РОЗДІЛ 2
Експериментальна методика формування готовності майбутнього вчителя літератури
до конструкторсько-технологічної діяльності
2.1. Зміст, завдання та організація експериментального дослідження
………………………………………………………………..
58
2.2. Методика формування конструкторсько-технологічної компентності майбутнього
вчителя літератури…………….....................
62
2.3. Підготовка майбутнього словесника до конструкторсько-технологічної
професійної діяльності .......................................................
80
2.4. Засоби конструкторсько-технологічної діяльності вчителя літератури
…………………………………………….................................
98
Висновки до другого розділу ……………………………………...
157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………….……..
159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………….
163
ДОДАТКИ …………………………………………………………..
182
ВСТУП
Пріоритетним у розвитку освіти України у XXI столітті є «підготовка людей
високої освіченості і моралі, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої
праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження науковомістких та
інформаційних технологій, мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці»
[128, с. 5].
Переосмислення ролі вчителя взагалі й українського словесника зокрема у процесі
модернізації системи освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури й
соціальної практики є очевидним і актуальним.
Аналіз міжнародного досвіду показує, що успішне функціонування освітніх систем
і їх розвиток значною мірою визначається двома провідними тенденціями –
гуманізацією і технологізацією педагогічного процесу. Нові педагогічні
технології, які сьогодні впроваджуються, в Національній доктрині розвитку
освіти розглядаються теж як засіб гуманізації освітнього процесу, реалізації
особистісно орієнтованої парадигми освіти, як такі, що забезпечать формування
поколінь, які «здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності
громадянського суспільства» [128, с. 2]. Концепцією 12-річної загальноосвітньої
середньої школи визначено запровадження таких методів навчання, які розвивають
«уміння самостійно вчитися, критично мислити ..., здатність до самопізнання і
самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння і навички,
необхідні для життєвого і професійного вибору» [80, с. 11]. Це є методологічною
основою формування змісту літературної освіти, де враховуватимуться інтереси,
запити й цінності дитини як суб’єкта навчального процесу, орієнтиром у
підготовці нової моделі вчителя-філолога, який здатний допомогти усвідомити й
розвинути свої здібності, особистісні якості, і перш за все ті, які необхідні
для її професійної і фахової самореалізації.
У сучасному світовому освітянському просторі поширюється філософія діалогу,
розробляються нові форми поєднання загальних і унікально особистісних інтересів
суб’єктів педагогічного процесу. Їх співпраця має вибудовуватися з урахуванням
гуманістично зорієнтованої парадигми освіти: «учень-читач > автор - художній
твір (підручник) > учитель-фасилітатор > читач-учень». Це можливо за умови
підготовленості вчителів літератури до суб’єкт-суб’єктної взаємодії у
педагогічному процесі, загальної і педагогічної культури, гуманності,
педагогічної компетентності та професіоналізму.
Сучасному вчителеві літератури вже недостатньо просто мати глибокі предметні
знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо
використовувати набуті знання в нестандартній і змінній ситуації, виявляти
конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу,
прогностичність, які мають забезпечити точність у визначенні цілей і завдань, у
правильному виборі способів їх досягнення, передбаченні результатів
педагогічних дій.
Удосконалення професійної компетентності вчителя викликано підвищенням
соціальних вимог до нього, модернізацією освіти взагалі, зміною світоглядної
парадигми, необхідністю підвищення майстерності сучасного педагога.
Гуманістична освітня парадигма охоплює вимоги високої професійної
компетентності вчителя, його готовності до педагогічного співробітництва і
співтворчості зі своїми учнями не тільки змістово-предметної, але й
процесуально-технологічної підготовленості до здійснення особистісно
орієнтованого навчання.
Процес формування професійної компетентності особистості триває протягом усього
життя людини. На кожному етапі він наповнюється новим змістом, новими
організаційно-педагогічними формами й методами, новими потребами і відповідними
підходами до інтегрування індивідуальних професійних, соціальних аспектів
життєдіяльності [153].
Саме технологізація освіти в умовах гуманізації педагогічного процесу, за нашим
переконанням, дозволить, по-перше, пробудити професійну діяльність і творчість
учителя; по-друге, підвищити професійну компетентність учителя літератури як
дослідника, організатора, творця; по-третє, подолати прірву між зростаючим
науковим рівнем нових методик і їх недостатнім інструментально-технологічним
забезпеченням; по-четверте, ліквідувати низьку ефективність підготовчої
(конструкторсько-технологічної) діяльності вчителя літератури; по-п’яте,
уникнути труднощів не так в організації контролю знань, умінь, норм учнів, як у
діагностиці їх діяльності, літературного розвитку; шосте, забезпечити
міжпредметну й міжтекстуальну літературну освіту школярів; сьоме, ліквідувати
обмеженість принципу наочності, візуально-образного представлення інформації
(навчальної, літературно-мистецької) суб’єктами педагогічного процесу.
Названі проблеми та труднощі має вирішувати й долати у підготовчий період своєї
діяльності в першу чергу вчитель. Вони ж і наклада
- Київ+380960830922