РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проводили у відділенні патології вагітності Київського міського пологового будинку №1, який є клінічною базою кафедри акушерства та гінекології №1 КМАПО ім. П.Л. Шупика.
2.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних
Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених задач обстежено 143 жінки в терміні вагітності від 30 до 40 тижнів.
Дослідження здійснено в декілька етапів. На першому етапі проведений відбір груп жінок, вивчення анамнезу та визначення параметрів гемодинаміки до лікування. На другому етапі - клініко-лабораторне спостереження на фоні лікувальних заходів з наступним дослідженням параметрів гемодинаміки, на третьому етапі - клініко-статистична обробка даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
При встановленні факту артеріальної гіпертензії приймали до уваги рекомендації І.С. Сидорової (1996), У. Бека (1997), В.К. Чайки (2001), які фіксують наднормальний АТ під час вагітності з 125/85 мм рт. ст. та 130/80 мм рт. ст. чи при підвищенні систолічного АТ на 20% і більше та діастолічного на 10% і більше в порівнянні з рівнем до 20 тижнів або на 30 та 15 мм рт. ст. відповідно.
З урахуванням індивідуальних особливостей рівня АТ гіпертензивний синдром зафіксований у 5 (5,1%) жінок основної групи, у яких початковий АТ документований до вагітності або в першій її половині та підвищення СТ або ДТ становило більше 20% або 10% відповідно. До групи жінок з АГ включені жінки, у яких щонайменше двічі з інтервалом 4-6 годин було зафіксовано підвищення АТ за вказаними вище критеріями.
В основній групі - 99 вагітних з АГ. Середній вік 26,2±0,6 років (тут і далі всі числові показники викладені у вигляді М±m). Деталізація вікового складу вагітних основної групи наведена при описанні окремих клінічних груп.
Перша вагітність була у 47 (47,5%) жінок, друга - у 24 (24,2%), три і більше вагітностей в анамнезі мали 28 (28,3%) жінок.
Вперше народжували 72 жінки (72,7%), другі пологи мали відбутися у 20 (20,2%), треті пологи - у 6 (6,1%) вагітних та у однієї (1,0%) - сьомі пологи. У 39 (39,4%) відмічені набряки нижніх кінцівок різного ступеня. Документальні дані щодо рівня АТ до 20 тижнів вагітності представили 88 (88,9%) жінок, решті - 11 (11,1%) жінкам, АТ вперше вимірювали після 20 тижнів. Відсутність інформації про рівень АТ до 20 тижнів зумовлена пізнім взяттям вагітних на облік в жіночій консультації.
В контрольній групі 44 практично здорові вагітні, перебування яких у відділенні патології вагітності зумовлене наявністю рубця на матці, тазового передлежання, поперечного положення плода. Частково контрольну групу склали жінки, які спостерігались амбулаторно у жіночій консультації. Відомості про рівень АТ до 20 тижнів гестації задокументований у 42 (95,5%) жінок, у 2 (4,5%) АТ вперше виміряний після 20 тижнів вагітності.
Середній вік - 25,5±0,9 років (р>0,05 у порівнянні з основною групою). Одній (2,3%) вагітній було 18 років, 20 (45,5%) жінок віком від 19 до 24 років, 13 (29,5%) - від 25 до 29 років і старше 29 років - 10 (22,7%) вагітних.
Початок менструальної функції - 12,9±0,6 років. У одної (2,3%) жінки менархе після 14 років. На альгодисменорею страждали 4 (9,1%) жінок.
У 6 (13,6%) вагітних анамнез обтяжений штучним перериванням вагітності, у 3 (6,8%) жінок - самовільними викиднями в ранніх термінах вагітності.
В контрольній групі вперше вагітних - 23 (52,3%) жінки, друга вагітність - у 8 (18,2%) жінок, три та більше вагітностей в анамнезі - у 13 (29,5%). Народжували вперше 32 (72,7%) жінки, другі пологи мали відбутися у 11 (25,0%), треті - у однієї (2,3%).
Середня маса тіла жінок - 73,4±1,5 кг. Прибавка маси тіла за період гестації склала 13,6±0,7 кг. Індекс маси тіла - 26±0,5 кг/м2.
Проведений попередній аналіз параметрів гемодинаміки у вагітних з АГ дозволив виявити суттєву неоднорідність показників діяльності серцево-судинної системи.
Враховуючи клініко-діагностичну спрямованість роботи, в основу розподілу покладені волемічні показники. До групи жінок з гіповолемією віднесені вагітні, у яких ХОС нижчий за 5,86 л/хв в положенні на лівому боці, тобто нижчий, в порівнянні з ХОС на початку вагітності [90].
Складність при встановленні генезу гіпертензивних розладів під час вагітності зумовила відмову від розподілу на нозологічні форми. Адже, як було віддзеркалено в огляді літератури, відокремити гіпертензивні розлади на окремі нозологічні форми при вагітності досить проблематично.
З іншого боку, багато авторів відмічають переважну більшість поєднаних із соматичною патологією ПЕ [2, 19, 21, 58, 59, 95, 106, 108, 120]. Фонові захворювання можуть бути як самостійною причиною підвищення АТ при вагітності (НЦА за гіпертонічним типом, гіпертонічна хвороба, симптоматичні гіпертензії), так і поєднуватися з ПЕ.
Близько 60-70% випадків підвищення АТ в другій половині вагітності пов'язані з ПЕ, гемодинамічні параметри в цьому випадку мають виражені риси гіповолемії.
Виходячи з цієї точки зору, в І групу включено 32 вагітних з ПЕ.
Решта - 67 вагітних, у яких АГ обумовлена різноманітними причинами (хронічною артеріальною гіпертензією, НЦА за гіпертонічним типом, симптоматичними артеріальними гіпертензіями) за гемодинамічними показниками розділені на 2 групи: ІІ групу склали 33 жінки з підвищеним АТ без ознак дефіциту судинного об'єму, до ІІІ групи віднесені 34 вагітних, у яких спостерігались ознаки гіповолемії на фоні короткочасного або стійкого підвищення АТ.
В першій групі - 32 жінки з ПЕ різного ступеня тяжкості.
Середній вік жінок - 25,9±1,1 років. Одна (3,1%) вагітна - віком 17 років, у віці 19-24 років - 16 (50%) жінок, від 25 до 29 років - 8 (25%) вагітних, віком 30 років і більше - 7 (21,9%) (рис. 2.1).
Початок менструальної функції - 13,6±0,7 роки. Пізнє менархе зафіксовано у 5 (15,6%) жінок, з них у 2 (6,2%) в анамнезі ювенільні маткові кровотечі, дисфункційні