Розділ 2
ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У МОВІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ
Осмислюючи світ, люди втілюють свої уявлення в семантиці мовних знаків. Мовним інструментом мислення та пізнання дійсності є метафори.
У другому розділі дисертаційного дослідження розглядаються концептуальні метафори американських публіцистичних текстів як яскраві приклади динаміки змін у сфері лексичної семантики, оскільки вони складають схеми, за допомогою яких відбувається концептуалізація навколишнього світу.
2.1. Концептуальні та вербальні метафори у текстах
американської публіцистики
Сучасні лінгвістичні дослідження характеризуються комплексним аналізом номінативних одиниць, який передбачає вивчення когнітивних [71; 126; 176; 296; 388] і комунікативних параметрів [див., напр., 40; 50; 57; 156; 166; 362; 246, 249; 512; 516]. Орієнтацію системи засобів номінації, зокрема метафори, на виконання комунікативних завдань неможливо пояснити без урахування їх функцій. Оскільки під функцією ми розуміємо призначення мовного засобу зберігати і виражати певне поняття [249 : 5], то першочерговим завданням функціонального підходу до лінгвокогнітивного аналізу основ мовних змін є вивчення змін їх семантичних функцій. У ході своєї реалізації одиниці мови здатні виявляти потенції до актуалізації нових характеристик, що сприяє динамічності мовної системи.
Передумовами функціональних змін у лексиці виступають: 1) особливості динаміки системи мови, які виявляються в асиметрії мовного знаку; 2) людський фактор, який включає роботу пам'яті індивіда, образність мислення, схильність до психологічної переорієнтації, категоризації та перекатегоризації дійсності, проблему співвідношення мови та мислення; 3) особливості реалізації мовних одиниць у процесі комунікації - номінативна та комунікативна значимість одиниць словникового складу [249 : 47].
2.1.1. Метафора як показник динаміки мовних змін у публіцистичних текстах. Під впливом розвитку суспільства відбувається розвиток мови, в ході якого постійно відбуваються зміни у номінації параметрів дійсності. Базовою одиницею побудови і функціонування мови є відношення між елементом плану вираження та елементом плану змісту, тобто відношення номінації, яке пов'язує означуване та означуюче [110:4; 295:172]. Однією з причин мовних перетворень є існування асиметрії в структурі та функціонуванні мовного знаку [110 : 106; 126: 54]. Характерним типом лінгвістичної асиметрії виступає багатозначність, яка виникає внаслідок розходження плану вираження та плану змісту. Багатозначність мовних одиниць є способом зберігання мовної та енциклопедичної інформації. За допомогою багатозначних слів здійснюється лінгвістична категоризація людського досвіду, результати якої відображені у повнозначній лексиці [298 : 17]. Унаслідок мовної асиметрії одна і та ж форма може застосовуватись для позначення різних об'єктів або виконання інших функцій [470 : 176; 239 : 85]. Явище асиметрії пояснюється тим, що мовці обмежують кількість елементів плану вираження чи плану змісту. Основна причина мовної асиметрії полягає в тому, що люди оперують поняттями із розпливчастими, туманними межами, котрі дають можливість позначати будь-який об'єкт, навіть такий, для якого в мові не існує певного найменування [110 : 123]. Асиметрія, яка виступає рушійною силою розвитку мови, визначається особливостями мислення і психіки людини. Нові явища та предмети отримують назви шляхом утворення нових слів або пристосування вже існуючих [202 : 63]. Оскільки назва будь-якого предмета та повідомлення про нього здебільшого перебувають у нерозривній єдності, то комунікація та номінація виявляються взаємозумовленими явищами [220 : 6].
Іншою причиною динаміки мовних змін виступає не сама мова, а її користувачі, тобто люди, які характеризуються індивідуальними особливостями пізнання навколишнього світу. Важливу роль у процесі пізнання відграє не тільки індивідуалізація сприйняття, а й зміни в самих матеріальних предметах, які часто не мають чітких меж. Власне через це, називання предмета завжди пов'язано з формалізацією відповідного фрагмента дійсності, що підвищує роль зацікавленості, яка опосередкована мисленням. Особливого значення набуває можливість трансформацій у концептуальній картині світу людини [див.502; 530; 549].
Динамічний аспект мови показує яким чином одне мовне явище перетворюється в інше. Мовні зміни є серцевиною розвитку та функціонування мови [110 : 4; 452 : 82]. До динаміки змін у мові американської публіцистики ми відносимо зміни значень слів: метафору, метонімію та синтаксичні трансформації. Найвиразнішими лексико-стилістичними засобами і показниками динаміки мовних змін у публіцистичних текстах виступають метафора та метонімія, оскільки вони утворюють базові схеми, за допомогою яких відбувається концептуалізація досвіду й навколишнього світу.
Метафора є асоціативною за характером використання вертикальних мовних відношень. Метонімія - синтагматична за характером використання горизонтальних мовних відношень. Будь-яке інформаційне повідомлення ЗМІ конструюється шляхом комбінації горизонтального руху для поєднання слова і вертикального руху, в процесі якого відбувається відбір відповідних слів із внутрішнього лексикону [149 : 103].
У семантичній деривації (динамічний аспект) проявляється дія механізму концептуалізації знань [298 : 17]. В основі цього механізму знаходяться семантичні зрушення, виникнення нових, переносних значень, заснованих на співвіднесеності одного предмета (явища) з іншим через якусь спільну ознаку [470 : 177]. Семантичні зрушення характерні для публіцистичних текстів, де автори нерідко користуються метафорами. Звичний метафоричний перенос зображають як тричленну структуру: В - П - Р, де В - вихідне слово, Р - результат, а П - проміжне поняття, спільне для В і Р [110 : 484].
Метафоричний корпус сучасних публіцистичних текстів став об'єктом особливої уваги когнітивних лінгвістів з огляду н