 22 практично здорові дитини з санованою порожниною рота.
Премедикацію дітям проводили в палаті внутрішньом?язовим введенням аналгіну, дімедролу і атропіну в індивідуальному віковому дозуванні. Оперативне втручання проводили під інтубаційним наркозом із застосуванням однакових препаратів.
Для чистоти дослідження нами були сформовані однотипові групи порівняння стосовно виду незрощення та оперативного втручання, які проводились за однією методикою та одним хірургом. В усіх випадках в якості шовного матеріалу використовували капрон та кетгут. Використання традиційного шовного матеріалу при проведенні ураностафілопластики обумовлено тривалістю та надійністю його використання в клінічній практиці при проведенні такого роду оперативних втручань. При наскрізних незрощеннях піднебіння ураностафілопластиці передувала хейлопластика з періостеопластикою.
У своїй роботі ми використовували класифікацію УВР ЩЛД за Давидовим Б.Н. та Новосьоловим Р.Д.(1997).
Перша група: одно- та двостороннє незрощення верхньої губи, альвеолярного паростку з деформацією носа.
За ступенем розщеплення незрощення губи:
-приховані;
-неповні;
-повні.
Друга група включає два види ізольованих серединних незрощень:
1) незрощення м`якого піднебіння:
-приховані;
-неповні;
-повні.
2) незрощення м`якого і твердого піднебіння:
-приховані;
-неповні;
-повні.
Третя група: одно- та двосторонні незрощення губи, альвеолярного паростка з деформацією носа, які сполучаються з незрощеннями м`якого і твердого піднебіння.
Розподіл хворих за групами, статтю і видом незрощень представлений у таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за групами, статтю і видом незрощень
№ групиКількість
хворихСтатьВид незрощеннянаскрізніізольовані серединні незрощенняХДодносто-
роннідвосто-
ронніповніне повні1 група35278157762 група3728915886Всього:72551730151512
Вимірювання ширини незрощення на межі твердого і м?якого піднебіння проводили за допомогою запропонованої нами лінійки, яка представлена на рисунку 2.1.1. Кількість проведених спеціальних методів дослідження відображена в таблиці 2.1.2.
Клініко-лабораторне обстеження проводилось на базі хірургічного відділення Полтавської міської дитячої клінічної лікарні, дитячої міської стоматологічної поліклініки м. Полтави, ЦНДЛ, лабораторії електронної мікроскопії та електропунктурної діагностики Української медичної стоматологічної академії.
Рис.2.1.1. Лінійка для вимірювання ширини незрощення піднебіння.
Таблиця 2.1.2
Кількість проведених спеціальних методів дослідження
№
за/пНазва проведеного
дослідженняКількість обстежень 1 група2 група3 групаВсього 1 Вимірювання ширини
незрощення піднебіння3537-72 2 Діагностика за Р.Фоллем1820-38 3Визначення факторів
ПОЛ та АОЗ в крові12001229222429
4 Визначення факторів
ПОЛ та АОЗ в ротовій
рідині540560221100 5 Морфологічне дослідження
біоптатів2020545 6 Вимірювання ПСОП14014822241
2.2. Проведення електропунктурної діагностики та нозододіагностики за модифікованою методикою Р.Фолля
В якості метода діагностики використовувалась електроакупунктура за методом Р. Фолля, що проводилася на програмно-технічному комплексі фірми "МЕДІСА", який включає в себе селектор медикаментозний "МЕДІСА-2" для діагностики, медикаментозного тестування, блок гальванічної розв'язки, ІВМ - сумісний комп'ютер.
Дослідження проводилося із урахуванням розроблених стандартних правил. Досліджування виконувалось за наступною схемою:
Етап 1. Дослідження контрольних точок вимірювання.
1.1. Електропровідність вимірювалась, у так званих, репрезентативних точках меридіанів - контрольних точках вимірювання (КТВ) при використанні "базової" частоти програмно-технічного комплексу.
1.2. Для кожного окремого пацієнта вимірювалась індивідуальна середня окремо для верхніх та нижніх кінцівок (враховувались особливості шкіри: вологість, структура та вік пацієнтів) із введенням виправного коефіцієнту в разі, коли цей показник вище на меридіанах, які розташовані на ногах в порівнянні з ручними меридіанами.
1.3. Перераховувались показники в точках нижніх кінцівок в разі введення виправного коефіцієнту. Розраховуються нові значення індивідуальної середньої окремо для верхніх та нижніх кінцівок, для правого та лівого боків тіла, загальна для організму індивідуальна середня.
1.4. Визначався коридор норми у відсотках від визначеного значення загальної індивідуальної середньої (в межах 10%). Порівнюються індивідуальні середні зліва та справа. Якщо різниця становить 5% від значен