Фінансовий менеджмент акціонерних товариств

РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
2.1. Аналіз стану фінансового управління акціонерними товариствами
та оцінка їх активів, пасивів і їх структури
Фінансовий менеджмент підприємства будь–якого виду діяльності та форми
власності, в тому числі і акціонерних товариств харчової промисловості, охоплює
широке коло питань, таких як фінансовий аналіз, фінансове планування та
прогнозування, інвестування, фінансову та дивідендну політику підприємства,
управління фінансовими ризиками, витратами, активами, в тому числі дебіторською
та кредиторською заборгованістю, запасами, фінансовими інвестиціями (портфелем
цінних паперів), капіталом, ліквідністю, прибутковістю та фінансовою
стабільністю підприємства [92, с. 19].
Будь-яке рішення в галузі фінансового менеджменту повинно бути аргументоване
певним станом і тенденціями в галузі управління активами і пасивами
акціонерного товариства, його ліквідністю, платоспроможністю та фінансовою
стійкістю, а також величиною прибутку акціонерного товариства.
Квінтесенцією усіх проблем фінансового менеджменту, базою для прийняття рішень
майже з усіх проблем фінансового менеджменту є оцінка фінансового стану
акціонерного товариства.
Зокрема, аналіз фінансового стану акціонерних товариств, створених у процесі
корпоратизації державного сектора економіки, дав змогу виявити характерні
причини, внаслідок яких незначна частина АТ збанкрутувала, а трохи більша стала
потенційними банкрутами [67, с. 140].
Кваліфікований аналіз фінансового стану підприємства є одним з найважливіших
елементів попередження негативних наслідків на найбільш ранніх стадіях [118, с.
26].
Для прийняття обґрунтованих рішень з управління фінансами акціонерного
товариства необхідно, перш за все, детально проаналізувати його фінансовий
стан, який як і фінансовий менеджмент підприємства у будь-якій галузі економіки
України визначається, перш за все, загальною макроекономічною ситуацією в
Україні. Тому, насамперед, оцінимо сучасний стан економічного розвитку.
Після довготривалої економічної кризи, з 2000 року розпочалося нарощування
темпів економічного зростання. Так, якщо за 1990-2000 роки обсяг виробленої
продукції (товарів, робіт, послуг) в цінах 1990 р. скоротився вдвічі, то у 2001
році, порівняно із 2000 роком, він уже зріс в цілому по промисловості на 14,2%,
в тому числі по харчовій промисловості та переробленню сільськогосподарських
продуктів - на 18,2%. Позитивна динаміка нарощування обсягів виробництва
порівняно із 2000 р. спостерігалась за більшістю видів діяльності харчової
промисловості.
Важливо відзначити, що за показником приросту обсягу виробництва продукції
(товарів, робіт, послуг) харчова промисловість у 2001 році, порівняно із 2000
р., займала третє місце серед галузей промисловості країни.
Сучасний стан і тенденції фінансового управління підприємствами харчової
промисловості та різних її підгалузей, які знаходяться в акціонерній,
колективній формі власності, мають багато спільних рис, притаманних сучасному
стану розвитку економічних відносин. Тому для дослідження та узагальнення
найбільш характерних тенденцій фінансового менеджменту акціонерних товариств
харчової промисловості здійснимо аналіз фінансового стану, використання майна,
ліквідності і платоспроможності підприємств харчової промисловості на прикладі
акціонерних товариств по виробництву молока та молокопродуктів, пива та
безалкогольних напоїв, обравши для цієї мети типові акціонерні товариства по
виробництву і реалізації цих товарів, на яких раніше працював здобувач.
Про місце підприємств харчової і, зокрема м’ясної та молочної промисловості в
цілому можна певною мірою судити по показнику середньорічної кількості
промислово-виробничого персоналу (ПВП) (табл. 2.1). Як свідчать дані таблиці,
чисельність ПВП як по промисловості в цілому, так і по харчовій, м’ясній та
молочній промисловості має тенденцію до зниження, особливо у 2001 р., хоча в
окремі періоди у харчовій промисловості вона зростала. Так, по промисловості за
1995-2001 рр. чисельність ПВП знизилась на 35,6%, по харчовій - на 28,5%, по
м’ясній і молочній промисловості - на 33,9%.
Таблиця 2.1
Середньорічна кількість промислово-виробничого персоналу
за 1995-2001 роки*
(тис. чол.)
Галузі
1995
1997
1998
1999
2000
2001
Промисловість
-”- у % до попереднього року
5035
4273
84,9
4142
96,9
3932
94,9
3445
87,6
3244
94,2
Харчова промисловість
-”- у % до попереднього року
582
530
91,1
532
100,4
516
97,0
440
85,3
416
94,5
М’ясна і молочна промисловість
-”- у % до попереднього року
-”- у % до харчової промисло-вості
159
28,8
133
83,6
25,1
138
103,8
25,3
130
94,2
25,2
109
83,8
21,1
105
96,3
23,8
*Примітка. Статистичний щорічник України 2001. - К.: Техніка, 2002, с. 386-387.
Щодо питомої ваги чисельності промислово-виробничого персоналу м’ясної і
молочної промисловості у аналогічному показнику по харчовій промисловості в
цілому, то з 1995 по 2001 р. цей показник знизився з 28,8 до 23,8, тобто на 5
відсоткових пункти, за 2000 рік - на 4,1 пункти, хоча за 2001 р. питома вага, у
порівнянні з 2000 р., зросла на 2,7%.
Ефективність управління, у тому числі і фінансового, віддзеркалює ряд загальних
показників: втрати робочого часу, розмір середньої зарплати, обсяги виробництва
по харчовій, і в тому числі по м’ясній та молочній промисловості (табл. 2.2).
Як видно із таблиці, як для харчової, так і для м’ясної та молочної
промисловості характерні великі втрати робочого часу внаслідок знаходження
працівників у вимушених адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації
(44% від загальної чисельності працівників у харчовій та 44,3% -