РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи жінок та лікувально-профілактичні заходи
Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 90 - з різними формами ЦМВ інфекції, що були розділені на такі групи:
І група - 30 жінок із анемією без цитомегаловірусної інфекції;
ІІ група - 30 жінок із цитомегаловірусною інфекцією без анемії вагітних;
ІІІ група - 30 вагітних із анемією та цитомегаловірусною інфекцією, отримувавших загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
1У група - 30 вагітних із анемією та цитомегаловірусною інфекцією, отримувавших запропоновану нами методику.
Контрольну групу склали 30 первородящих без акушерської та соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи включали в себе використання традиційних препаратів заліза; комплекси вітамінів та мікроелементів; засоби, що поліпшують мікроциркуляцію (курантил, трентал, компламін); імунокори-гуюча терапію та по показанням противірусну терапію [56].
Відмінними рисами запропонованої нами методики є застосування нового препарату заліза сорбіфер дурулес і препарату актовегін для корекції мікроциркуляції в системі мати-плацента-плід.
При постановці діагнозу залізодефіцитна анемія у вагітних жінок (кольоровий показник нижче 0,85; вміст гемоглобіну менше 110 г/л і рівень сироваткового заліза нижче 9 мкмоль/л) дозування препарату складало 200мг (два прийоми по 100 мг до прийому їжі), а терміни і тривалість прийому препарату залежала від клініко-лабораторних показників.
Ми віддали перевагу саме цьому лікарському засобові по цілому ряду об'єктивних причин, пов'язаних із технологією його виробництва: максимальний вміст двовалентного заліза (100мг) і аскорбінової кислоти (60 мг); діюча речовина міститься в біологічно індиферентній пластиковій матриці губчатої структури; вивільнення діючих початків утворюючих матрицю речовин відбувається спочатку з поверхневого прошарку системи, а потім поступово з інших, більш глибоких; спустілий носій руйнуючись, видаляється з організму.
Для корекції порушень у системі мати-плацента-плід використовували препарат актовегін ("Nycomed" - міжнародна фармацевтична корпорація, Норвегія - Австрія - Данія), що є високоочищеним гемодіалізатом, одержаним методом ультрафільтрації з крові телят. Містить винятково фізіологічні компоненти, що мають високою біологічну активність - органічні низькомолекулярні сполуки: амінокислоти, олигопептіди, нуклеотиди, проміжні продукти вуглеводного і жирового обміну: олігосахариди і гліколіпіди, а також електроліти і ряд найважливіших мікроелементів. Основою для використання актовегіну з метою корекції фетоплацентарної недостатності є той факт, що під його впливом поліпшується транспорт глюкози і поглинання кисню в тканинах, а включення в клітину більшої кількості кисню призводить до активації процесів аеробного окислювання, що збільшує енергетичний потенціал клітини. Курс застосування актовегіну складає 10 днів, курсова доза - 1600 мг. Спочатку (1-2 дня) препарат уводили внутрішньовенно на 500 мл 5% розчину глюкози з наступним переходом на таблетовані форми. Перший курс починали з моменту установки діагнозу анемії вагітних і цитомегаловирусної інфекції, а кількість курсів залежала від клініко-лабораторної і функціональної ефективності.
2.2. Методи дослідження
Для діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) використовували метод імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та імунофлюоресцентної мікроскопії. Матеріалом для дослідження служили: венозна кров, слизь цервікального каналу, сеча та слина.
В якості лабораторної діагностики ЦМВ і РГІ використали експрес метод з імуноферметною тест-системою та серологічні методи, які засновані на виявленні антигенів вірусу простого герпесу [76]. Дослідження по виявленню віруспецифічних антитіл у зразках сироваток здійснювали ІФА-тест-системою по виявленню антитіл до ЦМВ; ВПГ - 1 і ВПГ - 2. Постановку тесту здійснювали в 3 паралельних рядах, де один з них був сорбованим в лунках антигеном ЦМВ; ВПГ - 1 типу, по 2 ряду - антигеном ВПГ - 2 типу. Для контролю використовували клітинний субстрат, на якому вирощували вірус. Сироватки кожної пацієнтки досліджували в 3-разовому розчиненні, починаючи з розведення 1:100. Комплекс антиген-антитіло визначали за допомогою пероксидазного кон?югату проти глобулінів людини (Росія). Для виявлення вірусного антигену в якості антитіл для створення імуносорбенту використовували суміш АТ до ЦМВ; вірусу герпесу 1 та 2 серотипів. Дана модифікація дозволила з однаковою ефективністю уловлювати різні типи вірусу герпесу. В якості антитіл використовували такі ж антитіла, мічені пероксидазою. Облік здійснювали на спектрофотометрі при довжині хвилі 492 нм. ІФА дозволив визначити та, що особливо важливо, розмежувати специфічні антитіла класу Ig G (реконвалісцентні або анамнестичні) та IgМ ("гострі"), що відповідають свіжому зараженню або рецидиву хронічної РГІ, виявити вірусні антигени (ВГГ та ЦМВ) в сечі, слині та слизу цервікального каналу. До переваг даного методу відносять високу чутливість, специфічність, швидкість та простоту виконання.
Діагностика ЦМВ та герпес-вірусної інфекції була здійснена на молекулярно-генетичному рівні методом ПЛР [13, 79]. В основі реакції лежить ампліфікація in vitro, де використовуються два олігонуклеотидних праймера (затравки), фланкіруючі ділянку ДНК специфічної для визначення збудника, процес ампліфікації полягає в циклах температурної денатурації ДНК, що повторюються, обжигу праймерів з компліментарними послідовностями та наступною добудовою полінуклеотидних ланцюгів цієї ділянки ДНК з цих праймерів ДНК-полімерази. В результаті відбувається експоненціальне збільшення кількості специфічного фрагмента по формулі 2п, де п - це число минулих циклів ампліфікації. Надалі проводять електрофотометричний аналіз продуктів ПЦР в агарозному гелі. Обов?язково став
- Київ+380960830922