РОЗДІЛ 2
СЛОВОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ АБСТРАКТНИХ ІМЕННИКІВ
2.1. Теоретичні засади дослідження абстрактних іменників. Структурна
характеристика абстрактних іменників як основа відбору вершин
словотвірних парадигм
Найменування, що не характеризуються віднесеністю до конкретних денотатів екстралінгвістичної дійсності, є абстрактними іменниками. Референція їх носить сигніфікативний характер [126].
Абстрактні іменники за морфемною ознакою поділяються на похідні та непохідні, і цей поділ спричиняє різні підходи до їх вивчення, опису, визначення словотворчого потенціалу. Похідні і непохідні абстрактні імена - це дві нерівновеликі сфери, меншу з яких складають непохідні іменники на зразок: добро, зло, щастя, сум, страх, правда, істина, розум, слава, рух, час, структура, бізнес, терор, реформа, кредит, музика, культура та под. (всього за матеріалами "Словника української мови" в 11-ти томах - близько 700 слів).
Незрівнянно більшу частину словника складає дериваційно характеризована лексика, що має стабільну тенденцію до постійного поповнення. В першу чергу це стосується найбільш продуктивних типів - віддієслівних утворень з суфіксами -ння / - -ення / - іння / - ття, - ізацій / -изацій, -к (а), -ція, з нульовим формантом; відприкметникових похідних з суфіксами -ість, -изм /-ізм, -іст / -ист, -ство / - цтво та деяких інших.
Так, згідно твердження дослідників, у сучасних українських словниках зафіксовано понад 4 тисячі деад'єктивів на -ість типу блідість, молодість, людяність, святість та под.[123]. Характерним для сьогодення процесом є поповнення цього типу похідними від відносних прикметників на -ов-, -ський- та від дієприкметників (пор.: громадськість, людськість, заплющеність ), чого раніше не спостерігалось [193: 35-40; 34; 46: 62-67].
Зростає продуктивність суфіксів -ство / -цтво в утвореннях типу європейство, правництво, човникарство. У зв'язку з процесом європеїзації (інтернаціоналізації) словотвірних моделей активізуються словотвірні типи із запозиченими суфіксами -ізацій / -изацій, -изм/-ізм, -іст / -ист [179: 7-11].
Віддієслівні абстрактні іменники на -ння / -ення / -іння / -ття незмінно супроводжують кожне дієслово не тільки узуального, але й оказіонального плану.
Отже, питома вага похідних абстрактних іменників у лексико-семантичній та словотвірній системі, особливо при врахуванні їх ролі у термінологічній підсистемі української мови, є досить значною як у кількісному, так і у якісному планах. Проте їх словотворча активність у ролі твірних основ була і продовжується залишатися дуже низькою і на тлі категорії абстрактності, і на тлі іменника в цілому.
Так, за нашими спостереженнями, весь масив деад'єктивів на -ість практично позбавлений дериваційних можливостей саме з причини похідного характеру своїх твірних основ. Адже нульова словотворча активність властива дериватам на -ість і з книжною конотацією (пор.: академічність, авторитарність, скрупульозність, невмирущість, одухотвореність, причинність, ходульність і таке ін.), і з термінологічним забарвленням (пор.: безквітковість (бот.), валентність, вартість, невагомість, відчужуваність (юрид.), віртуальність, волокнистість, карликовість (фізіол.), надпровідність (фіз.), обсипальність (с/г), розетковість (бот.), спайність (геол.), фосфористість (хім.) та ін.), і з різноманітними розмовними відтінками (бахматість, балакливість, опасистість, пронозливість, роботящість, розперезаність, шахраюватість та ін.), і нейтральним у стилістичному плані (бадьорість, скромність, скупість, випадковість, відмінність, вихованість, домовленість, недбалість, обережність, хоробрість, цивілізованість та под.), і словам із пасивного запасу (виробність, відвічальність, дужість, любість, минулість, прозірність - усі застарілі) .
Ця закономірність щодо даного словотвірного типу здатна порушуватись тільки тоді, коли деад'єктив з суфіксом -ість проходить процес лексикалізації і семантично відокремлюється від первинного твірного, пор.: дериват милість, що втратив прямі зв'язки із прикметником милий, утворює парадигму, в яку входять два похідних - милостивий, немилість. Аналогічний процес відчуження відбувається з словом ревність (від ревнивий).
Іменники з суфіксом -изм /-ізм утворюють два словотвірних типи, які дещо різняться своїм словотворчим потенціалом. Один з них охоплює деривати, мотивовані прикметниками: максималізм, модернізм, індивідуалізм, раціоналізм, сепаратизм, соціалізм, суб'єктивізм. Багато з цих дериватів із загальним значенням "носій абстрактної ознаки", яке конкретизується у назвах ідейних, політичних, релігійних, естетичних напрямків, течій, схильностей породжує агентиви з суфіксом -ист / -іст: баптист, максималіст, модерніст, індивідуаліст, раціоналіст, сепаратист тощо, рідше зустрічаються інші суфікси: пуританізм < пуританин.
Деривати іншого словотвірного типу із суфіксом -изм / -ізм мотивуються іменниками (тип менш продуктивний, ніж попередній): героїзм < герой, бюрократизм < бюрократ, деспотизм, педантизм, аскетизм та ін. Усі вони характеризуються нульовою словотворчою активністю.
Іменники з формантом -ство / -цтво, продуктивність яких в українській мові зростає, називають також різноманітні течії суспільного життя або рід занять людини і можуть походити від прикметників (в основному відносних) і від іменників із значенням особи, пор.: варварство < варвар, кантіанство, масонство, магометанство, обласництво; священництво; подвижництво, режисерство, редакторство тощо.
Проте, незалежно від конкретного значення і характеру твірного, абстрактні імена цього словотвірного типу створюють нульові словотвірні парадигми.
Дуже схоже до твірних-деад'єктивів поводять себе і твірні-девербати. До останніх належать віддієслівні похідні із суфіксами -ння (та його морфонологічними модифікаціями), -к (а), -ізацій / -изацій, нульсуфіксальні деривати та іменники на -ція. Серед них найбільш численним є словотвірний тип з суфіксом -ння / -ення / -ття та значенням "дія, пов'язана із дієсловом". Цей словотвірний тип "має необмежену продуктивніс
- Київ+380960830922