Ви є тут

Військова мемуаристика як джерело вивчення історії українських військових формувань 1917-1921 рр.

Автор: 
Каліберда Юрій Юрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U000533
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВІЙСЬКОВІ МЕМУАРИ ЯК ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Мемуари - історичні джерела складені на основі пам'яті і особистих вражень, індивідуального досвіду учасників. Мемуари з яскравою виразністю відтворюють живі картини та різноманітні подробиці цих подій, подають прикмети биття політичного та соціального пульсу певної епохи, дозволяють уявити образи багатьох осіб, глибше зрозуміти їх думки, настрої, мрії, почуття та сподівання. Все це дає суттєву допомогу при вивченні ролі людського фактору в історії соціальної психології різних верств і суспільних груп, масової свідомості населення. С. Петлюра у "Листі до генерал-хорунжого Миколи Удовиченка" писав, що " мемуари є цінним джерелом, з якого пізніше історик буде користуватись для широкої об'єктивної оцінки ще не закінченого процесу в житті нашої нації" [654]5.
Різновидом мемуарів виступають джерела особистого призначення: власне спогади, автобіографії і щоденники, які виникають у результаті бажання особистості донести до сучасників і нащадків свою участь в історичних подіях, осмислити своє місце в соціально-політичному і духовному житті суспільства.
Мемуаристика означає як сукупність джерел особистого походження, так і спеціальну історичну дисципліну, яка їх вивчає. Отже військова мемуаристика виступає складовою частиною мемуаристики, в якій головною темою подій виступає війна і військова діяльність їх авторів. Мемуари відрізняються від пам'яток історії більшою суб'єктивністю, вимагають всебічного і ретельного джерелознавчого дослідження.
Радянська джерелознавча література, яка спеціально присвячена мемуарам про громадянську війну в Україні дуже незначна. В роботах та статтях М. Думового, О. Олейнікова, І. Прочко, Г. Стрельського, Є. Риболовлєва [319, 653, 480, 678-680, 664] в переважній більшості досліджуються мемуарні джерела більшовиків (партійних працівників, військових діячів, червоногвардійців, перших комсомольців, робітників та селян). З ідеологічних міркувань історія українських військових формувань 1917-1921 рр. не досліджувалася.
Малочисельна група праць українських дослідників І. Кревецького та О. Назарука [633, 634], які вийшли за кордоном, вказували на цінність мемуарів як історичних джерел, що "становитимуть також дуже важний національно - виховуючий чинник - розбудовуватимуть серед грядущих поколінь національну традицію ... і національну свідомість"[634]6). В той же час названим працям бракує критичного аналізу авторів щодо дослідження військової мемуаристики означеного періоду.
Проблема дослідження військової мемуаристики з історії українських військових формувань 1917-1921 рр. відноситься до найменш вивчених. Проблеми розробки методів дослідження мемуарів, методики з'ясування повноти та вірогідності наведеного в них історичного матеріалу та їх класифікації, як історичних джерел, знайшли своє відображення в працях відомих радянських джерелознавців В. Стрельського, М. Варшавчика, О. Тартаковського, В. Голуб-цова [677, 581, 683, 594]
Ознайомлення з ними свідчить, що головними елементами методичного дослідження мемуарів слід вважати певні етапи роботи з ними: виявлення мемуарів, їх відбір, класифікація та критичний аналіз як історичних джерел з метою отримання від них сукупних наукових фактів. Охарактеризуємо ці етапи більш докладно.
Важливим початковим етапом роботи з мемуарами слід вважати їх виявлення та відбір. Виявлення - це процес вияву дослідником які саме історичні джерела відносяться до теми дослідження, а також взяття їх на облік. Відбір - визначення того, які саме з джерел підлягають дослідженню. Отже виявлення та відбір так тісно пов'язані між собою процеси роботи з історичними джерелами, єдина мета яких полягає в тому, щоб забезпечити матеріалом, необхідним для отримання сукупності наукових фактів.
Процес виявлення мемуарів до теми дослідження вимагає їх попереднього розгляду. За технічним виконанням їх можна поділити на опубліковані та неопубліковані (це більш докладно розглянуто у першому о розділі дисертації). Важливе значення у розшуку, ідентифікації та описі опублікованих мемуарів мають бібліографічні збірники та покажчики.
Однією з перших спроб зібрати і описати військові мемуари, присвячені національно-визвольним змаганням 1917-1924 рр. в Україні зробив український бібліограф І. Калинович. У 1925 році вийшла його відома праця "Українська мемуаристика 1914-1921 рр." [84]. Продовженням її слід вважати "Список джерел до історії української визвольної війни 1914-1921 рр.", який був опублікований у журналі "Літопис Червоної Калини" [88]. Значним недоліком цих праць була майже повна відсутність інформації з біографії авторів та анотації змісту їх мемуарів, назв головних розділів (глав).
Головною тематикою бібліографічних праць, які вийшли до війни за межами нашої країни були: окремі військові операції Української армії 1917-1921 рр. [78, 89], історія повстанського руху [91], життя та діяльність українських військових діячів [79], історія та бойовий шлях Українських Січових стрільців [80, 88, 92].
Після другої світової війни вийшли роботи відомих українських бібліографів І. Чайковського, О. Підгайного, Є. Пеленського та інші [90, 718, 85, 77].
В них автори подають назви головних розділів і короткі рецензії на них, біографічні дані їх авторів тощо. В той же час в цей період не вийшло ні жодного бібліографічного збірника цілком присвяченого опису військових мемуарів. Майже всі ці бібліографічні покажчики не вміщували переліку мемуарів своїх політичних опонентів в роки революції. За кордоном виходили бібліографічні праці противників української революції - російських контрреволюційних і білогвардійських політичних, громадських і військових діячів. Серед них найбільш відомою слід вважати працю професора празького університету С. Постникова "Библиография русской революции и гражданской войны (1917-1921)" [86]. Особливістю цієї бібліографічної роботи є те, що С. Постников вперше спробував описати мемуари авторів ворогую